П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
21 липня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/26078/24
Категорія 108020000 Головуючий у суді І інстанції: Свида Л.І.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастімпекс» - Погорілець Р.В. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастімпекс» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці №UA500500/2024/000026/2 від 08.01.2024 року про коригування митної вартості товарів. Стягнуто з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастімпекс" сплачений судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року апеляційну скаргу Одеської митниці залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року по справі № 420/26078/24 залишено без змін.
Представником товариства з обмеженою відповідальністю «Фастімпекс» - Погорілець Р.В. подано до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення по справі № 420/26078/24 стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
Розглянувши вказану заяву, дослідивши матеріали справи у частині, що стосується даної заяви, колегія суддів доходить наступних висновків.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч.1, ч. 3 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Колегія суддів акцентує увагу, що представником позивача до закінчення судових дебатів в суді апеляційної інстанції не подано відповідної заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Заяву про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в апеляційній інстанції представник позивача подав до суду апеляційної інстанції 07 квітня 2026 року, тобто з пропуском строку її подання, враховуючи дату розгляду справи 30 вересня 2026 року.
Колегія суддів зазначає, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень наведених вище норм кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Таким чином, при зверненні із заявою про розподіл судових витрат представником позивача не дотримано положень ч.7 ст. 139 КАС України.
Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 07 липня 2023 року у справі №340/2823/21 зазначила, що підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Також, в зазначеній справі об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зауважила, що коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суд про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України.
У постанові від 25 липня 2023 року у справі №340/4492/22 у розвиток зазначеної вище позиції об`єднаної палати Верховний Суд указав, що, за загальним правилом, усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи. Однак, у випадку, якщо сторона з певних причин не може надати такі документи, ця сторона повинна зробити відповідну заяву до закінчення розгляду справи і надати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового судового рішення в цій частині.
У постанові Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі №520/4930/24 сформовано висновок щодо застосування норм права, відповідно до якого якщо до завершення розгляду апеляційної скарги учасник справи не заявив суду апеляційної інстанції про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані вже після того, як цей суд розгляне апеляційну скаргу й ухвалить відповідну постанову.
Разом із тим, ні в прохальній частині відзиву на апеляційну скаргу, а ні під час апеляційного перегляду даної справи позивач із заявою/клопотанням щодо необхідності розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, не звертався. У відзиві на позовну заяву було лише зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат. Не наведено і обставини поважності причин неподання відповідної заяви про намір стягнення судових витрат й у поданій заяві про ухвалення додаткового рішення по справі.
Отже, оскільки позивач не дотримався процесуальних норм закону, заява про розподіл судових витрат на правову допомогу підлягає залишенню без розгляду на підставі частини сьомої статті 139 КАС України.
Керуючись ст. 132, 134, 139, 311, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастімпекс» - Погорілець Р.В. про ухвалення додаткового рішення у справі № 420/26078/24 - залишити без розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький