РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
з питань забезпечення позову
22 липня 2026 року м. Рівне №460/2916/26
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Поліщук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) у якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльності командування військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у нерозгляді рапорту солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з питань його звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";
зобов`язання командування військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
22.07.2026 представником позивача до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом: заборони військовій частині НОМЕР_1 (в особі її посадових/службових осіб) вчиняти дії щодо направлення військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проходження військової служби до іншої військової частини до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі за цим позовом.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що з 21.10.2025 він перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 . Не пізніше 16.12.2025 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом про звільнення з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю - ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю I групи та потребує постійного стороннього догляду. Проте, станом на день подання цього позову відповіді на поданий рапорт позивач не отримав, рішення по суті заявлених у рапорті питань прийнято не було, про результати його розгляду належним чином позивача не повідомлено. Заявник переконаний у очевидній протиправності оскаржуваної бездіяльності. При цьому, на думку заявника, позивача може бути переміщено до іншої військової частини в зону бойових дій, що, у свою чергу, може призвести до критичних, невідворотних наслідків у виді поранення чи загибелі, оскільки така подія вже мала місце, так як заявник був залучений до виконання бойових завдань та 01.05.2026 отримав вибухову травму (акубаротравму та цефалгічний синдром) внаслідок влучання ворожого дрона-камікадзе під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Пристін Куп`янського району Харківської області, що підтверджується довідкою про обставини травми № 1855/199 від 06.05.2026. Таким чином, ризик заподіяння заявнику тяжкої шкоди його життю та здоров`ю є не припущенням, а підтвердженим фактом, який уже реалізувався під час розгляду спору, а у разі повторного залучення до виконання бойових завдань та отримання тяжкого поранення або його загибелі наслідки будуть незворотними не лише для самого заявника, а й для членів його сім`ї. Зазначає, що наслідки, пов`язані із залишенням військовослужбовця у складі та на території військової частини НОМЕР_1 , є менш негативними, ніж ті, що можуть настати в разі його переведення (переміщення) до іншого місця служби, військового формування. Відтак, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. На думку заявника, обраний ним спосіб забезпечення адміністративного позову є адекватним та пропорційним до заявлених позовних вимог, а також гарантуватиме недопущення подальшого порушення прав позивача на час розгляду справи, з огляду на що просить суд вжити заходів забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову розглянута судом в порядку статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без повідомлення учасників справи.
За правилами частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість заяви про забезпечення позову, враховуючи наведені представником позивача підстави для вжиття таких заходів, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
За приписами частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За приписами частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з частиною другою статті 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 у справі № 420/5553/18 та від 13.07.2023 у справі № 640/16003/22.
Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими (репутаційними, службовими, іншими) наслідками.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі № 580/244/23.
При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
В контексті наведеного, оцінюючи доводи та аргументи заявника, суд зауважує, що вони не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України.
Так, предметом спору у цій справі є бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду рапорту солдата ОСОБА_1 про його звільнення з військової служби.
З даного приводу, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18, а саме, щодо "очевидності" ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності та, відповідно, порушення прав позивача, та попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних рішення, дій бездіяльності поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскаржених рішення, дій чи бездіяльності, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення, дії чи бездіяльність явно суперечать вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушують права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому, застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 вказав, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
На переконання суду, обставини, про які зазначено у заяві про забезпечення позову є предметом розгляду справи, а тому, законність бездіяльності відповідача та її оцінка повинна бути надана судом з урахуванням доказів та посилань, якими обґрунтовує відповідач свої заперечення та пояснень інших учасників справи при розгляді справи по суті з дотриманням вимог процесуального закону.
З приводу посилань заявника про те, що він був залучений до виконання бойових завдань та 01.05.2026 отримав вибухову травму (акубаротравму та цефалгічний синдром) внаслідок влучання ворожого дрона-камікадзе під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Пристін Куп`янського району Харківської області, що підтверджується довідкою про обставини травми №1855/199 від 06.05.2026, то суд зазначає, що безумовно, рішення, дії або бездіяльність суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів правовідносин. Це може завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.
Однак, виконання військового обов`язку не може вважатися негативним наслідком, оскільки закріплене у законодавстві України, а захист Вітчизни є Конституційним обов`язком громадян України (стаття 65 Конституції України).
Крім того, відповідно до статті 150 КАС України, зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18 від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18, від 26.12.2019 у справі № 640/13245/19 та від 29.01.2020 у справі № 280/4367/19.
Враховуючи наведене, зміст заяви про забезпечення адміністративного позову не дозволяє суду дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно з положеннями статті 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 150-158, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. № 60733/26 від 22.07.2026), - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 22 липня 2026 року.
Суддя Ольга ПОЛІЩУК