УХВАЛА
28 липня2026 року
м. Київ
справа № 757/38773/17-ц
провадження № 61-8792св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бєлкін Марк Леонідович, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 листопада 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь: суму позики у розмірі 14 716 609,11 грн, що еквівалентно 1 249 287,70 дол. США на день платежу; проценти за користування позикою у розмірі 21 768 577,85 грн; три проценти річних у розмірі 3 498 000,75 грн.
У лютому 2018 року ОСОБА_1 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_2 , у якому просив визнати недійсним договір позики від 10 липня 2014 року, укладений між ним та ОСОБА_2 .
Суди розглядали справу неодноразово.
Печерський районний суд міста Києва рішенням від 19 листопада 2020 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 та зустрічного позову ОСОБА_1 відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 23 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 листопада 2020 року - без змін.
Верховний Суд постановою від 10 листопада 2021 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Меніва О. І. задовольнив.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Печерський районний суд міста Києва рішенням від 26 листопада 2025 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 та зустрічного позову ОСОБА_1 відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 01 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , задовольнив частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 листопада 2025 року скасував та ухвалив нове судове рішення.
Позов ОСОБА_2 задовольнив частково.
Стягнув із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову суму, еквівалентну 1 249 287,70 дол. США за курсом Національного банку України на день здійснення платежу або стягнення, три проценти річних у розмірі 3 498 000,75 грн.
Відмовив ОСОБА_2 у задоволенні позову про стягнення процентів за користування грошовими коштами.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики відмовив.
Стягнув із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 24 292,11 грн.
У червні 2026 року ОСОБА_1 через представника Бєлкіна М. Л. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить: 1) скасувати постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року в частині часткового задоволення первісного позову ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, а саме в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової суми, еквівалентної 1 249 287,70 дол. США за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення платежу або примусового виконання рішення, трьох процентів річних у розмірі 3 498 000,75 грн та судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 24 292,11 грн, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 листопада 2025 року у цій частині залишити в силі; 2) залишити без змін постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року в частині відмови ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування грошовими коштами; 3) скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 листопада 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, а справу у цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 06 липня 2026 рокувідкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали із Печерського районного суду міста Києва.
23 липня 2026 року матеріали справи № 757/38773/17-ц надійшли до Верховного Суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Згідно з частиною першою статті 402 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не приймав рішення про виклик учасників справи для надання пояснень, то справа розглядатиметься у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.
З огляду на те, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко