Справа № 345/638/20
Провадження № 6/345/237/2026
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.07.2026 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., з участю секретаря судового засідання Пилипів Н.П., представника стягувача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції), боржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області №6 заяву боржника ОСОБА_3 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області перебувала цивільна справа № 345/638/20.
15.07.2026 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, у якій просить визнати виконавчий лист від 10.06.2022 № 345/638/20 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 58 816,00 грн. за відхилення від ідеальної частки, таким, що не підлягає виконанню; визнати виконавчий лист від 10.06.2022 № 345/638/20 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн., витрат на проведення експертиз в розмірі 16 344,00 грн. та витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 993,38 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Заява мотивована тим, що постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25.05.2026, з урахуванням ухвали цього ж суду від 18.06.2026 про виправлення арифметичної помилки, змінено рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.04.2022 та додаткове рішення від 20.04.2022. Зокрема, розмір компенсації за відхилення від ідеальної частки у майні зменшено з 58 816,00 грн. до 8 900,00 грн., а також змінено розмір судових витрат, що підлягають стягненню. У зв`язку з цим заявник вважає, що видані 10.06.2022 виконавчі листи не відповідають змісту судових рішень після їх перегляду в апеляційному порядку, а тому підлягають визнанню такими, що не підлягають виконанню.
Представник стягувача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, повідомив суд, що після ухвалення Івано-Франківським апеляційним судом постанови від 25.05.2026, з урахуванням ухвали від 18.06.2026 про виправлення арифметичної помилки, Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області було видано нові виконавчі листи відповідно до зміненого змісту судових рішень. На підставі зазначених виконавчих документів органом державної виконавчої служби було здійснено примусове виконання, а стягувач ОСОБА_1 отримав присуджені йому грошові кошти. Щодо заяви про визнання виконавчих листів від 10.06.2022 такими, що не підлягають виконанню, представник стягувача не заперечував проти її задоволення. Водночас зазначив, що підставою для визнання цих виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, є зміна рішення суду першої інстанції та додаткового рішення постановою суду апеляційної інстанції, внаслідок чого первісно видані виконавчі листи втратили актуальність і не відповідають змісту судових рішень у їх остаточній редакції, а не порушення строків чи порядку їх видачі.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній. Пояснив, що після перегляду справи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції було змінено, у зв`язку з чим видані 10.06.2022 виконавчі листи втратили актуальність, оскільки не відповідають змісту судових рішень у їх остаточній редакції. Зазначив, що на виконання постанови Івано-Франківського апеляційного суду судом першої інстанції вже видано нові виконавчі листи, а тому первісні виконавчі листи підлягають визнанню такими, що не підлягають виконанню.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника та представника стягувача, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.04.2022 у справі № 345/638/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ частки у майні позов задоволено. Серед іншого, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію за відхилення від ідеальної частки у майні в розмірі 58 816,00 грн.
Додатковим рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.04.2022 у справі № 345/638/20 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, витрати на проведення експертиз у розмірі 16 344,00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 993,38 грн.
На виконання зазначених судових рішень Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області 10.06.2022 видано виконавчий лист № 345/638/20 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсації за відхилення від ідеальної частки у майні в розмірі 58 816,00 грн, а також виконавчий лист № 345/638/20 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, витрат на проведення експертиз у розмірі 16 344,00 грн та витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 993,38 грн.
Постановою старшого державного виконавця Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Побуцької Р.Б. від 24.06.2022 відкрито виконавче провадження № 69293312 з примусового виконання виконавчого листа № 345/638/20, виданого 10.06.2022 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсації за відхилення від ідеальної частки у майні в розмірі 58 816,00 грн.
Постановою того ж державного виконавця від 24.06.2022 відкрито виконавче провадження № 69293247 з примусового виконання виконавчого листа № 345/638/20, виданого 10.06.2022 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, витрат на проведення експертиз у розмірі 16 344,00 грн та витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 993,38 грн.
У подальшому, за результатами апеляційного перегляду рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.04.2022, постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25.05.2026 у справі № 345/638/20, з урахуванням ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 18.06.2026 про виправлення арифметичної помилки, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Зокрема, апеляційний суд:
змінив рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.04.2022 в частині стягнення компенсації за відхилення від ідеальної частки у майні та додаткове рішення цього ж суду від 20.04.2022 в частині розподілу судових витрат на сплату судового збору і проведення судових експертиз; стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію за відхилення від ідеальної частки у майні в розмірі 8 900,00 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін;
стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору та проведенням судових експертиз, у розмірі 36 603,10 грн. Додаткове рішення суду в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишено без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини 1, 2 статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 2-4671/11 сформульовано правовий висновок, що підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято поділяти на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання й інші, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Отже, до підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об`єктивно відсутній обов`язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.
Оцінюючи доводи заяви та надані докази у їх сукупності, суд виходить із того, що після видачі виконавчих листів від 10.06.2022 у справі № 345/638/20 змінився зміст судових рішень, на виконання яких вони були видані.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25.05.2026, з урахуванням ухвали цього ж суду від 18.06.2026 про виправлення арифметичної помилки, рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.04.2022 та додаткове рішення від 20.04.2022 були змінені в частині розміру стягнутих сум. У зв`язку з цим виконавчі листи, видані 10.06.2022 на підставі рішень суду першої інстанції, не відповідають остаточному змісту судових рішень, які підлягають виконанню.
Відтак, такі виконавчі документи не можуть бути предметом подальшого примусового виконання, оскільки визначені ними розміри стягнення вже не відповідають розмірам, встановленим судом апеляційної інстанції. При цьому суд враховує, що після набрання законної сили постановою апеляційного суду Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області видано нові виконавчі листи відповідно до зміненого змісту судових рішень, за якими проведено виконавчі дії.
Таким чином, у даному випадку наявні правові підстави для визнання виконавчих листів від 10.06.2022 у справі № 345/638/20 такими, що не підлягають виконанню, оскільки після їх видачі було змінено зміст рішення суду, на підставі якого вони видані.
При цьому суд зазначає, що визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, у цьому випадку не пов`язано з помилковістю їх видачі на момент оформлення, оскільки вони відповідали судовим рішенням, чинним на дату їх видачі. Підставою для такого висновку є саме подальша зміна змісту судових рішень судом апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_3 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 432 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву боржника ОСОБА_3 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий лист від 10.06.2022 № 345/638/20 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 58 816,00 грн. за відхилення від ідеальної частки, таким, що не підлягає виконанню.
Визнати виконавчий лист від 10.06.2022 № 345/638/20 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн., витрат на проведення експертиз в розмірі 16 344,00 грн. та витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 993,38 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасники справи, яким ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм відповідної копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 03.08.2026.
Головуючий: