Справа № 161/13733/26
Провадження № 2/161/6827/26
У Х В А Л А
про витребування доказів
20 липня 2026 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Присяжнюк Л.М., розглянувши клопотання відповідача - ОСОБА_1 , про витребування доказів у цивільній справі за позовом державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває вищенаведена цивільна справа.
Ухвалою суду від 06 липня 2026 року провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
15 липня 2026 року відповідач - ОСОБА_1 подав до суду клопотання про витребування доказів, зокрема:
- документів щодо права власності (господарського відання) на внутрішньобудинкові теплові мережі;
- первинної бухгалтерської документації за 2022-2026 роки;
- технічного паспорта будинку;
- акта прийняття в експлуатацію вузла обліку теплової енергії та документів про його повірку;
- документа щодо затвердження тарифу на теплову енергію для відповідного будинку,.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, а є завданням, покладеним законом насамперед на самих учасників справи, які реалізують принцип змагальності сторін (стаття 12 ЦПК України).
Частиною першою статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання відповідно до частини другої цієї статті повинно містити зазначення: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, вжиті особою для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання доказу, докази звернення до особи, у якої знаходиться доказ.
Отже, задоволення клопотання про витребування доказів можливе лише за умови доведення ним вичерпання розумних і доступних йому самостійних способів отримання доказу та наявності перешкод у його отриманні.
Із матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що відповідач звертався до ДКП «Луцьктепло» із запитом на публічну інформацію (Афідевіт від 17.05.2026) та юридичним меморандумом від 08.06.2026, у відповідь на що позивач листом від 12.05.2026 № 1864/08 повідомив про орієнтовну вартість виготовлення копій документів у розмірі 36 408,32 грн.
Суд зазначає, що встановлення розпорядником інформації плати за фактичне виготовлення копій документів на значний обсяг витребуваної документації саме собою не свідчить про неправомірне створення штучних перешкод чи приховування доказів, а є реалізацією права, передбаченого законодавством про доступ до публічної інформації, на відшкодування фактичних витрат на копіювання за наявності значного обсягу запитуваних матеріалів.
Відповідач не надав суду доказів того, що ним оскаржено розмір або правомірність виставленого рахунка в порядку, передбаченому чинним законодавством, або що ним вживалися інші заходи для отримання доказів на прийнятних умовах (зокрема, шляхом ознайомлення з оригіналами документів, звуження обсягу запиту до дійсно необхідних відомостей тощо).
Крім того, суд звертає увагу, що спірні правовідносини сторін мають цивільно-правовий (договірний) характер і виникли у зв`язку з наданням послуг з постачання теплової енергії, а тому одержання доказів у межах судового провадження має здійснюватися в порядку, встановленому процесуальним законом (стаття 84 ЦПК України), а не шляхом підміни цього порядку посиланням на Закон України «Про доступ до публічної інформації», який регулює відносини іншого змісту - доступ до інформації, що перебуває у володінні розпорядників публічної інформації у розумінні цього Закону.
Судом також враховано, що частина документів, витребування яких просить відповідач (зокрема технічний паспорт багатоквартирного будинку, документ про затвердження тарифу на теплову енергію), за їх характером не обов`язково перебуває у розпорядженні позивача - постачальника послуг, а може знаходитися у розпорядженні інших суб`єктів (органів місцевого самоврядування, ОСББ, органу державного регулювання у сфері комунальних послуг).
Відповідачем не наведено переконливих доводів та не надано доказів на підтвердження того, що саме позивач у справі володіє всіма перерахованими в клопотанні документами.
Заявлене клопотання є надмірно широким за обсягом та не містить достатньої конкретизації обставин справи, на підтвердження чи спростування яких кожен із витребуваних документів є необхідним, що не узгоджується з вимогами пункту 2 частини другої статті 84 ЦПК України.
Судом також враховано, що з матеріалів позовної заяви ДКП «Луцьктепло» вбачається, що розрахунок заборгованості за спожиту теплову енергію (змінну частину), витрачену на загальнобудинкові потреби, здійснено позивачем не на підставі довільних внутрішніх даних, а на підставі формульного порядку, встановленого Методикою розподілу між споживачами у будівлі/будинку обсягів спожитих комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 22.11.2018 № 315, та статтею 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Згідно з пунктом 12 розділу IV зазначеної Методики обсяг теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку, включаючи приміщення з транзитними мережами опалення, пропорційно до загальних (опалюваних) площ/об`ємів їхніх приміщень, тобто є похідним розрахунком від площі приміщення, а не від фактичної конфігурації внутрішньобудинкових мереж.
За таких обставин витребування технічного паспорта будинку з деталізацією схеми трасування транзитних стояків, а також документів щодо права власності (господарського відання) позивача на внутрішньобудинкові мережі не є необхідним для перевірки правильності проведеного розрахунку заборгованості, який ґрунтується на нормативно встановленій формулі розподілу обсягів, а не на технічних характеристиках конкретних мереж. Крім того, вказана Методика, а також порядок затвердження тарифів на теплову енергію є нормативно-правовими актами, офіційно оприлюдненими в установленому законом порядку, а тому відомості про їх зміст є загальнодоступними та не потребують витребування судом як докази, що перебувають у виключному розпорядженні позивача.
За таких обставин суд вважає, що відповідачем не доведено сукупності умов, передбачених статтею 84 ЦПК України, необхідних для витребування судом доказів, у зв`язку з чим клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 81, 84, 260, 261 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання клопотання відповідача - ОСОБА_1 , про витребування доказів у цивільній справі за позовом державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК