справа № 619/9023/24
провадження № 2/619/23/26
Ухвала
22 липня 2026 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянула у відкритому судовому засіданні заяву представниці відповідача - адвоката Іванової Г.С. про забезпечення позову у цивільній справі № 619/9023/24,
Питання, що вирішується ухвалою.
ОСОБА_1 06.11.2024 звернулася до суду з позовом, у якому просить визначити з нею місце проживання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ухвали судді від 21.11.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.12.2024, яке було відкладено на 04.02.2025 за клопотанням представниці позивачки.
Ухвалою суду від 04.02.2025 зупинено провадження у справі до вирішення справи №441/2203/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участю органу опіки та піклування Городоцької міської ради Львівської області, про визнання незаконним переміщення дитини на територію України, негайне повернення дитини до держави постійного проживання, до набрання законної сили рішенням по даній справі.
Відповідно до ухвали суду від 05.06.2026 провадження по справі поновлено, призначено підготовче засідання на 06.07.2026, у якому оголошено перерву до 26.08.2026 у зв`язку з заміною третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
21.07.2026 до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з малолітньою дитиною та визначення способу участі ОСОБА_3 у вихованні дитини.
До суду надійшла заява представниці відповідача, у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення на час розгляду справи № 619/9023/24 по суті способу спілкування ОСОБА_3 з малолітнім сином - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: шляхом здійснення відеозв`язку кожної суботи та неділі щотижня з 19:00 до 20:00, зобов`язавши ОСОБА_1 не чинити перешкод у такому спілкуванні та забезпечувати технічну можливість його здійснення. У обґрунтування заяви зазначено, що відповідач неодноразово звертався до органу опіки та піклування із заявами щодо припинення порушення його батьківських прав, забезпечення належної участі у вихованні малолітнього сина та усунення перешкод у спілкуванні з дитиною. Проте, незважаючи на проведені органом опіки заходи та роз`яснення, надані позивачці, остання продовжує систематично перешкоджати спілкуванню батька із сином. Крім того, позивачка безпідставно стверджує, що дитина нібито не розуміє батька через спілкування російською мовою, хоча відповідач вільно володіє також українською мовою та неодноразово спілкувався із сином українською. Така поведінка позивачки має системний, а не випадковий характер і свідчить про свідоме створення перешкод у реалізації Відповідачем своїх батьківських прав, включаючи право на особисте спілкування з дитиною та участь у її вихованні, гарантоване ст. 15 Конвенції про права дитини та ст. 141, 157 Сімейного кодексу України. У разі вжиття заявленого заходу позивач не зазнає жодних негативних наслідків: вона не позбавляється можливості проживати з дитиною, не обмежується у своїх батьківських правах.
Вивчивши заяву, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).
Як роз`яснено у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову, є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з п.3, 10 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Позов забезпечується, зокрема, іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (пункт 10 частини першої статті 150 ЦПК України).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Забезпечення позову у спорах щодо малолітніх дітей має на меті гарантувати дотримання інтересів дитини, створити передумови, які унеможливлять недобросовісну поведінку батьків, забезпечать фундамент для належного виконання судового рішення.
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
З доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що між сторонами у справі склались стосунки, які позбавляють батька дитини ОСОБА_3 можливості спілкуватись з сином ОСОБА_2 , оскільки матір разом з дитиною проживає в Україні, а батько проживає у США.
Мета забезпечення позову у справах, які стосуються прав та інтересів дітей, відрізняється від мети забезпечення позову в інших категоріях спорів. ЦПК України запровадив цей інститут для того, щоб забезпечити виконання рішення суду. Натомість у справах щодо дітей забезпечення позову, як правило, покликане запобігти відчуженню одного з батьків та зберегти його контакт із дитиною.
Верховний суд неодноразово висловлюючи свою позицію у справах такої категорії наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини, адже батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо дитини.
Батько, який на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з ним, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.
При визначенні основних інтересів дитини в кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 467/403/22, від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19.
