ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
28.07.2026 р. Справа № 914/2054/23(914/1119/26)
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва, розглянувши матеріали заяви відповідача - 2 (вх. № 20904/26 від 23.07.2026) про відвід судді Цікала А.І. від розгляду справи № 914/2054/23(914/1119/26)
за позовом: Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф»
до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Плюс»
до відповідача - 2: Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича
до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-Тендер»
до відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Гарант»
про: визнання недійсним договору про відступлення права вимоги; визнання недійсними результати електронного аукціону; визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги
в межах справи: № 914/2054/23
про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Плюс»
без повідомлення і виклику сторін,
встановив:
В провадженні Господарського суду Львівської області у складі судді Андрія Цікала перебуває справа № 914/2054/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Компані» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Плюс», провадження в якій відкрито ухвалою суду від 25.07.2023. Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Плюс», введеної постановою суду від 14.11.2023. Повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Плюс» виконує арбітражний керуючий Бандура Іван Васильович.
10.04.2026 до суду надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Плюс», Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-Тендер», Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Гарант» про:
- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №27/09/19 від 27.08.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Гарант» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Софт-Плюс»;
- визнання недійсними результатів електронного аукціону № BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024 з продажу «Право грошової вимоги на загальну суму 828353,46 грн до Державного підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» у справі про банкрутство № 911/408/17, яка розглядається Господарським судом Київської області», оформленого протоколом про проведення аукціону № BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Софт-Плюс» та Фізичною особою - підприємцем Корякіним Дмитром Вадимовичем за результатами електронного аукціону № BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024 з продажу права грошової вимоги, оформленого протоколом про проведення аукціону № BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовну заяву передано для розгляду судді Цікалу А. І., в провадженні якого перебуває справа № 914/2054/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Плюс» (відповідача-1).
Ухвалою суду від 04.05.2026 позовну заяву Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 914/2054/23(914/1119/26).
Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду, а також протоколах судових засідань.
13.04.2026 до суду від Корякіна Дмитра Вадимовича надійшла заява про відвід судді Цікала А. І. (вх. № 10261/26) від розгляду справи № 914/2054/23(914/1119/26).
Заява Корякіна Дмитра Вадимовича про відвід обґрунтована тим, що суддя Цікало А. І. розглядав справу № 914/2054/23(914/1985/24) між тими ж самими сторонами, з тих самих підстав і про той самий предмет, як і в цій справі.
Провадження у тій справі було відкрито 11.09.2024, рішення ухвалено - 17.06.2025, хоча суд повинен був розглянути справу у строк, що не перевищує чотирьох місяців.
Більше того, рішення суду першої інстанції було скасовано судом апеляційної інстанції, та підтверджено судом касаційної інстанції.
Суд у складі судді Цікала А.І. ухвалою від 16.04.2026 визнав заявлений 13.04.2026 відвід необґрунтованим та передав справу № 914/2054/23(914/1119/26) для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
20.04.2026 Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П. відмовив у задоволенні заяви Корякіна Д.В. від 13.04.2026 за вх. №10261/26 про відвід судді Цікала А.І. у справі №914/2054/26(914/1119/26) та повернув справу раніше визначеному судді для продовження розгляду.
06.07.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 (вх. № 19188/26 від 06.07.2026) про відвід судді Цікала А.І. від розгляду справи №914/2054/23(914/1119/26).
08.07.2026 суд у складі судді Цікала А.І. визнав необґрунтованим відвід, заявлений відповідачем 2 (вх. № 19188/26 від 06.07.2026).
Справу передано на автоматизований розподіл для визначення складу суду з розгляду заяви про відвід судді Цікала А.І. відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2026 справу передано судді Ростиславу Матвіїву Р.І. для вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Цікала А.І.
Ухвалою суду від 13.07.2026 Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. відмовив у задоволенні заяви відповідача - 2 (вх. № 19188/26 від 06.07.2026) про відвід судді Цікала А.І. від розгляду справи № 914/2054/23(914/1119/26).
Справу № 914/2054/23(914/1119/26) передано раніше визначеному складу суду для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 21.07.2026 відхилено заперечення Корякіна Д. В. від 14.07.2026 на клопотання (заяву) про повернення Бандурі І. В. без розгляду його заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та заяви свідка (письмові пояснення) на поставленні запитання у відзиві; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.09.2026.
23.07.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Цікала А. І. (вх. № 20904/26) від розгляду справи № 914/2054/23(914/1119/26).
27.07.2026 суд у складі судді Цікала А.І. дійшов висновку про необґрунтованість заявленого 23.07.2026 відводу, справу № 914/2054/23(914/1119/26) передано для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2026 справу передано судді Ростиславу Матвіїву Р.І. для вирішення заяви Корякіна Д.В. про відвід судді Цікала А.І.
Відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА 2 (ЗАЯВНИКА ВІДВОДУ)
В обґрунтування підстав заявленого відводу заявник зазначає, що у справі №914/2054/23(914/1119/26) суддя Цікало А.І.:
- в судовому засіданні 21.07.2026 прийняв ряд незаконних рішень за результатом розгляду заявлених відповідачем 2 заяв та клопотань;
- в судовому засіданні 21.07.2026 відмовився розглядати заперечення відповідача 2 на заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та заяву свідка (письмові пояснення) на поставлені запитання у відзиві, що були подані ОСОБА_2 13.07.2026;
- в судовому засіданні 21.07.2026 відмовився розглядати усне клопотання відповідача 2 про визнання відсутнім підстав для відмови від надання відповіді та зобов`язання Державного підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» надати вичерпну відповіді на запитання відповідача 2, надання доказів у порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України.
- за подібних обставин у справі №914/2054/23(914/1119/26) ухвалою від 27.08.2024 залишив без руху позовну заяву Державного підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф», подану ліквідатором - арбітражним керуючим Филиком А.І.;
- не вживає щодо арбітражного керуючого жодних заходів процесуального примусу чим порушує принцип судового контролю, незважаючи на визнання ліквідатором неналежного виконання обов`язків та нездатність у визначений судом строк здійснити ліквідацію боржника;
- не розглянув заяву позивача, подану 24.06.2026, про доповнення підстав позову;
- 21.07.2026 закрив підготовче провадження у справі, не зважаючи на клопотання відповідача 2 про відкладення підготовчого засідання для подання відзиву на заяву позивача про доповнення підстав позову.
ПОЗИЦІЯ СУДУ
Розглянувши заяву про відвід, суд зазначає таке.
Згідно з п. 3, 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Суд зазначає, що підставою заявленого відводу є незгода заявника із результатом розгляду судом заяв та клопотань відповідача у судовому засіданні 21.07.2026, а також незгода із процесуальним рішенням судді про закриття підготовчого провадження у справі.
У ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Щодо покликань заявника на прийняття суддею процесуальних рішень, що суперечать нормам матеріального та процесуального права, суд наголошує, що при вирішення заявленого відводу суд не наділений повноваженнями надавати оцінку процесуальним рішенням судді.
Судова система України базується на принципі інстанційності, відповідно до якого оцінку процесуальним рішенням суду щодо наявності/відсутності порушення суддею норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права здійснює суд вищої інстанції.
При вирішенні заявленого відводу завданням суду є надання оцінки наведеним заявником обставинам, що, на його переконання, підтверджують наявність ризику порушення суддею обов`язку неупередженого розгляду справи та/або спростовують презумпцію неупередженості судді.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "незалежний суд" охоплює два основні аспекти: незалежність від виконавчої влади і від сторін (справа Рінгайсена, А 13 параграф 95). Безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ`єктивності.
Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Fey проти Австрії», рішення від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Wettstein проти Швейцарії», № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ). Між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) («Kyprianou проти Кіпру» [ВП], № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ).
Європейський Суд з прав людини наголошує, що судді у своїй професійній діяльності мають бути вільними від особистих симпатій, уподобань, схильностей. Вважається, що суддя є безстороннім, якщо немає доказів, які свідчили б про протилежне (суб`єктивна безсторонність). Суду також належить бути безстороннім об`єктивно, тобто мати достатньо гарантій, що виключають будь-які сумніви стосовно нього. Цей аспект висуває додаткові обмеження для суддів щодо їхньої участі в політичному житті держави або будь-якій іншій діяльності, оскільки це може викликати підозру в їхній особистій заінтересованості під час вирішення справ. Суддя не буде об`єктивно безстороннім у випадку його залежності від чогось або когось.
При цьому, незалежність судів є прерогативою чи привілеєм, що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (Висновок №1 (2001) КРЄС про стандарти незалежності судових органів та незмінюваності суддів).
Закон не покладає на суддю обов`язку переконувати у своїй неупередженості. Суддя (суд) своєю процесуальною та поза процесуальною поведінкою має таку неупередженість та безсторонність транслювати, демонструючи презумпцію неупередженості судді. Якщо у судді існують реальні факти для самовідводу, які впливатимуть на його безсторонність, суддя має вказати про це у поданій заяві (процесуальному рішенні).
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 06.02.2025 у справі №826/24340/15 звертав увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
За результатом розгляду заявленого ОСОБА_1 відводу, суд доходить висновку про те, що зазначені заявником обставини, що, як зазначив заявник, викликають сумніви у неупередженості судді, є незгодою заявника із ухваленими суддею процесуальними рішеннями.
Оскільки при вирішенні питання про відвід суд не наділений компетенцією надавати оцінку процесуальним рішенням судді, суд вважає заявлений відвід необґрунтованим.
Суд зауважує, що у заяві про відвід судді вх. № 19188/26 від 06.07.2026 заявник уже зазначав підстави, що, на думку заявника викликають сумніви у неупередженості або об`єктивності судді:
- за подібних обставин у справі №914/2054/23(914/1119/26) суддя ухвалою від 27.08.2024 залишив без руху позовну заяву Державного підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф», подану ліквідатором - арбітражним керуючим Филиком А.І.;
- суддя не вживає щодо арбітражного керуючого жодних заходів процесуального примусу чим порушує принцип судового контролю, незважаючи на визнання ліквідатором неналежного виконання обов`язків та нездатність у визначений судом строк здійснити ліквідацію боржника.
Суд звертає увагу заявника на положення ч. 5 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України згідно з якими якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Окрім того, суд наголошує, що серед основних засадам (принципів) господарського судочинства нормами Господарського процесуального кодексу визначено неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Щодо зазначення заявником про звернення до Вищої ради правосуддя із скаргою про вчинення дисциплінарних проступків суддею ОСОБА_3 , суд повторно зазначає, що підстави дисциплінарної відповідальності судді визначені Законом України «Про судоустрій та статус суддів», а Вища рада правосуддя є органом, що наділений повноваженням надавати оцінку наведеним заявником підставам для притягнення до дисциплінарної відповідальності судді у кожному окремому випадку.
Факт звернення заявника до дисциплінарного органу із скаргою не може бути підставою для відводу судді від розгляду справи без жодних обґрунтувань наявності об`єктивного та суб`єктивного критерію безсторонності судді під час розгляду справи, щодо відводу від розгляду якої звернувся відповідач 2.
Суд звертає увагу заявника, що для відводу судді заявник повинен зазначити реальні факти та надати дійсні докази, які у своїй сукупності свідчили б про існування ризику порушення суддею обов`язку неупередженого розгляду справи та/або спростовували презумпцію неупередженості судді.
Однак, як встановлено вище, викладені відповідачем підстави для відводу судді у цій справі не відповідають ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Підсумовуючи, суд доходить висновку, що наведені заявником доводи, за яких, на його думку, є сумнів в упередженості або необ`єктивності судді мають суб`єктивний характер, що не ґрунтуються на об`єктивних фактах чи конкретних діях судді, а позиція заявника зводить виключно до незгоди сторони із процесуальними рішеннями судді.
Враховуючи наведене, суд зазначає про необґрунтованість підстав заявленого 23.07.2026 відповідачем 2 відводу судді Цікалу А.І. у справі № 914/2054/23(914/1119/26).
Керуючись ст. ст. 35, 37, 38, 39, 40, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Львівської області
ухвалив:
У задоволенні заяви відповідача - 2 (вх. № 20904/26 від 23.07.2026) про відвід судді Цікала А.І. від розгляду справи № 914/2054/23(914/1119/26) відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту ї підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Матвіїв Р.І.