П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2026 р. м. Одеса Справа № 487/1767/26
Перша інстанція: суддя Темнікова А.О.,
повний текст судового рішення
складено 26.03.2026, м. Миколаїв
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м.Миколаєва від 26 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі РТЦК) та просив визнати протиправною та скасувати постанову №R304984 від 16.01.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 26 березня 2026 року позовну заяву було повернуто позивачу.
Не погоджуючись з даною ухвалою, заявник подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що судове рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просить його скасувати та направити справу до Заводського районного суду м.Миколаєва для продовження розгляду.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач отримав спірну постанову 18.02.2026 року та звернувся до суду із порушенням десятиденного строку, встановленого для звернення до адміністративного суду, та не надав суду доказів наявності поважних причин пропуску строку.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 11.03.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до РТЦК про скасування постанови залишено без руху та встановлено позивачу для усунення недоліків строк - десять днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
У названій вище ухвалі вказано, що оскільки позивачем в позовній заяві не зазначено дати отримання ним постанови РТЦК №R304984 від 16.01.2026 року, а також додано матеріали, з якими неможливо ознайомитись, позовна заява підлягає залишенню без руху.
16.03.2026 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач вказує, що про винесення оскарженої постанови він дізнався з мобільного застосунку «Резерв+» 18.02.2026 року, у зв`язку із чим він звернувся до адвоката. Того ж дня адвокат в інтересах ОСОБА_1 подав адвокатський запит до відповідача щодо надання копії постанови №R304984 від 16.01.2026 року. 05.03.2026 року на електронну адресу адвоката надійшла копія оскарженої постанови, про що останнім долучено до матеріалів справи відповідні докази
Так, з матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що 16.01.2026 року РТЦК було складено постанову №R304984 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Разом з тим, матеріали справи не місять ані доказів направлення РТЦК спірної постанови позивачу засобами поштової кореспонденції, ані отримання такої копії позивачем.
З наведеного вбачається, що саме 05.03.2026 року позивач дізнався про існування постанови №R304984 від 16.01.2026 року.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Отже, законом встановлено десятиденний строк звернення до суду з адміністративним позовом з дня ухвалення відповідного рішення та протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч.9 ст.120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
Як вбачається з позовної заяви, 09.03.2026 року позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, тобто в межах 10-денного строку.
Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Вищенаведеними правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов`язаний в кожному випадку з`ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є не поважними, то суд повертає позовну заяву позивачу.
В свою чергу, поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права.
Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.
Як вже зазначалось вище, постанова №R304984 була складена 16.01.2026 року, натомість позивач не був обізнаний про її складання, жодні листи щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення він не отримував, як і копію вказаної постанови. Про порушення своїх прав дізнався лише після отримання відповіді на адвокатський запит 05.03.2026 року.
При цьому, щодо посилання суду першої інстанції у своєму рішенні на те, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у порядку, визначеному статтею 279-9 КУпАП, тобто коли особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву, колегія суддів указує таке.
Відповідно до частини другої статті 279-9 КУпАП керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язаний перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Тобто, уповноважена посадова особа зобов`язана з`ясувати, серед іншого, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Водночас, у разі наявності підстав для закриття провадження у справі застосувати ці підстави та винести постанову про закриття провадження у справі.
Отже, колегія суддів вважає, що надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності не може бути підставою для автоматичного прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП.
На противагу суду першої інстанції, колегія суддів також зазначає, що отримання позивачем 18.02.2026 р. інформації про прийняття РТЦК оскарженої постанови не є належним способом оповіщення особи у розумінні приписів КУпАП.
Відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право людини на доступ до правосуддя, а ст. 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу н захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Резюмуючи усе вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовна заява була подана позивачем в межах встановленого чинним законодавством процесуального строку, а зворотній висновок суду 1-ї інстанції є помилковим.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи той факт, що судом першої інстанції, постановлено ухвалу про повернення позовної заяви за відсутності підстав, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 березня 2026 року - скасувати, а справу №487/1767/26 направити до Заводського районного суду м.Миколаєва для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Г. Федусик
Судді О.І. Шляхтицький Г.В. Семенюк