Ухвала № 138574221 у справі № 758/9443/25 від 28.07.2026

УХВАЛА

28 липня 2026 року

м. Київ

справа № 758/9443/25

провадження № 61-9688ск26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гулько Жанна Вікторівна, на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 липня 2026 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Подільський районний суд міста Києва рішенням від 03 березня 2026 року позов задовольнив.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 88 910,86 грн.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

29 травня 2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Гулько Ж. В. засобами поштового зв`язку подала апеляційну скаргу на рішення Подільського районного суду міста Києва від 03 березня 2026 року.

Київський апеляційний суд ухвалою від 17 червня 2026 року апеляційну скаргу залишив без руху та надав заявнику строк, який не міг перевищувати десяти днів із дня вручення копії цієї ухвали, для подання належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, підтвердженої відповідними доказами, а також для усунення інших недоліків апеляційної скарги.

Зокрема, заявнику запропоновано подати апеляційну скаргу в новій редакції із зазначенням усіх учасників справи та додати копії скарги і доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

02 липня 2026 року до апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про усунення недоліків, до якої додано розписку про отримання копії рішення суду першої інстанції 07 травня 2026 року, апеляційну скаргу в новій редакції та докази самостійного направлення її копій іншим учасникам справи.

Київський апеляційний суд ухвалою від 07 липня 2026 року поновив представнику ОСОБА_1 адвокату Гулько Ж. В. строк на апеляційне оскарження рішення Подільського районного суду міста Києва від 03 березня 2026 року. Апеляційну скаргу визнав неподаною та повернув особі, яка її подала.

Суд апеляційної інстанції мотивував ухвалу тим, що недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі від 17 червня 2026 року, у повному обсязі не усунуто, оскільки апеляційну скаргу подано в паперовій формі, однак заявник не надала суду її копій та копій доданих матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Натомість представник надала докази самостійного надсилання документів учасникам справи, що передбачено процесуальним законом для випадку подання скарги в електронній формі через електронний кабінет.

У липні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гулько Ж. В., подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 липня 2026 року, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині повернення апеляційної скарги та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції застосував надмірний процесуальний формалізм. Заявник зазначає, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху її представник підготував нову редакцію скарги та самостійно надіслав копії скарги і доданих матеріалів усім учасникам справи, що підтверджено описами вкладення, поштовими накладними та квитанціями.

На думку заявника, ненадання відповідних паперових примірників безпосередньо суду мало суто технічний характер, не перешкоджало відкриттю апеляційного провадження та не порушувало процесуальних прав інших учасників справи.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

За змістом пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвал суду апеляційної інстанції, зазначених у пункті 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали, якою не закінчено розгляд справи, суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені повне найменування або ім`я інших учасників справи, їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Отже, ЦПК України встановлює різні способи виконання обов`язку щодо забезпечення інших учасників справи копіями апеляційної скарги залежно від форми її подання.

Якщо апеляційну скаргу подано в паперовій формі, заявник повинен додати до неї копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Надання доказів самостійного направлення копій іншим учасникам справи передбачене у разі подання апеляційної скарги в електронній формі через електронний кабінет.

Згідно з частиною першою статті 361 ЦПК України суд апеляційної інстанції надсилає учасникам справи разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, крім випадків, якщо скаргу подано в електронній формі через електронний кабінет.

За правилами частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, оформленої з порушенням вимог, установлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою у день первісного її подання до суду. Якщо недоліки не усунуто у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

У справі, що переглядається, апеляційну скаргу подано засобами поштового зв`язку, тобто в паперовій формі.

Ухвалою від 17 червня 2026 року суд апеляційної інстанції чітко й однозначно роз`яснив заявнику необхідність подати копії апеляційної скарги та доданих матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Натомість представник заявника надала докази самостійного направлення нової редакції апеляційної скарги іншим учасникам справи, проте не подала до апеляційного суду її копій та копій доданих матеріалів у кількості, визначеній пунктом 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України.

За таких обставин суд апеляційної інстанції правильно встановив, що вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху виконані не в повному обсязі.

Посилання заявника на те, що всі учасники справи фактично отримали копії апеляційної скарги та доданих матеріалів, не спростовує правильності висновків апеляційного суду.

Процесуальним законом прямо визначено порядок подання апеляційної скарги в паперовій формі. Самостійне направлення документів іншим учасникам справи не замінює обов`язку додати до паперової апеляційної скарги відповідну кількість її копій і копій доданих матеріалів.

Доводи касаційної скарги про надмірний процесуальний формалізм також не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права.

Вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху були зрозумілими, конкретними, відповідали приписам статті 356 ЦПК України та могли бути виконані заявником у визначений судом строк.

Застосований апеляційним судом процесуальний наслідок не був несподіваним для заявника, оскільки в ухвалі від 17 червня 2026 року було зазначено про необхідність усунення відповідних недоліків.

Крім того, повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторно звернутися до апеляційного суду після усунення обставин, які стали підставою для її повернення. На це правильно вказав суд апеляційної інстанції.

Поновлення строку на апеляційне оскарження також не зумовлює автоматичного відкриття апеляційного провадження, оскільки усунення питання щодо дотримання строку не звільняє особу від обов`язку виконати інші вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

Саме собою право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати процесуальним обмеженням, зокрема щодо форми і порядку подання процесуальних документів, якщо такі обмеження переслідують законну мету та є пропорційними.

У цій справі застосування статей 185, 356, 357 ЦПК України не призвело до непропорційного обмеження права заявника на апеляційний перегляд, оскільки вона була повідомлена про конкретні недоліки скарги, мала достатній строк і реальну можливість їх усунути, а повернення скарги не перешкоджало повторному зверненню до суду.

Отже, правильне застосування апеляційним судом положень статей 185, 356, 357 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не свідчать про порушення норм процесуального права, яке могло б бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

За таких обставин касаційну скаргу необхідно визнати необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гулько Жанна Вікторівна, на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 липня 2026 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко