УХВАЛА
23 липня 2026 року
м. Київ
справа № 753/24208/21
провадження № 61-9197ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Сердюка В. В.
вирішуючи питання про самовідвід судді Верховного Суду Сердюка Валентина Васильовича від участі у розгляді справи за касаційною скаргою акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про визнання неправомірним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України») про визнання неправомірним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 20 вересня 2023 рокув задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 20 листопада 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником ОСОБА_2 , задоволено. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року позов ОСОБА_1 , задоволено. Визнано неправомірним та скасовано наказ АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» № 1039-К від 22 жовтня 2021 року «Про звільнення за прогул ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора департаменту торгівельної діяльності АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» з 22 жовтня 2021 року. Стягнуто з АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на користь ОСОБА_1 906 541 грн 44 коп., середнього заробітку за час вимушеного прогулу з відрахуванням всіх податків і обов`язкових платежів згідно з чинним законодавством. Стягнуто з АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 75 000, 00 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 травня 2026 року апеляційну скаргу АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року змінено в частині дати, з якої ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді заступника директора департаменту торгівельної діяльності АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», а саме з 23 жовтня 2021 року. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року змінено в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, зменшено розмір відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на користь ОСОБА_1 , з 75 000, 00 грн до 10 000, 00 грн. В іншій частині рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року залишено без змін.
09 липня 2026 року через підсистему Електронний суд представник АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» - адвокат Кисіль А. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 травня 2026 рокуу справі № 753/24208/21.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 липня 2026 року, для розгляду касаційної скарги визначено склад суду: суддя-доповідач: Осіян О. М., судді, які входять до складу колегії: Сакара Н. Ю., Сердюк В. В.
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2026 рокувідкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 травня 2026 року у справі № 753/24208/21.
23 липня 2026 року суддею Верховного Суду - Сердюком В. В. заявлено самовідвід з підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
На обґрунтування підстав для самовідводу посилається на те, що він приймав участь у розгляді справи № 753/24208/21 (провадження № 61-15862св23), в якій колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі головуючої - Фаловської І. М., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., висловила правову позицію щодо правовідносин, які виникли між сторонами ОСОБА_1 , та АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», під час розгляду справи № 753/24208/21, а саме щодо встановлення факту прогулу, з огляду на що, касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником ОСОБА_2 , задоволено. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга представника АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» - адвоката Кисіля А. В. подана у цій же ж справі № 753/24208/21 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 травня 2026 року, які ухвалені після перегляду справи по суті колегією суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, до складу якої входив суддя Сердюк В. В.
Заява судді Верховного Суду: Сердюка В. В. про самовідвід підлягає задоволенню з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 36, 37 ЦПК України.
Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Відповідно до частин першої, другої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні
від 24 травня 1989 року, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява
№ 11/1987/134/188, § 48).
У світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у тому випадку, коли
у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Зважаючи на викладене, також враховуючи, що суддя Сердюк В. В., брав участь у розгляді справи № 753/24208/21(провадження № 61-15862св23) за касаційного скаргою ОСОБА_1 , підписаною представником ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року, та висловив свою правову позицію щодо правовідносин, які виникли між сторонами ОСОБА_1 , та АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», під час розгляду справи № 753/24208/21, а саме щодо встановлення факту прогулу, з метою уникнення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості суддів при розгляді касаційної скарги АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 травня 2026 року у справі № 753/24208/21, також забезпечення довіри учасників справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про самовідвід судді.
Керуючись пунктом 5 частини першої статті 36, статтею 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Заяву про самовідвід судді Верховного Суду Сердюка Валентина Васильовича задовольнити.
Відвести суддю Сердюка Валентина Васильовича від участі у розгляді касаційної скарги акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 травня 2026 рокуу справі № 753/24208/21.
Касаційну скаргу акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про визнання неправомірним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, (касаційне провадження 61-9197ск26), передати на повторний автоматизований розподіл.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Сердюк