ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
23 липня 2026 року Справа №160/19022/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України Різника Віталія Сергійовича про зупинення провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
03.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 03.07.2026 року через систему "Електронний суд" позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) за період з 20.05.2023 року по 17.01.2024 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023, 2024 роки, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023, 2024 роки за період з 20.05.2023 року по 17.01.2024 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", на 01.01.2023 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", на 01.01.2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, з урахуванням раніше виплачених сум та розміру премій.
Означені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України у період з 01.04.2022 року по 18.01.2024 року, а тому мав право на отримання грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірах, визначених відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Позивач зазначає, що відповідачем у період з 20.05.2023 року по 17.01.2024 року протиправно здійснювалося нарахування та виплата складових грошового забезпечення, виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018 року, замість застосування актуального розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України про Державний бюджет України на відповідні роки. На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що після скасування у судовому порядку положень пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року було відновлено дію пункту 4 постанови №704 у редакції, яка передбачала визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Крім того, позивач посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах у справах №440/6017/21, №120/8603/21-а, №500/1813/21, №400/6214/21 та інших, відповідно до яких при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовими званнями має застосовуватися прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня відповідного року. Також позивач вказує, що звертався до військової частини НОМЕР_1 із заявою про здійснення перерахунку та виплати належних сум грошового забезпечення, однак відповідач листом від 03.06.2026 року №101/12-О-47 відмовив у проведенні такого перерахунку, що, на думку позивача, свідчить про протиправність дій військової частини та порушення його права на належне грошове забезпечення. У зв`язку з викладеним позивач просить суд визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023- 2024 роки із застосуванням розрахункової величини станом на 01.01.2018 року, а також зобов`язати відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату з урахуванням актуальних розмірів прожиткового мінімуму на 01.01.2023 та 01.01.2024 років.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2026 року зазначена вище справа розподілена та 06.07.2026 року передана судді Пруднику С.В.
08.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України: довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 20.05.2023 року по 17.01.2024 року із зазначенням усіх складових грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавки, доплати, премії, винагороди та інші виплати); розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 20.05.2023 року по 17.01.2024 року із зазначенням застосованої розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням; копії наказів про призначення, переміщення та виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ОСОБА_1 ; довідку про займані посади, військове звання, тарифний розряд та тарифний коефіцієнт ОСОБА_1 у спірний період; копії розрахунково-платіжних відомостей (витягів із відомостей на виплату грошового забезпечення) щодо виплати грошового забезпечення позивачу за період з 20.05.2023 року по 17.01.2024 року; довідку щодо виплати або невиплати грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 та 2024 роки, із зазначенням дати виплати, розміру та підстави нарахування; копії документів, на підставі яких здійснювалося нарахування грошового забезпечення позивачу у спірний період, у тому числі витяги з програмного розрахунку грошового забезпечення або інші бухгалтерські документи; інформацію щодо застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача у період з 20.05.2023 року по 17.01.2024 року із зазначенням: розміру прожиткового мінімуму, який застосовувався; нормативно-правового акта, яким керувався відповідач; посадових осіб, відповідальних за здійснення відповідного нарахування; копію відповіді військової частини НОМЕР_1 від 03.06.2026 року №101/12-О-47 на заяву позивача про проведення перерахунку грошового забезпечення разом із матеріалами її розгляду; інші документи, які підтверджують правильність визначення розміру грошового забезпечення та здійснення виплат ОСОБА_1 за спірний період. Судом зобов`язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 30.07.2026 року. Судом попереджено військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду. Судом також вказано, що в разі неможливості надання письмових доказів подати до суду вмотивовані та обґрунтовані пояснення (зазначити який саме документ не має можливості подати та з яких підстав).
20.07.2026 року від представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому вказано, що у провадженні Верховного Суду перебуває адміністративна справа № 240/401/26 за касаційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2026, предметом розгляду якої є питання правомірності застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції, чинній з 29.01.2020, під час визначення розміру основних та додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року.
Представник відповідча зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026 справу № 240/401/26 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, оскільки існує необхідність вирішення питання щодо застосування норм права у подібних правовідносинах та можливого відступу від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 380/13603/21 та від 30.04.2025 у справі № 620/9741/24.
Представник відповідача вважає, що правовідносини у справі № 160/19022/26 є подібними до правовідносин, які є предметом розгляду Верховним Судом у справі № 240/401/26, оскільки спір у даній справі також стосується правильності визначення складових грошового забезпечення військовослужбовця із застосуванням відповідного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зв`язку з цим представник відповідача посилається на положення пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України та просить зупинити провадження у справі №160/19022/26 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №240/401/26.
Розглянувши матеріали адміністративної справи та доводи клопотання відповідача, суд приходить до наступних висновків.
Так, пунктом 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд має право зупинити провадження у справі в разі: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції (пункт 5 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України).
Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.04.2026 року відкрито провадження за касаційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі №240/401/26. Предметом касаційного оскарження є бездіяльність В/ч НОМЕР_2, яка полягає в незастосуванні пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі - Постанова № 704) у редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні щодо нарахування та виплати позивачу з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Разом з тим суд вказує, що правові висновки щодо розв`язання колізії норм права - п.3 розділу II Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII та пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб зроблені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.12.2019 року у справі №240/4946/18.
Крім того Верховним Судом у постановах від 11 лютого 2021 року у справі № 200/3757/20-а у справі № 240/11952/19, від 14 квітня 2021 року у справі № 240/12309/20, від 10 вересня 2021 року у справі № 480/5496/20 та від 08 червня 2022 року у справі № 1.380.2019.004323 висловлено правову позицію про те, що згідно з постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі та відмовляє у задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі №160/19022/26.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 236, 241-243, 248, 256, 294 суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_2 про зупинення провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Суддя С. В. Прудник