Головуючий у суді першої інстанції: Кулик С.В.
У Х В А Л А
23 липня 2026 року місто Київ
справа № 753/16056/23
провадження №22-ц/824/15154/2026
Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Стрижеуса А. М., вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 , подану адвокатом Ковальовим Віктором Михайловичем, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2026 року озов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , заборгованість за договором позики у гривневій сумі, що еквівалентно 35 346,00 дол. США за офіційним курсом Національного банку України на день виконання судового рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 13 420,00 грн.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись рішенням суду, 21 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Ковальов В.М. подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Ковальов В.М. просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування поданого клопотання зазначає про те, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи, що підтверджено Пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 та Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 21.04.2026
Останнім часом, тим більше в період військової агресії рф проти нашої Держави, окрім пенсії іншого доходу ОСОБА_1 не має. Останній дохід було отримано в січні 2019 року, що підтверджено Довідками ОК-5 та ОК-7 від 16.07.2026р. Нерухоме майно також відсутнє. Квартира ( АДРЕСА_1 ), в якій зареєстровано відповідача, належить його матері - ОСОБА_4 . Ця квартира і так знаходиться під іпотекою в забезпечення даних спірних правовідносин та під арештом ДВС.
До того ж, ОСОБА_1 утримує за власний рахунок свою маму-пенсіонера ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка також зареєстрована в цій квартирі.
Крім того, у ОСОБА_1 є прострочені зобов`язання зі сплати аліментів та інші присуджені заборгованості, про що свідчить Єдиний реєстр боржників.
Всі рахунки (карткові рахунки) ОСОБА_1 арештовані в межах відкритих виконавчих проваджень. Інших джерел отримати грошові кошти для сплати судового збору (окрім своєї мінімальної пенсії) відповідач не має.
Зазначає, що якщо правильно визначити розмір судового збору, необхідного для сплати за подання апеляційної скарги 3 435 грн 52 коп. (пропорційно розміру задоволених вимог що відповідає частині оскаржуваного розміру присудженої суми заборгованості) 3 435 грн 52 коп. х 150% х 0,8 (коефіц. за подання через електронний кабінет в ЄСІТС) = 4 122,62 грн. Ця сума для відповідача все одно є значною.
Вивчивши заявлене клопотання про звільнення від сплати судового, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такого, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов`язком.
Так, згідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України , суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
3. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Отже, стаття 8 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік підстав, які суду необхідно врахувати для вирішення питання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору.
При цьому, положення Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Підставою для звільнення від сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і у строки, покладається на особу, яка подає скаргу.
За змістом статті 136 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням наведеної практики ЄСПЛ, основною підставою для відстрочення або розстрочення с від сплати судового збору (крім осіб, які звільненні від такої сплати в силу вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір») є скрутний майновий стан, який особа повинна довести належними доказами.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Надані представником ОСОБА_1 - адвокатом Ковальовим В.М.відомості з Пенсійного фонду України про суми виплаченої пенсії за період 2001 року по 2019 рік, наявність відкритих виконавчих проваджень, прострочені зобов`язання зі сплати аліментів та інші присуджені заборгованості, арештовані в межах відкритих виконавчих проваджень рахунки, не є беззаперечним доказом майнового стану заявника.
Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені представником ОСОБА_1 - адвокатом Ковальовим В.М. обставини не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду апеляційної інстанції достатніх доказів на підтвердження його реального майнового стану, який перешкоджає заявнику виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором.
Таким чином, клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальова В.М.. про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги не підлягає задоволенню.
Також є невірним розрахунок представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальова В.М., щодо розміру судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що заявник оскаржує рішення в частині задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини першої частини Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2026 року вбачається, що позивачем було, зокрема, заявлено позовні вимоги майнового характеру про стягнення на користь позивача заборгованість у розмірі 1 552 430,81 грн., що за середнім курсом продажу долара США комерційними банками еквівалентно 35346,00 доларів.
В цій же частині позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені судом.
Станом на день подачі позову ставка судового збору за вимогу майнового характеру для юридичних осіб становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто не менше 1073,60 грн. та не більше 13 420 грн.
Відповідач ОСОБА_1 оскаржує рішення в частині задоволених позовних вимог на суму 1 552 430,81 грн.
Судовий збір який підлягав сплаті під час звернення з позовом (задоволені позовні вимоги) становив 13 420 грн. (1 552 430,81 грн. * 1 % = 15 524,31 грн).
Згідно з п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 16 104 грн. (13 420 грн. *150% * 0,8 = 16 104 грн грн.)
Таким чином, особі, яка подала апеляційну скаргу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 16 104 грн. на реквізити Київського апеляційного суду: отримувач коштів: ГУК у м.Києві /Солом`янський район/ 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, рахунок отримувача: [рахунок приховано]; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код класифікації доходу бюджету 22030101 призначення платежу: судовий збір за позовом (за апеляційною скаргою), ((ПІБ) чи назва установи, організації), Київський апеляційний суд, адреса суду м. Київ, вул. Солом`янська, буд.2-а.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - надати строк для усунення недоліків, а саме: для надання доказів сплати судового,попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, ст. ст.185,356,357 ЦПК України,-
У Х В А Л И В:
Відмовити представнику ОСОБА_1 - адвокату Ковальову Віктору Михайловичу в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Ковальовим Віктором Михайловичем, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2026 року - залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз`яснити, що у випадку неусунення у встановлений термін недоліку, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус