Ухвала № 138631176 у справі № 380/2757/26 від 30.07.2026

УХВАЛА

30 липня 2026 року

м. Київ

справа № 380/2757/26

адміністративне провадження № К/990/34127/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Коваленко Н.В.,

суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шептицької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - також ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Шептицької міської ради (далі - також відповідач), третя особа - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - також ФОП ОСОБА_2 ), у якому просила:

- визнати протиправними дії Шептицької міської ради про прийняття рішення № 4089 від 20 листопада 2025 року з порушенням строків, порушенням прав позивачки - орендаря земельної ділянки, порушення прав власника майна та скасувати рішення № 4089 від 20 листопада 2025 року;

- зобов`язати Шептицьку міську раду прийняти рішення, яким визнати право оренди за ОСОБА_1 , визнати договір від 05 жовтня 2011 року, зареєстрований 10 лютого 2012 року № 46118[телефон приховано] чинним та внести зміни в Договорі, яким зазначити, що орендарем земельних ділянок з кадастровими номерами [номер приховано]:02:008:0078 площею 0.0062 га, [номер приховано]:02:008:0077 площею 0,0056 га, [номер приховано]:02:008:0076 площею 0,006 га, є ОСОБА_1 в межах рішення № 24 від 08 червня 2006 року, які виникли внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:008:0036.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у відкритті провадження у справі відмовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки поданий ОСОБА_1 позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2026 року зазначена ухвала суду першої інстанції залишена без змін.

Не погодившись із такими судовими рішеннями, позивачка подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ознайомившись із матеріалами касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що її належить залишити без руху з таких підстав.

Так, за правилами частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Пунктом 4 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі.

За змістом частини четвертої статті 328 зазначеного Кодексу підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вказана у касаційній скарзі ОСОБА_1 ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі була переглянута в апеляційному порядку і залишена без змін за результатом апеляційного перегляду справи, а тому може бути оскаржена до касаційного суду, однак лише з підстав та в порядку, визначених процесуальним законом.

Відповідно до абзаців першого, четвертого частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Вказані вимоги статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України скаржницею недотримані, оскільки в касаційній скарзі вказується лише про невідповідність оскарженої нею постанови суду апеляційної інстанції вимогам статті 332 зазначеного Кодексу, постанові Верховного Суду від 16 лютого 2026 року у справі № 380/6820/25 та рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення частини першої статті 143 Конституції України та пунктів «а»-«г» статті 12 Земельного кодексу України (номер і дата такого рішення Конституційного Суду України у касаційній скарзі не наведені).

Скаржниця також зазначає, що суди попередніх інстанцій порушили її право на судовий захист, покликаючись на підсудність цієї справи судам цивільної юрисдикції та належність її розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Водночас, касаційна скарга не містить обґрунтувань, сумісних з вимогами частини четвертої статті 328 та абзацу четвертого частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням того, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яким чином це свідчить про ухвалення судами попередніх інстанцій незаконних судових рішень, і як це порушує право позивачки на судовий захист.

Зазначення лише формальних покликань на номери певних статей Кодексу адміністративного судочинства України, відповідну постанову Верховного Суду та рішення Конституційного Суду України стосовно тлумачення тих чи інших норм права, без наведення аргументації, яка б відповідала передбаченим у процесуальному законі підставам касаційного оскарження, не свідчить про виконання скаржницею усіх вимог вказаного кодексу щодо форми та змісту касаційної скарги.

Окрім цього, за приписами частин другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. До касаційної скарги також додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Таким вимогам касаційна скарга також не відповідає, оскільки до неї не додані її копії відповідно до кількості учасників справи та документ про сплату судового збору.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу сплачується судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Під дію названої норми підпадають ухвали місцевих адміністративних судів, визначені частиною другою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, та прийняті за результатом їх апеляційного перегляду постанови апеляційних адміністративних судів, а також ухвали судів апеляційної інстанції, визначені частиною третьою цієї ж статті, якими вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, інші процесуальні питання, та якщо ці ухвали можуть бути оскаржені у випадках, установлених процесуальним законом.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 гривні.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору до моменту прийняття рішення.

Розглядаючи вищенаведене клопотання скаржниці, Верховний Суд зазначає таке.

Приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частинами першою, другою статті 132 цього ж Кодексу, передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено умови за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Верховний Суд зауважує, що особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження визначених законом обставин, які становлять об`єктивні перешкоди для сплати нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, у заявленому в тексті касаційної скарги клопотанні про відстрочення сплати судового збору жодних мотивів не наведено, зокрема, не вказано за яких юридичних та фактичних підстав таке клопотання належить задовольнити, а також не надано доказів на їх підтвердження.

Наведене вказує на те, що заявлене скаржницею клопотання про відстрочення їй сплати судового збору є необґрунтованим, а тому в його задоволенні належить відмовити, що, однак, не позбавляє заявницю права повторно заявити таке клопотання і навести на його обґрунтування належні мотиви з наданням доказів на підтвердження відповідних обставин.

Частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

При цьому, за приписами абзацу першого частини другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За наведеного, касаційну скаргу ОСОБА_1 належить залишити без руху та встановити десятиденний з дня вручення копії цієї ухвали строк для усунення зазначених у ній недоліків шляхом наведення обґрунтувань щодо підстав касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 та абзацу четвертого частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, а також подання документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі на наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: [рахунок приховано]; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 22030102; призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).

Керуючись статтями 133, 169, 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В:

Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шептицької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії.

Надати скаржниці десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків касаційної скарги.

Надіслати скаржниці копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя А.І. Рибачук

Суддя А.Ю. Бучик