ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
"22" липня 2026 р. Справа № 906/126/26
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Петухов М.Г.
судді Мельник О.В.
секретар судового засідання Пацьола О.О.
за участю представників сторін:
прокурор: Немкович І.І.
позивача: не з`явився
відповідача 1: не з`явився
відповідача 2: Серебряник О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопрод Сервіс" на рішення Господарського суду Житомирської області від 06.05.2026 у справі №906/126/26 (суддя Шніт А.В., м. Житомир, повний текст складено 18.05.2026)
за позовом: Керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради
до відповідача 1: Коростенського геріатричного пансіонату Житомирської обласної ради
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопрод Сервіс"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 200 319,43 грн
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 30.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопрод Сервіс" на рішення Господарського суду Житомирської області від 06.05.2026 у справі №906/126/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на 22 липня 2026 року.
Представником відповідача 2 в судовому засіданні 22.07.2026 заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з оголошеною повітряною тривогою у м.Києві, де вона знаходиться та приймає участь у справі в режимі відеоконференції.
Прокурор в судовому засіданні 22.07.2026 не заперечив щодо відкладенням розгляду справи з підстав заявлених представником відповідача 2.
В судове засідання 22.06.2026 Житомирська обласна рада та Коростенський геріатричний пансіонату Житомирської обласної ради належним чином уповноваженого представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки уповноваженого представника суду не повідомили.
Колегія суддів наголошує, що відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а згідно зі статтею 27 Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок щодо захисту якого покладається на державу. Наведені конституційні приписи мають безпосередньо враховуватися під час організації та здійснення судочинства в умовах воєнного стану, оскільки виконання судами завдання щодо своєчасного розгляду справи не може здійснюватися шляхом створення загрози життю та здоров`ю суддів, працівників апарату суду, учасників судового процесу й інших осіб, які перебувають у приміщенні суду або прямують до нього.
За змістом статей 2, 7, 13 і 42 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство має здійснюватися на засадах верховенства права, рівності та змагальності сторін, а суд зобов`язаний забезпечити кожному учаснику справи реальну, а не формальну можливість брати участь у судовому засіданні, надавати пояснення, висловлювати доводи й заперечення та бути почутим судом. Частиною одинадцятою статті 270 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи за клопотанням учасника справи, якщо повідомлені ним причини неявки визнані судом поважними. Водночас питання про відкладення розгляду справи має вирішуватися не формально, а з урахуванням конкретної безпекової ситуації, реальної можливості учасника прибути до суду або долучитися до судового засідання в режимі відеоконференції та необхідності забезпечення справедливого балансу між дотриманням розумних строків і гарантуванням права особи на участь у розгляді її справи.
Стаття 30 Кодексу цивільного захисту України визначає оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій як своєчасне доведення відповідної інформації до органів управління цивільного захисту, суб`єктів господарювання та населення. Сигнал «Повітряна тривога» є офіційним попередженням про реальну або потенційну загрозу застосування засобів повітряного ураження, а тому після його оголошення особи мають припинити поточну діяльність, виконати встановлені правила цивільного захисту та пройти до найближчого укриття. Отже, перебування учасника справи в укритті та дотримання ним обов`язкових заходів безпеки не можуть оцінюватися як недобросовісна процесуальна поведінка, неповага до суду чи безпідставне ухилення від участі в судовому засіданні.
Обставина оголошення сигналу «Повітряна тривога» у відповідному регіоні є загальновідомою у розумінні частини третьої статті 75 ГПК України та не потребує доведення учасником справи звичайними засобами доказування. Така надзвичайна обставина здатна об`єктивно унеможливити не лише особисту явку до приміщення суду, а й участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, своєчасне використання технічних засобів зв`язку та навіть завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи.
Верховний Суд послідовно виходить із того, що в разі оголошення сигналу «Повітряна тривога» суд має керуватися насамперед пріоритетом збереження життя і здоров`я людини. Відповідний висновок викладено, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №910/2116/21 (910/12050/21), від 21.02.2023 у справі №916/3496/20, від 07.06.2023 у справі №910/5808/20.
У постанові від 23.10.2025 у справі №904/2082/24 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду додатково наголосив, що незалежно від того, чи була повітряна тривога оголошена до початку судового засідання, чи закінчилася безпосередньо перед його початком, суд повинен з`ясувати наявність у відповідного учасника реальної можливості безпечно прибути в судове засідання у призначений час. Розгляд справи в першому ж судовому засіданні за відсутності представника сторони, який заявив клопотання про відкладення у зв`язку з повітряною тривогою, Верховний Суд розцінив як обмеження права цієї сторони на участь в апеляційному перегляді та достатню підставу для скасування постанови апеляційного суду.
Такий самий підхід застосовано Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 26.02.2025 у справі №752/8937/24, у якій зазначено, що проведення судового засідання під час повітряної тривоги за відсутності сторін порушує їхнє право на участь у судовому розгляді. Верховний Суд підкреслив, що судові процедури мають бути справедливими, а право особи бути почутою не може вважатися забезпеченим, якщо розгляд справи проведено за обставин, які фактично позбавляли її можливості взяти участь у засіданні.
У контексті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд охоплює принцип процесуальної рівності сторін та право бути почутим. Кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою позицію за умов, які не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з іншою стороною. Продовження розгляду справи під час дії сигналу «Повітряна тривога» або без надання учаснику розумного часу для безпечного прибуття до суду після її відбою створює ризик необґрунтованого обмеження права такої особи на участь у судовому процесі й не узгоджується із засадами змагальності, рівності сторін та процесуальної справедливості.
Отже, зважаючи на оголошення сигналу «Повітряна тривога» у м.Києві, необхідність виконання представником відповідача 2 встановлених заходів цивільного захисту, відсутність можливості гарантувати її безпечну участь у судовому засіданні та обов`язок суду забезпечити кожному учаснику справи реальну можливість бути почутим, колегія суддів вважає причини неможливості проведення судового засідання об`єктивними та поважними. За таких обставин відкладення розгляду справи є не проявом невиправданого затягування судового провадження, а необхідним і пропорційним процесуальним заходом, спрямованим на збереження життя та здоров`я людей, дотримання засад господарського судочинства і гарантування справедливого розгляду справи.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку задовольнити усне клопотання представника відповідача 2 про відкладення розгляду справи.
Відповідно до частини 2 та 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка не є обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до частин 1, 3 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Критерії оцінювання розумності строку справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (справа Кучерук проти України) (заява 2570/04).
Згідно п. 31 Рішення Європейського суду з прав людини від 01.02.2007 р. у справі "Макаренко проти України" суд нагадує, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.
Згідно прецедентної практики Європейського суду з прав людини однією із складових справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона має знати про всі докази чи подання, які представленні або зроблені в цілях впливу на думку суду і коментувати їх (п. п. 23,31 та 33 рішення у справі "Лобо Мачадо проти Португалії" від 20.02.96, п. 24 рішення у справі "Нідерост-Губер проти Швейцарії" від 18.02.97, п. 42 рішення у справі "Кєроярві проти Фінляндії").
Відповідно до ст. 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.
За приписами ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розумним для розгляду цієї справи є строк, який забезпечить належну реалізацію процесуальних прав сторін, а також повний, всебічний та об`єктивний розгляд усіх обставин спору на засадах змагальності, визначених статтями 7 та 13 ГПК України. З огляду на це, колегія суддів вважає за необхідне відкласти розгляд апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в межах "розумного" строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 120, 202, 216, 234, 235, 270 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Розгляд справи відкласти на "09" вересня 2026 р. об 11:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул.Яворницького, 59, у залі судових засідань №6
2. Судове засідання у справі №906/126/26, що призначене на "09" вересня 2026 р. о 11:00 год у даній справі, провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопрод Сервіс" адвоката Серебряник О.О. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.
3. Попередити представника відповідача 2, що згідно з ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
4.Повідомити інших сторін про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в порядку статті 197 ГПК України.
5. Попередити, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Мельник О.В.