ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 липня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 737/135/26
Головуючий у першій інстанції - Кореньков А. А.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1658/26
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Супруна О.П.,
суддів: Мамонової О.Є., Стельмаха А.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Куликівського районного суду Чернігівської області у складі Коренькова А.А. від 14.05.2026 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,
У С Т А Н О В И В :
10.03.2026 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Куликівського районного суду Чернігівської області з позовом до відповідачів, у якому просив:
- зменшити розмір аліментів, які стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку і не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 28.08.2018 і до досягнення дітьми повноліття, на підставі судового наказу Куликівського районного суду Чернігівської області від 25.09.2018 у справі № 737/765/18;
- ухвалити судове рішення, яким стягувати з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку і не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання судовим рішенням законної сили, і до досягнення дітьми повноліття;
- виконавчий документ - судовий наказ Куликівського районного суду Чернігівської області від 25.09.2018 у справі № 737/765/18 відкликати з Ічнянського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
- зменшити розмір аліментів, які стягнуто з нього на користь ОСОБА_3 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.06.2021 і до досягнення дитиною повноліття, на підставі судового наказу Куликівського районного суду Чернігівської області від 24.06.2021 у справі № 737/420/21;
- ухвалити судове рішення, яким стягувати з нього на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/5 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання судовим рішенням законної сили, і до досягнення дитиною повноліття;
- виконавчий документ - судовий наказ Куликівського районного суду Чернігівської області від 24.06.2021 у справі № 737/420/21 відкликати з Ічнянського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;
- витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.
Позовна заява обґрунтовується тим, що на підставі судового наказу Куликівського районного суду Чернігівської області від 25.09.2018 у справі № 737/765/18 із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 28.08.2018 і до досягнення дітьми повноліття.
На підставі судового наказу Куликівського районного суду Чернігівської області від 24.06.2021 у справі № 737/420/21 із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.06.2021 і до досягнення дитиною повноліття.
На виконання зазначених судових наказів відкрито виконавчі провадження № 57367439 та № 66030007, які перебувають на виконанні в Ічнянському відділі державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Позивач зазначав, що за наявною в нього інформацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працюють та отримують доходи. Він належним чином виконує покладений на нього обов`язок щодо утримання дітей, у зв`язку з чим заборгованість зі сплати аліментів та пені в нього відсутня.
Позивач зазначав, що загальний розмір аліментів, які стягуються з нього на утримання трьох неповнолітніх дітей, становить 58,33 % його заробітку (доходу) щомісячно. При цьому він не заперечував свого обов`язку щодо матеріального забезпечення дітей, однак указував, що після ухвалення зазначених судових рішень істотно змінилися обставини, пов`язані зі зниженням рівня його матеріального забезпечення та погіршенням стану здоров`я, у зв`язку з чим уважав, що визначений судом розмір аліментів підлягає зменшенню.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що протягом 2022-2023 років проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , отримував стабільне грошове забезпечення, брав безпосередню участь у бойових діях та отримував додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Із зазначених виплат військовою частиною здійснювалися відрахування аліментів на користь відповідачів.
30.10.2023 під час виконання бойових завдань позивач отримав тяжке поранення, унаслідок якого проходив тривале стаціонарне лікування, реабілітацію та численні медичні обстеження. У подальшому медико-соціальною експертною комісією йому було встановлено ІІІ групу інвалідності, а згодом - інвалідність ІІІ групи внаслідок війни. За висновками військово-лікарської комісії він був визнаний непридатним до подальшого проходження військової служби.
Після звільнення з військової служби єдиним джерелом його доходу стала пенсія по інвалідності, розмір якої є значно меншим від грошового забезпечення, яке він отримував під час проходження військової служби. Після утримання аліментів із пенсійних виплат коштів, що залишаються в його розпорядженні, недостатньо для забезпечення власних життєвих потреб, придбання лікарських засобів, проходження лікування та реабілітації.
Крім того, позивач зазначав, що внаслідок отриманого поранення він продовжує відчувати наслідки фізичних травм та психологічних переживань, потребує подальшого лікування, медичного нагляду та реабілітаційних заходів, на що необхідні значні матеріальні витрати. На його думку, наведені обставини свідчать про істотну зміну його матеріального становища та стану здоров`я порівняно з тим, які існували на час ухвалення судових наказів про стягнення аліментів, а це є підставою для зменшення їхнього розміру.
Куликівський районний суд Чернігівської області своїм рішенням від 14.05.2026 (повний текст рішення складений 25.05.2026) відмовив у позові ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.
16.06.2026 до Чернігівського апеляційного суду засобами поштового зв`язку надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , у якій апелянт просить скасувати рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 14.05.2026 та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно оцінив надані ним докази та безпідставно дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів. На думку апелянта, ним було належним чином доведено істотне погіршення матеріального становища та стану здоров`я після встановлення ІІІ групи інвалідності внаслідок поранення, отриманого під час виконання бойових завдань. Водночас суд безпідставно поклав в основу рішення обставини щодо набуття ним права власності на квартири та отримання інших доходів, не надавши належної оцінки поясненням і поданим доказам щодо їх походження та характеру. Крім того, апелянт просить апеляційний суд дослідити додаткові докази, які, на його переконання, конкретизують раніше надані ним документи та спростовують висновки суду першої інстанції.
У поданому через систему «Електронний суд» відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що сам по собі факт сплати позивачем 58,33 % доходу на утримання дітей не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Також апелянт є власником об`єктів нерухомого майна, яке набув після стягнення з нього аліментів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин першої та другої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів наявності передбачених статтею 192 Сімейного кодексу України (далі - СК України) істотних обставин, які б були підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки надані докази не підтверджують істотного погіршення матеріального становища чи стану здоров`я позивача. Після виникнення аліментних зобов`язань він набув у власність два об`єкти нерухомого майна та отримує не лише пенсійні виплати, а й інші доходи. Крім того, встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності саме по собі не свідчить про повну втрату працездатності. Також суд зазначив, що аліменти стягуються у частці від доходу позивача, а тому зі зменшенням його доходу пропорційно зменшується і фактичний розмір аліментних платежів, що відповідно до правової позиції Верховного Суду не є безумовною підставою для зміни визначеного судовим рішенням розміру аліментів.
Із такими висновками районного суду апеляційний суд не погоджується з наступних підстав.
Суд установив, що 25.09.2018 Куликівський районний суд Чернігівської області у справі № 737/765/18 видав судовий наказ, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 28.08.2018 і до досягнення дітьми повноліття.
На виконання вказаного судового наказу державний виконавець Куликівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Костюк Я.О. постановою від 04.10.2018 відкрив виконавче провадження № 57367439 (а.с. 15).
15.07.2024 старший державний виконавець Ічнянського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хвіст Ю.Ю. своєю постановою прийняла виконавче провадження № 57367439 з примусового виконання судового наказу № 737/765/18 від 25.09.2018 (а.с. 16-17).
10.10.2024 старший державний виконавець Ічнянського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хвіст Ю.Ю. у рамках виконавчого провадження № 57367439 винесла постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, копію якої направлено для виконання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області (а.с 18-19).
Станом на 28.02.2026 заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_2 відсутня, що підтверджується повідомленням Ічнянського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02.03.2026 № 25 (а.с. 21).
24.06.2021 Куликівський районний суд Чернігівської області у справі № 737/420/21 видав судовий наказ, яким з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнув аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.06.2021 і до досягнення дитиною повноліття.
На виконання зазначеного судового наказу головний державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Пархомець А.І. постановою від 09.07.2021 відкрив виконавче провадження № 66030007 (а.с. 24).
15.07.2024 старший державний виконавець Ічнянського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хвіст Ю.Ю. прийняла виконавче провадження № 66030007 з примусового виконання судового наказу № 737/420/21 від 24.06.2021 (а.с. 25-26).
10.10.2024 старший державний виконавець Ічнянського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хвіст Ю.Ю. у рамках виконавчого провадження № 66030007 винесла постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, копію якої направлено для виконання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області (а.с 27-28).
Як убачається з повідомлення Ічнянського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02.03.2026 № 24, заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_3 також відсутня.
У січні 2021 року ОСОБА_1 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 до Збройних сил України та проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 (копія довідки військово-лікарської комісії від 16.01.2024 № 585 на а.с. 34). За змістом зазначеної довідки, 30.10.2023 під час проходження військової служби та виконання обов`язків із захисту Батьківщини ОСОБА_1 отримав поранення.
Зі змісту копії довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 11.11.2023 № 6897, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , убачається, що ОСОБА_1 30.10.2023 отримав поранення: вибухова травма: вогнепальна осколкова проникаюча рана грудної клітини праворуч, торако-абдомінальне поранення: контузія нижньої частки правої легені, стороннє тіло правої легені, вогнепальний багато-уламковий перелом VIII ребра праворуч, розрив правого купола діафрагми, правої долі печінки, гемоперитонеум І ст., гемоторакс I ст.; вогнепальна осколкова рана верхньої третини правого плеча з наскрізним пораненням правої плечової артерії та правої плечової вени, вогнепальна осколкова сліпа рана м`яких тканин верхньої третини правого плеча; вогнепальна осколкова непроникаюча рана грудної клітини праворуч; множинні вогнепальні осколкові сліпі рани правої сідниці та правого стегна; геморагічний шок І ст. (а.с. 30).
