Справа №295/12419/26
2-з/295/51/26
УХВАЛА
про застосування заходів забезпечення позову
27.07.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира в складі головуючого судді Перекупки І.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі № 295/12419/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Житомирської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з онукою,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач 15.07.2026 звернулась через підсистему «Електронний суд» до Богунського районного суду міста Житомира з позовом, відповідно до змісту якого просить прийняти позовну заяву; зобов`язати відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усунути перешкоди у спілкуванні позивача з малолітньою онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і визначити способи участі у спілкуванні та вихованні з дитиною; запросити свідків.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2026 цивільну справу передано на розгляд головуючому судді Перекупці І.Г.
Ухвалою суду від 20 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
23.07.2026 ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» направила до суду заяву про забезпечення позову, яку обґрунтовує тим що тривала відсутність контакту через малий вік онука призведе до того, що дитина повністю забуде бабусю, що завдасть непоправимої шкоди психологічному зв`язку. Розлука з онукою негативно впливає на стан здоров`я заявниці.
Вивчивши доводи заявниці, та додані до позову і заяви про забезпечення позову докази, суд дійшов висновку про задоволення заяви з таких мотивів.
Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Зокрема, ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема: забороною вчиняти певні дії.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 зазначено, що: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази.
Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс 19)).
Вирішуючи питання співмірності заходів забезпечення позову заявленим вимогам, суд співвідносить негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, і виходить з того, що спілкування онука з бабою один раз на тиждень сприятиме відновленню довірчих відносин та емоційного контакту між ними, відповідатиме інтересам як дитини, так і баби, та зможе усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про участь позивачки у вихованні та спілкуванні з малолітнім онуком.
Відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з бабою повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей з нею. Такий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 04 квітня 2018 року (справа №344/16653/16-ц).
При цьому, спілкування дитини з бабою в присутності матері, є співмірним заходом забезпечення позову, не порушуватиме прав відповідачки та не призведе до негативних наслідків для останньої.
Враховуючи перерву у спілкуванні баби з онуком та задля збереження сімейних зв`язків та прав дитини на контакт з бабою, дійшов висновку про наявність зв`язку між предметом спору та заходами забезпечення позову у вигляді встановлення тимчасового графіку спілкування баби з онуком на час розгляду справи судом (до набрання законної сили рішенням суду), суд вважає за доцільне частково задовольнити заяву про забезпечення позову, щоб забезпечити належний баланс сторін, не покладаючи на відповідача надмірного тягаря.
Керуючись нормами ст. 149, 150, 153, 157, 175, 177, 193, 261, 273, 353 - 355 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі № 295/12419/26 - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову у справі № 295/12419/26 шляхом встановлення тимчасового порядку спілкування заявника ОСОБА_1 з малолітньою онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Встановити наступний тимчасовий графік зустрічей та спілкування баби ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_3 :
- щосуботи з 10:00 год. до 14:00 год. та щосереди з 17:00 год. до 19:00 год. за адресою проживання: АДРЕСА_1 за попереднім погодженням з відповідачем ОСОБА_2 .
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Особи, винні у невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.
Суддя І.Г. Перекупка