ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/13437/26
У Х В А Л А
з питань забезпечення позову
29 липня 2026 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув у письмовому провадженні без виклику сторін заяву про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язання вчинити дії.
Встановив:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з позовними вимогами, з урахуванням уточнених позовних вимог:
1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , про результати медичного огляду, проведеного 23.03.2022 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» (постанова ВЛК від 23.03.2022 № 36/2336) та виключення з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пп.3 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 від 23.03.2022 року;
2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) повернути статус невійськовозобов`язаного громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) та внести в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» достовірні відомості стосовно результатів медичного огляду 23.03.2022 року «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» та виключення з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пп.3 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 від 23.03.2022 року;
3. Визнати протиправним дії ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно щодо взяття на облік як військовозобов`язаного, направлення на військово-лікарську комісії для визначення придатності до військової служби, внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про ВЛК 27.05.2026 та призову на військову службу по мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
4. Визнати протиправною та скасувати довідку від 27.05.2026 № 2026-0527-1743-1013-7 при ІНФОРМАЦІЯ_6 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
5. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ; місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) анулювати в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості щодо взяття на облік як військовозобов`язаного та про результати ВЛК від 27.05.2026 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 );
6. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 28.05.2026 №146/МІ «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» у частині, що стосується ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
7. Визнати протиправним та скасувати пункт наказу командира військової частини НОМЕР_1 щодо призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на посаду та зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
8. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ; місцезнаходження: АДРЕСА_4 ) прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) та виключити зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 02 липня 2026 року відкрито провадження у справі.
Ухвалами суду від 29 липня 2026 року замінено відповідача, прийнято уточненні позовні вимоги та витребувано докази.
Представник позивач подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ; місцезнаходження: АДРЕСА_4 ) в особі її посадових осіб вчиняти дії щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) переміщувати, переводити, відряджати за межі Військової частини НОМЕР_1 чи до будь-якої іншої військової частини/навчального центру, та/або до іншого місця служби до набрання законної сили рішенням суду у справі. В обґрунтування зазначає, що результати неодноразових та незалежних об`єктивних медичних обстежень, у тому числі в умовах стаціонару, проведених у різних медичних закладах, підтверджується наявність у ОСОБА_1 діагнозу F20.03 «Параноїдна шизофренія». Станом на день подання цієї скарги ОСОБА_1 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , незважаючи на підтвердження стійкого тривалого психіатричного захворювання «F20.03 Параноїдна шизофренія» з непрогнозованими епізодичними проявами неконтрольованої поведінки, під час яких він виявляє суїцидальні схильності щодо себе, а також може нанести шкоду оточуючим, що створює загрозу для життя та здоров`я не лише для позивача, а для оточуючих військовослужбовців, оскільки навіть при невидачі табельної зброї особисто ОСОБА_1 при черговому загостренні хвороби він може непрогнозовано використати зброю будь-якого з його побратимів та нанести невиправних втрат здоров`ю та життя собі чи оточуючим. Позивач наголошує, що під час проходження військової служби ОСОБА_1 може переміщуватися за відповідними наказами для проходження військової служби у інші військові частини, направлятися у відрядження тощо, зокрема, й для виконання бойових розпоряджень на лінію бойового зіткнення у складі військової частини НОМЕР_1 або інших військових частин, що в свою чергу може створити непередбачувані наслідки з огляду на наявність підтвердженого стійкого тривалого психіатричного захворювання «F20.03 Параноїдна шизофренія» з епізодичними та тривалими проявами, як для нього самого, так і для військовослужбовців, з якими він проходить військову службу, а також істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Таким чином, враховуючи наведені обставини, подальші переміщення ОСОБА_1 до інших військових частин можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення прав позивача в разі задоволення позову. Натомість заборона ВЧ НОМЕР_1 вчиняти дії з переміщення позивача за межі військової частини для проходження військової служби до набрання законної сили рішенням за заявленим позовом не завдасть шкоди чиїм небудь інтересам. Оскільки, правомірність оскаржуваних дій та наказів відповідачів з питання призову позивача на військову службу прямо підтверджується відміткою про виключення ОСОБА_1 з військового обліку як непридатного до військової служби внаслідок психіатричного захворювання «Шозофренія параноїдна», Позивач вважає доведеною очевидну небезпеку порушенню його законних прав та інтересів, щодо захисту яких він звернувся до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами п. 2, 3 ст. 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд керується таким.
Частиною 1 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або за власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно зі ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч. 2ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
З урахування вказаного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.
Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.
Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Розгляд клопотання про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи.
Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Суд звертає увагу, що Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. Надалі, воєнний стан був продовжений і діє на сьогоднішній день.
Таким чином, процесуальний закон містить пряму заборону вживати заходи забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Так, питання звільнення, переміщення військовослужбовців врегульоване нормами Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008.
Відповідно до пункту 12 розділу І Положення № 1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів.
Більше того залучення військовослужбовців до бойових дій здійснюється на підставі наказу командира (начальника), який є обов`язковим до виконання актом.
Відтак, забезпечення обраним шляхом забороняється імперативними нормами процесуального законодавства.
Окремо суд зауважує, що наказ про переміщення або про залучення до участі у бойових діях не є предметом оскарження у спірних правовідносинах, а тому відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі не допускається.
Також суд зауважує, що заява про забезпечення позову адресована невизначеному колу осіб, що не відповідає процесуальним вимогам.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення цього позову.
Згідно з ч. 5ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, суд -
постановив :
У задоволенні заяви про забезпечення позову в справі - відмовити.
Відповідно до ч.8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Повний текст ухвали складений 29.07.2026.
Суддя Коморний О.І.