Згідно з копією виписки-епікризу № 6788 із медичної карти стаціонарного хворого загальнореабілітаційного відділення від 12.12.2023 діагноз заключний клінічний: грубе порушення функції правої верхньої кінцівки у вигляді посттравматичного ураження серединного та променевого нервів з порушенням функції кінцівки. Постконтузійний синдром. Супутній: Наслідки МВТ (30.10.2023). Вогнепальна осколкова проникаюча рана грудної клітки праворуч, торакообдомінальне поранення: контузія нижньої частки правої легені, стороннє тіло правої легені, багатоуламковий перелом 8 ребра справа, розрив правого куполу діафрагми, правої долі печінки, гемоперитонеум 1 ст., гемоторакс 1 ст. Вогнепальна осколкова рана 1 ст., гемоторакс 1ст. Вогнепальна осколкова рана верхньої третини правого плеча з наскрізним пораненням правої плечової артерії та правої плечової вени. Вогнепальна осколкова сліпа рана м`яких тканин верхньої третина правого плеча. Вогнепальна осколкова непроникаюча рана грудної клітки праворуч. Множинні вогнепальні осколкові сліпі рани правої сідниці та правого стегна. СПО (30.10.2023р) Відеоторакоскопія, видалення стороннього тіла лівої плевральної 8го ребра, трансдіафрагмальна резекція черевної порожнини, шов правої долі печінки, шов розриву діафрагми, дренування плевральної та черевної порожнини. ПХО ран грудної стінки, правої сідниці та стегна. ПХО ран правого плеча, анастомоз правої плечової артерії, бічний шов правої плечевої вени. СПО (01.11.2023) Лапаротомія (а.с. 33).
Аналогічні діагнози зазначені у виписці із медичної карти стаціонарного хворого №е963, виданій КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова «ДОР»; виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданій Національним інститутом раку; довідці військово-лікарської комісії від 16.01.2024 №585; виписному епікризі із медичної карти стаціонарного хворого № 831 від 26.02.2024; свідоцтві про хворобу № 286 від 26.02.2024, у якому Центральною військово-лікарською комісією ОСОБА_7 визнано непридатним до військової служби з переглядом через 6 місяців (а.с. 31-37).
Консультаційним висновком спеціаліста Національного наукового центру хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України від 30.06.2025 рекомендована планова госпіталізація до ДУ «ННЦХТ ім. О.О. Шалімова НАМН України» 5 відділення мікросудинної та пластичної хірургії в плановому порядку з метою оперативного лікування (а.с. 40).
16.04.2024 ОСОБА_1 встановлена інвалідність III групи на строк до 01.05.2025, що підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 473858 (а.с. 46).
Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 25.08.2025 № 114/25/2375/Р з 01.05.2025 ОСОБА_1 встановлено інвалідність III групи строком до 01.09.2027 (копія витягу з рішення на а.с. 47-48).
Як убачається з копії протоколу за пенсійною справою - [номер приховано] (Міноборони) від 23.09.2025, ОСОБА_1 згідно з Законом України № 2262-XII від 09.04.1992 призначено загальний розмір пенсії щомісячно в сумі 16 052,90 грн із 28.03.2024 по 30.09.2027 (а.с. 44).
Із Довідки про доходи № 6756 7275 6323 2726, виданої пенсіонеру ОСОБА_1 про те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області і отримує пенсію по інвалідності, убачається, що сума пенсії отриманої позивачем за період із 01.03.2024 по 28.02.2026 становить 244 587,19 грн (а.с 45). Тобто середньомісячний розмір пенсії позивача за вказаний період становив 10 191,13 грн (244 587,19 грн : 24 місяці).
Із відповіді з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела доходу та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, № 2635983 від 22.04.2026 убачається, що в січні 2025 року сума доходу позивача склала 757 000,00 грн (соціальні виплати з відповідних бюджетів), у квітні 2025 року - 8 000,00 грн (соціальні виплати з відповідних бюджетів), у грудні 2025 року - 342,72 грн (інші доходи) (а.с. 82).
Із відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 убачається, що йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна позивач набув 12.02.2025 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом та зареєстрованого в реєстрі за № 233.
Крім того, із відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що за ОСОБА_1 також зареєстровано право приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 (дата реєстрації: 12.11.2020), а також на земельну ділянку площею 2,0000 га, розташовану на території Куликівського району Чернігівської області (а.с. 133-135).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За правилом пункту 4 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів (частина сьома статті 170 ЦПК України).
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з частинами першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ та набула чинності для України 27.09.1991, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частина друга статті 51 Конституції України визначає, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до частин восьмої та дев`ятої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу (стаття 141 СК України).
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Способи виконання батьками обов`язку по утриманню неповнолітньої дитини встановлені статтею 181 СК України та відповідно визначаються за домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частин першої та другої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та\або користування у платника аліментів майн та майнових прав, утому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної власності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонічного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з частиною першою статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися на дитину, визначається судом.
