ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у призначенні експертизи
22 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/24245/26
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому проваджені клопотання про призначення експертизи в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,_в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 81008879, зобов`язати відповідача поновити виконавче провадження, та вжити необхідних заходів, щодо проведення правильності нарахувань пенсійних виплат.
Разом з уточненим позовом до суду надійшло клопотання позивача про призначення судово-економічної експертизи.
Обґрунтовуючи необхідність призначення судово-економічної експертизи, позивач зазначила, що боржник (ГУ ПФУ в Житомирській області) здійснив лише формальний перерахунок пенсії на виконання рішення суду, використавши механізм «поглинання» індексації державною гарантією (доплатою до 3323,00 грн). Позивач вважає, що перевірка алгоритму нарахування пенсійних виплат, відповідності застосованих коефіцієнтів індексації та встановлення обставин фактичного виконання рішення суду вимагають спеціальних знань у галузі економіки, бухгалтерського обліку та аудиту.
Розглянувши клопотання позивача про призначення судово-медичної експертизи, суд зазначає таке.
Частина 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 вказаної статті).
Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. ст. 101 КАС України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Водночас судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування. Якщо обставини справи можуть бути встановлені судом шляхом дослідження та оцінки наявних у матеріалах справи письмових доказів, розрахунків та нормативно-правових актів, підстави для призначення експертизи відсутні.
Предметом даного адміністративного позову є правомірність дій та рішення державного виконавця щодо прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" (у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).
Правові засади організації та діяльності органів державної виконавчої служби, а також порядок проведення виконавчих дій врегульовані Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження".
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Питання щодо правомірності дій державного виконавця під час перевірки виконання боржником рішення суду, а також оцінка того, чи відбулося фактичне виконання судового рішення у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", належать до виключної компетенції суду і є правовою оцінкою обставин справи.
Аналіз норм чинного пенсійного законодавства (зокрема, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідних постанов Кабінету Міністрів України щодо індексації пенсій та встановлення щомісячної державної адресної допомоги), а також перевірка правильності застосування органом Пенсійного фонду України відповідних математичних алгоритмів та індексаційних коефіцієнтів здійснюється судом безпосередньо у процесі розгляду справи по суті.
Питання щодо поглинання індексації соціальними доплатами або гарантованими мінімальними пенсійними виплат є питанням застосування норм матеріального права до спірних правовідносин.
Суд зазначає, що судові експерти не залучаються для вирішення питань права, оскільки з`ясування юридичних питань, в тому числі щодо відповідності дій суб`єкта владних повноважень вимогам закону та судовому рішенню, є виключним обов`язком суду.
За таких обставин питання, поставлені позивачем на вирішення судово-економічної експертизи, охоплюються предметом правової оцінки суду, а необхідні для вирішення справи дані (розпорядження, протоколи перерахунку пенсії, розрахунки сторін) містяться в матеріалах справи та є достатніми для ухвалення законного та обґрунтованого рішення без призначення судово-економічної експертизи.
Крім того, метою призначення експертизи є з`ясування обставин які вже існували на момент виникнення спору, а не створення нових доказів, яких не було в розпорядженні суб`єкта владних повноважень на момент вчинення оскарженого управлінського волевиявлення.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність процесуальних підстав, передбачених ст. 102 КАС України, для задоволення клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
Керуючись статтями 102, 103, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні ОСОБА_2 про призначення судово-медичної експертизи відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.
Суддя Д.М. Леміщак