Справа № 442/4354/26
Провадження № 2/442/1981/2026
УХВАЛА
про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову
24 липня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі: головуючого судді Кучаковського Ю.С., розглянувши в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 як представника неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_5 , яка діє в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_6 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 як представника неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Департаменту поліції особливого призначення „Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ", про перерозподіл одноразової грошової допомоги у сумі 15 000 000 грн та про стягнення часток одноразової грошової допомоги, -
в с т а н о в и в :
В провадженні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області перебуває справа за позовом ОСОБА_5 , яка діє в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_6 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 як представника неповнолітньої дитини- ОСОБА_4 , про перерозподіл одноразової грошової допомоги у сумі 15 000 000 гривень, призначеної відповідно до наказу ДПОП „ОШБ „Лють" від 10.04.2024 № 314 у зв`язку із загибеллю старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , між усіма особами, які мають право на її отримання, а саме: ОСОБА_1 , у розмірі 1/5 частки, що становить 3 000 000 гривень; ОСОБА_2 у розмірі 1/5 частки, що становить 3 000 000 гривень; ОСОБА_3 у розмірі 1/5 частки, що становить 3 000 000 гривень; неповнолітньою ОСОБА_4 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 , у розмірі 1/5 частки, що становить 3 000 000 гривень; малолітньою ОСОБА_6 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_5 у розмірі 1/5 частки, що становить 3 000 000 гривень; про стягнення з ОСОБА_1 на користь малолітньої ОСОБА_6 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_5 , 750 000 гривень як частки одноразової грошової допомоги, що належить малолітній дитині у зв`язку із загибеллю її батька - ОСОБА_7 який загинув при виконанні бойового завдання з відсічі збройної агресії російської федерації проти України 03.12.2023 (актовий запис № 662 від 22.12.2023); про стягнення з ОСОБА_2 на користь малолітньої ОСОБА_6 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_5 750 000 гривень як частини одноразової грошової допомоги, що належить малолітній дитині у зв`язку із загибеллю її батька - ОСОБА_7 який загинув при виконанні бойового завдання з відсічі збройної агресії російської федерації проти України 03.12.2023 актовий запис № 662 від 22.12.2023); про стягнення з ОСОБА_3 на користь малолітньої ОСОБА_6 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_5 , 750 000 гривень як частини одноразової грошової допомоги, що належить малолітній дитині у зв`язку із загибеллю її батька - ОСОБА_7 , який загинув при виконанні бойового завдання з відсічі збройної агресії російської федерації проти України 03.12.2023 (актовий запис № 662 від 22.12.2023); про стягнення з ОСОБА_3 як законного представника неповнолітньої ОСОБА_4 на користь малолітньої ОСОБА_6 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_5 , 750 000 гривень як частини одноразової грошової допомоги, що належить малолітній дитині у зв`язку із загибеллю її батька - ОСОБА_7 , який загинув при виконанні бойового завдання з відсічі збройної агресії російської федерації проти України 03.12.2023 (актовий запис № 662 від 22.12.2023).
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.06.2026, з урахуванням ухвали від 11.06.2026, накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 у межах суми 750 000 гривень, які обліковуються на рахунках, відкритих на його ім`я у будь-яких банківських або інших кредитно-фінансових установах. Накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_2 у межах суми 750 000 гривень, які обліковуються на рахунках, відкритих на її ім`я у будь-яких банківських або інших кредитно-фінансових установах. Накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_3 у межах суми 750 000 гривень, які обліковуються на рахунках, відкритих на її ім`я у будь-яких банківських або інших кредитно-фінансових установах. Накладено арешт у межах суми 750 000 гривень на грошові кошти одноразової грошової допомоги, призначені ОСОБА_3 , як законному представнику неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які обліковуються або можуть обліковуватися на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_3 або неповнолітньої ОСОБА_4 у будь-яких банківських або інших кредитно-фінансових установах.
Представник відповідачів від їх імені подала клопотання про скасування заходів забезпечення позову з тих підстав, що на виконання ухвали Дрогобицького міськрайонного суду від 08.06.2026 органами державної виконавчої служби накладено арешт на грошові кошти у межах суми 750 000 гривень, які обліковуються на рахунках, відкритих на її ім`я у будь- яких банківських або інших кредитно-фінансових установах ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а отже і на їх соціальні виплати (кошти від заробітньої плати, пенсійні виплати , соціальну допомогу по встраті годувальника тошо).
Вказаний факт повністю залишив ОСОБА_3 , неповнолітню ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без засобів для існування.
В судове засідання відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не з`явилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Представник відповідачів ОСОБА_8 просила відкласти розгляд справи в зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.
Представник позивача ОСОБА_9 проти клопотання про скасування заходів забезпечення позову заперечила.
Представник третьої особи ОСОБА_10 при розгляді клопотання поклався на розсуд суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Зі змісту поданої позовної заяви вбачається, що між сторонами справи виник спір щодо стягнення 3 000 000 грн, як частини одноразової грошової допомоги, що належить малолітній дитині у зв`язку із загибеллю її батька - ОСОБА_7 який загинув при виконанні бойового завдання з відсічі збройної агресії російської федерації проти України 03.12.2023.
Суд забезпечив позов лише в межах ціни позову. Накладаючи арешт на грошові кошти відповідача у справі, суд у своєї ухвалі не конкретизував конкретні рахунки відповідача. В томі числі і щодо рахунків соціального призначення (зокрема для зарахування пенсії, чи житлових субсидій), а визначив лише загальну суму грошових коштів які повинні бути арештовані, що відповідало сумі позовних вимог.
Згідно із ч. 1 ст. 59 Закону України „Про банки і банківську діяльність" арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
Відповідно до п. 73 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 № 163, надавач платіжних послуг платника виконує арешт коштів, що знаходяться на рахунку платника, згідно з постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).
Надавач платіжних послуг платника повинен забезпечити прийняття до виконання документа про арешт коштів, який надійшов до нього в електронній або паперовій формі.
Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання документ про арешт коштів у паперовій формі, який доставлено до нього самостійно виконавцем (представником/повіреним, помічником приватного виконавця), слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу або який надійшов рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, слідчий, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган. Надавач платіжних послуг платника встановлює повноваження особи, яка самостійно доставила документ про арешт коштів, у порядку, визначеному в його внутрішніх документах.
При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця чи ухвалу суду про накладення арешту коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання.
Відповідачі не надали суду жодних доказів витрачання 10 800 000 грн, а так само, що їхні рахунки в банках відкриті виключно для зарахування цільових надходжень та на які рахунки здійснюються будь-які цільові зарахування коштів.
До такого ж висновку дійшов Київський апеляційний суд в постанові від 25.09.2024 у справі № 752/25218/23.
За таких умов суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 149-154, 158, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
В задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її проголошення.
Суддя Ю.С. Кучаковський