ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" липня 2026 р. Справа№ 910/5015/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Майданевича А.Г.
Коротун О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Фізичної особи-підприємця Жукова Павла Юрійовича про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення витрат на правничу професійну допомогу понесених в суді апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 року (повний текст рішення складено 04.05.2026 року)
та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 року (повний текст рішення складено 14.05.2026 року)
у справі № 910/5015/25 (суддя - К.В. Полякова)
за позовом Фізичної особи-підприємця Жукова Павла Юрійовича
до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"
про визнання недійсним одностороннього правочину та зобов`язання відновити обслуговування,-
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець Жуков Павло Юрійович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - відповідач), в якому просив визнати недійсним односторонній правочин про відмову від підтримання ділових відносин, відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин, розірвання договору і закриття рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ "ПриватБанк" ФОП Жукова П.Ю. та зобов`язання АТ КБ "ПриватБанк" відновити банківське обслуговування.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 року у справі №910/5015/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 03.02.2026 року рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 року у справі № 910/5015/25 скасовано. Справу №910/5015/25 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 року позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Жукова Павла Юрійовича задоволено повністю. Визнано недійсним односторонній правочин про відмову від підтримання ділових відносин, відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин, розірвання договору і закриття рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ "ПриватБанк" ФОП Жукова П.Ю. та зобов`язано АТ КБ "ПриватБанк" відновити банківське обслуговування. Стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на користь Фізичної особи-підприємця Жукова Павла Юрійовича 3 028,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання позову, 3 633,60 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, 4 844,80 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 року заяву Фізичної особи-підприємця Жукова Павла Юрійовича про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на користь Фізичної особи-підприємця Жукова Павла Юрійовича 41 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В іншій частині заяви відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями місцевого господарського суду, Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 року та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 року та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 року у справі № 910/5015/25 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 року та додаткове рішення від 14.05.20216 року у справі №910/5015/25 залишено без змін.
01.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Фізичної особи-підприємця Жукова Павла Юрійовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/5015/25 за вх. №09.1-11/2434/26.
Крім того, 01.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Фізичної особи-підприємця Жукова Павла Юрійовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/5015/25 за вх. №09.1-11/2435/26, в якій крім іншого, представник позивача просив раніше направлену до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, залишити без розгляду, оскільки остання була направлена без додатків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 року призначено до розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Жукова Павла Юрійовича про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5015/25 без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Так, судом прийнято до розгляду заяву представника Фізичної особи-підприємця Жукова Павла Юрійовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/5015/25 за вх. №09.1-11/2435/26.
08.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, яке було, зокрема, мотивоване необґрунтованістю та непропорційністю розміру витрат на правничу допомогу, пов`язаних з апеляційним розглядом справи.
Крім того, представник відповідача зауважив, що стороною позивача не подано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом під час апеляційного розгляду, із зазначенням виду послуги, вартості години часу адвоката, кількості часу, витраченого адвокатом на виконання тих чи інших робіт чи надання послуг.
При цьому, за твердженням представника відповідача позивачем не підтверджено доказами факт оплати адвокату витрат на правничу допомогу у сумі 21 000,00 грн, отже, заявлені вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу не відповідають критерію фактичності, тобто реального їх здійснення.
Розглянувши заяву представника Фізичної особи-підприємця Жукова Павла Юрійовича про стягнення витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Так, в обґрунтування своєї заяви представник Фізичної особи-підприємця Жукова Павла Юрійовича посилається на те, що розмір судових витрат, які поніс позивач на стадії апеляційного розгляду справи становить 21000,00 грн з оплати послуг адвоката.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
28.05.2026 року представник Фізичної особи-підприємця Жукова Павла Юрійовича надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в якому, зокрема на виконання ст. 124 Господарського процесуального кодексу України було повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, становить 21000,00 грн.
Разом з цим, в заяві представника Фізичної особи-підприємця Жукова Павла Юрійовича про ухвалення додаткової постанови, останній, зокрема, зазначив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу позивач визначає у фіксованій сумі 15 000,00 грн та за участь в судовому засіданні 01.07.2026 року в розмірі 6 000,00 грн, що становить 21 000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (клієнт) та Адвокатським бюро «Ткачук та партнери» було укладено договір про надання правничих послуг.
Договором про надання правничої (правової) допомоги від 07.03.2025 року, передбачено, вартість послуг, що надається бюро клієнту згідно цього договору, становить 40000,00 грн клієнт додатково сплачує грошові кошти в розмірі 6000,00 грн за кожне проведене судове засідання.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, відповідачем надано: копію договору про надання правничих послуг від 07.03.2025 року, копію ордеру на надання правничої допомоги, копії платіжних інструкцій: від 01.07.2026 року на суму 6000,00 грн.
Так, як вбачається з матеріалів справи, витрати на правничу допомогу, які поніс позивач в суді апеляційної інстанції складають:
- оформлення відзиву на апеляційну скаргу, з врахуванням необхідності вивчення та аналізу оскарженого судового рішення, змісту, мотивів, обґрунтування апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 15 000,00 грн;
- участь в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду в розмірі 6 000,00 грн.
Всього 21000,00 грн.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
Враховуючи викладене, колегія суддів критично оцінює твердження відповідача, що факт оплати адвокату витрат на правничу допомогу у сумі 21 000,00 грн, не підтверджено доказами, отже, заявлені вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу не відповідають критерію фактичності, тобто реального їх здійснення.
При цьому, колегія суддів не приймає як належне твердження представника відповідача, що стороною позивача не подано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом під час апеляційного розгляду, із зазначенням виду послуги, вартості години часу адвоката, кількості часу, витраченого адвокатом на виконання тих чи інших робіт чи надання послуг, оскільки договором про надання правничих послуг встановлено фіксований розмір адвокатських.
За приписами ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Разом з тим, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Згідно ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04, п.269).
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
В даному випадку, як вже зазначалося, відповідачем також було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з огляду на їх необґрунтованість, не спів розмірність та завищення.
Здійснивши аналіз доводів відповідача, а також співмірності заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатами робіт, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, втраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
При цьому, колегія суддів бере до уваги не змінність позиції адвоката у суді першої та апеляційної інстанцій, відсутності необхідності вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі.
Подібний за змістом висновок викладено в постанові Верховного Суду у постанові від 08.04.2021 року у справі № 922/2321/20.
З огляду на викладене, колегія суддів приймає як належне твердження відповідача, що заявлений відповідачем розмір витрат є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору, складності справи та наданих адвокатами послуг.
Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критеріїв складності справи, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, користуючись певною можливістю розсуду при розподілі витрат на правничу допомогу та з урахуванням заперечень відповідача на відшкодування витрат на правничу допомогу колегія суддів дійшла висновку зменшити розмір судових витрат понесених Фізичною особою-підприємцем Жуковим Павлом Юрійовичем у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції та визначити їх розмір, який підлягає відшкодуванню відповідачем у сумі 10000,00 грн.
Відтак, заява представника Фізичної особи-підприємця Жукова Павла Юрійовича про винесення додаткової постанови у справі № 910/5015/25 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони винести додаткове рішення, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Жукова Павла Юрійовича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь Фізичної особи-підприємця Жукова Павла Юрійовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 ) 10000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи №910/5015/25 апеляційним судом.
2. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
3. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Дана додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді А.Г. Майданевич
О.М. Коротун
Дата підписання 27.07.2026 року у зв`язку з перебуванням суддів Суліма В.В. та Майданевича А.Г. у відпустці.