УХВАЛА
23 липня 2026 року
м. Київ
справа № 753/24208/21
провадження № 61-9197ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя - доповідач), Сакари Н. Ю., Сердюка В. В.
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про визнання неправомірним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України») про визнання неправомірним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 20 листопада 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником ОСОБА_2 , задоволено. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року позов ОСОБА_1 , задоволено. Визнано неправомірним та скасовано наказ АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» № 1039-К від 22 жовтня 2021 року «Про звільнення за прогул ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора департаменту торгівельної діяльності АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» з 22 жовтня 2021 року. Стягнуто з АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на користь ОСОБА_1 906 541 грн 44 коп., середнього заробітку за час вимушеного прогулу з відрахуванням всіх податків і обов`язкових платежів згідно з чинним законодавством. Стягнуто з АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 75 000, 00 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 травня 2026 року апеляційну скаргу АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року змінено в частині дати, з якої ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді заступника директора департаменту торгівельної діяльності АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», а саме з 23 жовтня 2021 року. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року змінено в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, зменшено розмір відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на користь ОСОБА_1 , з 75 000, 00 грн до 10 000, 00 грн. В іншій частині рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року залишено без змін.
09 липня 2026 року через підсистему Електронний суд представник АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» - адвокат Кисіль А. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 травня 2026 року, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 , відмовити.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження рішень суду першої та апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 серпня 2021 року у справі № 308/12855/19, від 28 травня 2025 року у справі № 523/22514/231, що передбачає вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вважає, що відсутній висновок Верховного Суду, щодо питання застосування положень пункту 4 частини першої статті 40, статей 147-149 Кодексу законів про працю України у подібних правовідносинах, що передбачає вимоги пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Крім того, заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази, що передбачає вимоги пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Заявником подано клопотання про зупинення виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 06 травня 2026 року, до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, яке обґрунтовано тим, що загальний розмір майнових стягнень становить 916 541, 44 грн, з яких 906 541, 44 грн середній заробіток за час вимушеного прогулу, 10 000, 00 грн моральна шкода.
Зазначає, що ця сума є істотною для товариства, оскільки АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» належить до державного сектору економіки, сто відсотків акцій товариства залишаються у державній власності, відтак безповоротне вибуття значної суми коштів до завершення касаційного перегляду фактично порушить майнові інтереси держави як власника товариства.
Згідно з частинами першою та другою статті 436 Цивільного процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.
Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або його дії, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної необхідності
у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку
з виконанням (дією) судового рішення.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи
і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Саме по собі подання касаційної скарги не є підставою для зупинення виконання (дії) судового рішення, яке набрало законної сили.
Крім того, зупинення, на стадії касаційного провадження, дії або виконання судового рішення, не свідчить про втрату ним законної сили.
Перевіривши доводи клопотання представника АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» - адвоката Кисіля А. В. про зупинення виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 06 травня 2026 року, колегія суддів вважає, що воно є необґрунтованим.
Відомостей про початок процедури примусового виконання оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанції (відкриття виконавчого провадження) заявником не надано.
Крім того, у разі скасування оскарженого судового рішення, інтереси заявника забезпечені процесуальним механізмом повороту виконання судового рішення (стаття 444 ЦПК України). Обставин, які б могли ускладнити або унеможливити вказаний поворот виконання заявником не наведено.
Керуючись статтями 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Дарницького районного суду м. Києва цивільну справу № 753/24208/21 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про визнання неправомірним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Відмовити у задоволенні клопотання акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про зупинення виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 06 травня 2026 року у справі № 753/24208/21.
Роз`яснити ОСОБА_1 право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Сердюк