справа № 619/9023/24
провадження № 2/619/23/26
Ухвала
26 серпня 2026 року
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області,
у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у підготовчому засіданні справу № 619/9023/24,
позивачка: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Городоцької міської ради Львівської області,
вимоги позивачки: про визначення місця проживання дитини,
представниця позивачки: ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),
представниця відповідача: ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції).
Питання, що вирішується ухвалою.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить визначити з нею місце проживання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 21.11.2024 справу прийнято до розгляду та провадження відкрито за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до ухвали суду від 04.02.2025 було зупинено провадження по цій справі до вирішення справи №441/2203/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю органу опіки та піклування Городоцької міської ради Львівської області, про визнання незаконним переміщення дитини на територію України, негайне повернення дитини до держави постійного проживання, до набрання законної сили рішенням по даній справі.
Ухвалою суду від 05.06.2026 провадження поновлено та призначено підготовче засідання на 06.07.2026, яке відкладено на 25.08.2026 у зв`язку з заміною третьої особи на орган опіки та піклування Городоцької міської ради Львівської області.
Представник органу опіки та піклування Городоцької міської ради Львівської області у судове засідання не з`явився, надав заяву в системі «Електронний суд» про розгляд справи без участі представника.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представницею відповідача у системі «Електронний суд» 21.07.2026 подано відзив та зустрічну позовну заяву.
У підготовчому засіданні представниця відповідача заявила клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву та зустрічного позову, посилаючись на те, що відповідно до ухвали від 06.11.2024 провадження по справі відкрито, підготовче засідання призначено на 19.12.2024. Ухвалою суду від 04.02.2025 провадження у справі було зупинено та ухвалою від 05.06.2026 поновлено. Отже, увесь період з 04.02.2025 по 05.06.2026 провадження у справі перебувало у стані зупинення, а перебіг процесуальних строків, включно зі строком на подання відзиву, був зупинений в силу прямої вказівки закону і не міг вважатися таким, що спливає в цей період. Окрім суто процесуальної підстави, пов`язаної із зупиненням провадження, існує інша причина, яка обумовила необхідність додаткового часу на підготовку відзиву вже після поновлення провадження у справі. Йдеться про документи, видані компетентними органами США щодо поведінки позивачки після вивезення нею дитини, які видані іноземною юрисдикцією і, відповідно до вимог процесуального законодавства України щодо офіційних документів іноземного походження, потребували отримання, легалізації та перекладу на українську мову для набуття процесуальної придатності до подання в суд України. Проведення цієї роботи щодо отримання, легалізація, переклад, а також необхідність завчасного направлення копій позивачці об`єктивно потребувало часу і не могло бути завершено одномоментно з поновленням провадження 05.06.2026. Першим судовим засіданням після поновлення провадження у справі, в якому представник відповідача мала процесуальну можливість довести зазначені обставини до відома суду та учасників справи, стало засідання 06.07.2026. Саме в цьому засіданні представником відповідача було заявлено усне клопотання про надання додаткового строку для підготовки та подання відзиву з урахуванням необхідності належного долучення і аналізу всіх матеріалів справи. Відповідно до ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Представниця позивачки заперечувала повністю проти поновлення строку та зазначила, що строк для подачі відзиву та звернення з зустрічним позовом сплив ще до зупинення провадження по справі.
Пунктом 10 ч. 2 ст. 197 України передбачено, що у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 191 ЦПК України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Згідно зі ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно ч. 8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Так, ухвалою суду від 21.11.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, відповідачу надано строк 15 днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження, надати відзив.
Як убачається з матеріалів справи (а.с. 111) відповідач за місцем своєї реєстрації не проживає, у зв`язку з чим ухвала суду про відкриття провадження разом з позовом та додатками повернута до суду без вручення адресату.
Водночас, адвокат Іванова Ганна Степанівна є представницею відповідача відповідно до Договору №28/02/2024 від 28.02.2024 та ордеру та 16.12.2024 отримала ухвалу суду про відкриття провадження від 21.11.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного документа.
Суд виходить з того, що обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справі перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.
Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.
Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов`язано з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацією саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків).
Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв`язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.
При цьому, варто зазначити, що ЄСПЛ у своїй прецедентній практиці щодо України неодноразово звертав увагу на норми, що стосуються процесуальних строків, але в аспекті порушення принципу правової визначеності у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, Європейський суд з прав людини у справі у справі Melnik v. Ukraine ЄСПЛ зазначив, що норми, які регулюють строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
Отже, судом установлено, що представницею відповідача отримано копію ухвали суду про відкриття провадження 16.12.2024, у якій було роз`яснено право відповідача подати відзив та строк його подачі, що становив п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали, який закінчився 31.12.2024.
У постанові Верховного Суду у справі №500/1912/22 від 29.09.2022 зазначено, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
«1) це обставина або кілька обставин, що безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування».
Доводи представниці відповідача, наведені в обґрунтування поважності причин пропуску строку подачі відзиву на позовну заяву та відповідно і зустрічного позову вищенаведеним умовам не відповідають.
Відомостей про об`єктивну неможливість здійснення своїх процесуальних прав представницею відповідача у період з 16.12.2024 по 31.12.2024 до суду не надано.
Натомість, кожна сторона користується своїми правами на власний розсуд.
Враховуючи, що строк, у межах якого може бути подано відзив на позовну заяву сплив, оскільки відзив подано до суду після закінчення цього строку, суд не знайшов підстав для поновлення відповідного строку, а тому відсутні підстави для прийняття відзиву на позовну заяву.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 227, 242 ЦПК України представниця відповідача може скористатися своїм правом під час судового розгляді при наданні вступного слова учасникам справи в усній формі стисло викласти свої заперечення щодо позовних вимог, та під час судових дебатів виступити з промовою.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Також, суд зазначає, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (ч. 1 ст. 193 ЦПК України), про що також було роз`яснено в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
З огляду на вищенаведене, відзив підлягає залишенню без розгляду, а зустрічний позов поверненню заявнику, як такі, що подані з пропуском строку та підстави для його поновлення відсутні.
У ході підготовчого засідання, судом вирішені питання, передбачені ст. 197 ЦПК України, в межах, необхідних для розгляду справи. Будь-яких інших клопотань сторони не заявляли.
Згідно з п. 15 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Провівши підготовче засідання за правилами ст. 197-198 ЦПК України враховуючи, що спір між сторонами не врегульовано, останні не виявили бажання укласти мирову угоду чи врегулювати спір за участю судді, визначивши склад учасників судового процесу, зміст позовних вимог, вчинивши всі необхідні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про необхідність закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Керуючись ст. 126, 127, 191-194, 189, 196-198, 200, 210, 247, 258-261, 353 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання представниці відповідача про поновлення строку для подачі відзиву та пред`явлення зустрічного позову відмовити.
Відзив представниці відповідача - адвоката Іванової Г.С. залишити без розгляду.
Повернути ОСОБА_2 зустрічну позовну заяву про усунення перешкод у вихованні дитини та визначення способу участі у вихованні дитини.
Роз`яснити ОСОБА_2 право звернутися з вказаним позовом у загальному порядку.
Закрити підготовче провадження та призначити до розгляду по суті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини на 24 вересня 2026 року о 13 год 00 хв у залі судових засідань № 2 приміщення Дергачівського районного суду Харківської області.
Про місце, дату і час судового засідання повідомити сторони.
Ухвала в частині відмови у поновленні строку може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В іншій частині ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І. М. Нечипоренко