Як зазначав Європейський суд з прав людини, національні органи влади зобов`язані максимально сприяти спілкуванню дитини з тим з батьків, з яким дитина не проживає, при цьому мають бути враховані інтереси, а також права та свободи усіх зацікавлених осіб, із наданням першочергової важливості основним інтересам дитини та її правам. Зволікання у цьому, з урахуванням обставин справи, може мати непоправні наслідки для відносин дитини з тим із батьків, хто не проживає з нею (§ 79-80 рішення ЄСПЛ Mamchurv. Ukraine (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року).
У рішенні від 04 вересня 2018 року у справі Сristian Сatalin Ungureanu v. Romania, заява № 6221/14 ЄСПЛ зазначив, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі, з встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися із сином протягом трьох років і п`яти місяців, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції щодо права на повагу до його приватного iсiмейного життя, а тому допустимим є встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті (§33-34).
У § 127 рішення ЄСПЛ Eberhard and M. v. Slovenia від 01 грудня 2009 року, заяви № 8673/05, 9733/05, наголошено що стаття 8 Конвенції передбачає право батьків на вжиття заходів для возз`єднання їх зі своїми дітьми та зобов`язання національних органів влади сприяти такому возз`єднанню. Суд вважав, що неефективне та запізніле здійснення провадження щодо дитячої опіки може призвести до порушення статті 8 Конвенції.
Суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України).
Держава не повинна допускати ситуації, коли один з батьків втрачає доступ до власної дитини протягом тривалого часу за наявності судового спору між батьками щодо визначення місця проживання малолітньої дитини.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що зустрічі та спілкування одного з батьків з дитиною є співмірним заходом забезпечення позову щодо фізичної опіки над дитиною, враховуючи, що спір виник із сімейних правовідносин (постанови Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 127/31828/19, від 22 червня 2022 року у справі № 757/33742/19-ц, від 24 лютого 2022 року у справі № 361/8355/21, від 31 серпня 2022 року у справі № 545/3933/21, від 26 жовтня 2022 року у справі № 752/1253/22, від 15 листопада 2023 рок у справі № 467/403/22, від 05 грудня 2023 року у справі № 490/2077/23).
Підстави забезпечення позову є суб`єктивними та враховуються судом залежно від конкретного випадку, однак будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та забезпеченням якнайкращих інтересів дитини.
Батьківські повноваження належать обом батькам однаковою мірою. Дитина, як правило, однаково любить обох батьків та потребує турботи та підтримки кожного з них.
Із наданих представницею відповідача мотивів у заяві про забезпечення позову вбачається відсутність можливості брати участь батька у вихованні сина. Обставин, які могли б обмежити право батько на особисте спілкування з дитиною, судом не встановлено. Відтак, суд вбачає наявність підстав для забезпечення позову шляхом надання можливості батьку спілкуватися з дитиною до вирішення спору по суті.
Врахувавши наявність обставин, які позбавляють батька можливості спілкуватися з малолітнім сином, права батька на особисте спілкування з дитиною, з метою запобігання втрати емоційного контакту батька з дитиною, погіршення між ними психоемоційного характеру відносин на період розгляду справи у суді, та остаточного вирішення питання про визначення місця проживання дитини, суд вважає, що такий захід забезпечення позову, як зобов`язання матері дитини забезпечити спілкування сина з батьком шляхом відеозв`язку тривалістю 30 хвилин, враховуючи вік дитини, щотижня кожної суботи та неділі з 19 год 00 хв до 19 год 30 хв, що відповідатиме вимогам розумності та обґрунтованості та сприятиме встановленню контакту та спілкуванню між батьком та сином до вирішення спору по суті.
Керуючись ст.150-153, 258-260, 268 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву представниці відповідача - адвоката Іванової Г.С. про забезпечення позову задовольнити частково.
Зобов`язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) забезпечувати присутність малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біля засобу зв`язку та надавати можливість спілкування з батьком ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) шляхом відеодзвінка через месенджер Telegram, Viber, WhatsApp, FaceTime або інший засіб відеозв`язку кожної суботи та неділі щотижня з 19:00 до 19:30 год.
В іншій частині заяви відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Роз`яснити, що особи, винні у невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, установлену законом.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. М. Нечипоренко