УХВАЛА
30 липня 2026 року
м. Київ
справа №120/12495/23
адміністративне провадження №К/990/33515/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Смоковича М.І., Кашпур О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов,
УСТАНОВИВ:
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютрого 2024 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 120/12495/23 за позовом ОСОБА_1 до Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 120/12495/23 за позовом ОСОБА_1 до Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року та від 11 листопада 2024 року у справі №120/12495/23.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано скаржнику п`ятиденний строк строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала, оскільки скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Позивач повторно звернувся до суду із апеляційною скаргою на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у цій справі.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у цій справі.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 25 листопада 2025 року, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі №120/12495/23 залишено без руху. Надано скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду документа про сплату судового збору або доказів щодо наявності підстав для звільнення, відстрочення чи розстрочення його сплати із відповідним клопотанням.
Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі № 120/12495/23 - повернуто особі, яка її подала.
06 квітня 2026 року безпосередньо до Верховного Суду позивач повторно подав касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху. Надано скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду документа про сплату судового збору або доказів щодо наявності підстав для звільнення, відстрочення чи розстрочення його сплати із відповідним клопотанням.
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у цій справі. Касаційну скаргу повернуто заявникові.
16 липня 2026 року безпосередньо до Верховного Суду позивач утретє подав касаційну скаргу.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень 25 листопада 2025 року Сьомим апеляційним адміністративним судом постановлено оскаржувану ухвалу, а отже, останній день на касаційне оскарження припадав (з урахуванням святкового дня) на 26 грудня 2025 року, а з цієї касаційною скаргою позивач звернувся 16 липня 2026 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
В касаційній сказі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
У цьому клопотанні скаржник зазначає, що копію оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції отримав лише 06 січня 2026 року. На підтвердження зазначеної обставини до касаційної скарги додано копію конверта, в якому, за твердженням скаржника, було надіслано відповідне судове рішення. Водночас Верховний Суд не бере цей конверт до уваги як належний доказ дати отримання оскаржуваної ухвали, оскільки з його змісту вбачається, що поштове відправлення містило судову повістку, а не копію ухвали суду апеляційної інстанції.
Водночас, навіть якщо взяти до уваги доводи скаржника про отримання копії оскаржуваної ухвали 06 січня 2026 року, звернувшись із касаційною скаргою лише 16 липня 2026 року, він пропустив передбачений частиною першою статті 329 КАС України тридцятиденний строк на касаційне оскарження на понад шість місяців. Отже, саме по собі посилання скаржника на дату отримання копії судового рішення не спростовує факту значного пропуску встановленого законом процесуального строку та не свідчить про наявність поважних причин для його поновлення.
Відтак, враховуючи викладене, підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі Суд визнає неповажними.
Частиною четвертої статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
До касаційної скарги додано заяву про звільнення від сплати судового збору з мотивів відсутності коштів.
Скаржник пише, що: «прошу суд перш ніж писати свої дурнички щодо звільнення чи не звільнення від сплати судового збору, та хвилюватися не за право людини а за державний бюджет України звернути свою цінну увагу на постанову Верховного суду від 27.06.2023 у справі №120/3505/22 а також на постанову Верховного суду від 02.11.2023 у справі 120/6039/22».
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19 дійшла висновку, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють.
У постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що у процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників.
З огляду на спосіб викладення скаржником змісту заяви про звільнення від сплати судового збору, використану ним лексику та обраний тон звернення до суду колегія суддів вважає, що наведені висловлювання є виявом неповаги до суду та виходять за межі належної форми реалізації процесуальних прав. При цьому наведений спосіб викладення своїх доводів не може бути виправданий необхідністю донести до суду власну правову позицію чи незгодою з процесуальними рішеннями суду. За таких обставин колегія суддів має підстави вважати, що скаржник використовує надані йому процесуальні права не лише для вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору, а й у спосіб, несумісний із завданнями адміністративного судочинства, що свідчить про зловживання процесуальними правами.
Отже, з огляду на зміст заяви про звільнення від сплати судового збору та форму, в якій скаржник реалізував своє процесуальне право на звернення до суду, колегія суддів вважає достатніми підстави для застосування наслідків, передбачених частиною третьою статті 45 КАС України.
Відповідно до часини третьої статі 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відтак, Суд дійшов висновку про залишення заяви про звільнення від сплати судового збору без розгляду.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що з 01 січня 2026 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3328,00 грн.
Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3328,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102; код ЄДРПОУ: 37993783; рахунок отримувача: [рахунок приховано]; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)».
Також частиною четвертою статті 330 КАС України зазначено, що до касаційної скарги додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет.
Ця касаційна скарга була подана безпосередньо до Верховного Суду, тому скаржник має процесуальний обов`язок надати копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Верховного Суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження, подання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі та подання копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись статтями 45, 169, 332 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судовгго збору за подання касаційної скарги на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без розгляду.
2. Визнати неповажними, зазначені ОСОБА_1 , підстави для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у цій справі.
3. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у цій справі - залишити без руху.
4. Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом:
- подання до Верховного Суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження;
- подання до Верховного Суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі;
- подання до Верховного Суду копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
5. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані Судом неповажними або відсутністю заяви про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
6. У разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк в іншій частині, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
М.І. Смокович