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
Аналіз положень статті 192 СК України дає підстави для висновку, що зміна раніше встановленого розміру аліментів можлива за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: суттєві зміни матеріального та сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Така зміна обставин має настати після того, як суд або батьки (за домовленістю) визначили первісний розмір аліментів. При цьому, вирішуючи спір, суд зобов`язаний застосувати як положення статті 192 СК України, так і низку інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (статті 182, 183 СК України).
Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них (частина четверта статті 273 ЦПК України).
Приписами статей 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Відмовляючи в позові суд першої інстанції дійшов висновку про те, що після виникнення аліментних зобов`язань позивач набув у власність два об`єкти нерухомості та отримує доходи, а встановлення йому групи інвалідності саме по собі не свідчить про повну втрату працездатності.
Проте, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що ОСОБА_1 унаслідок вогнепальної тяжкої травми, отриманої під час проходження військової служби, переніс операційні втручання, унаслідок чого в позивача відбулися суттєві та стійкі зміни стану здоров`я, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Із урахуванням наведеного, беручи до уваги необхідність утримання батьком дітей, розмір доходів позивача та розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, із урахуванням установлених обставин щодо наявності в позивача важкого поранення, отриманого при захисті територіальної цілісності і суверенітету України, проходження лікування/реабілітації, а також необхідністю забезпечення балансу прав на інтересів дітей та їхніх батьків, колегія суддів знаходить правові підстави для зменшення розміру аліментів, у зв`язку з тим, що стан здоров`я ОСОБА_7 не може вважатися нормальним чи ординарним, що впливає на розмір аліментів на утримання дітей.
Доводи відзиву ОСОБА_3 про відсутність доказів погіршення матеріального стану ОСОБА_7 колегія суддів апеляційного суду відхиляє, оскільки безпосередньо тяжкість і характер отриманого позивачем поранення та його наслідків, перелічених вище, що підтверджуються належними доказами, дають підстави стверджувати, що вони потягли за собою значне погіршення здоров`я останнього, яке, у свою чергу, є самостійною і достатньою підставою для вирішення питання щодо зменшення розміру стягнутих з позивача аліментів і ніяким чином не пов`язана з визначенням працездатності останнього.
За правилом частин першої та шостої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У позові ОСОБА_7 просить зменшити розмір аліментів, які стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із 1/3 до 1/4 частки заробітку (доходу), щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку і не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, а також зменшити розмір аліментів, які стягнуто з нього на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із 1/4 до 1/5 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Задоволення вказаних позовних вимог у повному обсязі фактично призведе до стягнення аліментів на утримання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в розмірі по 1/8 частки заробітку (доходу) позивача кожної, у той час як на утримання ОСОБА_10 стягуватимуться аліменти в розмірі 1/5 частки заробітку (доходу) позивача, що порушить принцип рівності прав дітей на належне матеріальне забезпечення та утримання з боку батька, який є одним із наріжних каменів сімейного законодавства України та міжнародних стандартів захисту прав дитини.
Із огляду на встановлення судом апеляційної інстанції правових підстав для зменшення розміру стягнутих з позивача аліментів та зміст його позовних вимог, позов належить задовольнити частково, зменшивши розмір стягнутих із ОСОБА_7 аліментів на утримання доньки ОСОБА_10 до 1/5 частки заробітку доходу.
При цьому процедура відкликання судом виконавчого документа, про що просить позивач, не передбачена чинним законодавством України, а в разі ухвалення судом рішення про зменшення/збільшення розміру аліментів на утримання дітей воно надсилається заінтересованою особою органу виконавчої служби для врахування у виконавчому провадженні зміненого розміру аліментів.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374, пунктів 1 та 4 частини першої статті 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів уважає висновки суду першої інстанції необґрунтованими внаслідок неповного з`ясування всіх обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права, що є підставою для задоволення вимог апеляційної скарги, скасування рішення суду та часткового задоволення позову.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
За правилами частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, із урахуванням часткового задоволення позову та клопотання позивача про залишення за ним судових витрат за розгляд справи судом першої інстанції, із ОСОБА_11 належить стягнути судовий збір за перегляд справи апеляційним судом у розмірі 998,40 грн.
Керуючись статтями 141, 367-369, 374, пунктами 3, 4 частини першої статті 376, статтями 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Задовольнити частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Скасувати рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 14.05.2026 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.
Зменшити розмір аліментів, стягнутих із ОСОБА_1 судовим наказом Куликівського районного суду Чернігівської області від 24.06.2021 у справі № 737/420/21 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із 1/4 до 1/5 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цією постановою законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 998,40 грн судового збору за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не оскаржується, крім випадків, передбачених статтею 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 30.07.2026.
Головуючий:
Судді :