Ухвала № 140276333 у справі № 380/2757/26 від 01.10.2026

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

01 жовтня 2026 року

м. Київ

справа №380/2757/26

адміністративне провадження №К/990/43136/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Коваленко Н.В.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2026 у справі за позовом ОСОБА_1 до Шептицької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Шептицької міської, третя особа - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , в якому просила:

- визнати протиправними дії Шептицької міської ради про прийняття рішення №4089 від 20.11.2025 з порушенням строків, порушенням прав позивачки - орендаря земельної ділянки, порушення прав власника майна та скасувати рішення №4089 від 20.11.2025;

- зобов`язати Шептицьку міську раду прийняти рішення, яким визнати право оренди за ОСОБА_1 , визнати договір від 05.10.2011, зареєстрований 10.02.2012 №46118[телефон приховано] чинним та внести зміни в Договорі, яким зазначити, що орендарем земельних ділянок з кадастровими номерами [номер приховано]:02:008:0078 площею 0.0062 га, [номер приховано]:02:008:0077 площею 0,0056 га, [номер приховано]:02:008:0076 площею 0,006 га, є ОСОБА_1 в межах рішення №24 від 08.06.2006, які виникли внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:008:0036.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 у відкритті провадження у справі відмовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки поданий ОСОБА_1 позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2026 зазначена ухвала суду першої інстанції залишена без змін.

Не погодившись із такими судовими рішеннями, позивачка подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ознайомившись із матеріалами касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що її належить залишити без руху з таких підстав.

Відповідно до частини другої та третьої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Оскаржувана постанова прийнята Восьмим апеляційним адміністративним судом 17.06.2026.

Касаційна скарга направлена до Верховного Суду засобами поштового зв`язку 15.09.2026, тобто поза межами строку на касаційне оскарження судового рішення.

Водночас скаржник не заявляє клопотання про поновлення строку та не надає жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, за правилами частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Пунктом 4 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі.

За змістом частини четвертої статті 328 зазначеного Кодексу підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вказана у касаційній скарзі ОСОБА_1 ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі була переглянута в апеляційному порядку і залишена без змін за результатом апеляційного перегляду справи, а тому може бути оскаржена до касаційного суду, однак лише з підстав та в порядку, визначених процесуальним законом.

Відповідно до абзаців першого, четвертого частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Вказані вимоги статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України скаржницею недотримані, оскільки в касаційній скарзі вказується лише про невідповідність оскарженої нею постанови суду апеляційної інстанції вимогам статті 332 зазначеного Кодексу, постанові Верховного Суду від 16.02.2026 у справі №380/6820/25 та рішенню Конституційного Суду України від 01.04.2010 №10-рп/2010 у справі №1-6/2010 за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення частини першої статті 143 Конституції України та пунктів «а»-«г» статті 12 Земельного кодексу України.

Скаржниця також зазначає, що суди попередніх інстанцій порушили її право на судовий захист, покликаючись на підсудність цієї справи судам цивільної юрисдикції та належність її розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Водночас, касаційна скарга не містить обґрунтувань, сумісних з вимогами частини четвертої статті 328 та абзацу четвертого частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням того, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яким чином це свідчить про ухвалення судами попередніх інстанцій незаконних судових рішень, і як це порушує право позивачки на судовий захист.

Зазначення лише формальних покликань на номери певних статей Кодексу адміністративного судочинства України, відповідну постанову Верховного Суду та рішення Конституційного Суду України стосовно тлумачення тих чи інших норм права, без наведення аргументації, яка б відповідала передбаченим у процесуальному законі підставам касаційного оскарження, не свідчить про виконання скаржницею усіх вимог вказаного кодексу щодо форми та змісту касаційної скарги.

Частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За наведеного, касаційну скаргу ОСОБА_1 належить залишити без руху та встановити десятиденний з дня вручення копії цієї ухвали строк для усунення зазначених у ній недоліків шляхом наведення обґрунтувань щодо підстав касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 та абзацу четвертого частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, а також подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій вказати підстави для поновлення строку та докази на підтвердження таких обставин.

Керуючись статтями 133, 169, 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В:

Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2026 у справі за позовом ОСОБА_1 до Шептицької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії.

Надати скаржниці десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків касаційної скарги.

Надіслати скаржниці копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя А.І. Рибачук

Суддя Л.В. Тацій