УХВАЛА
м. Вінниця
03 серпня 2026 р. Справа № 120/10866/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом Державної установи "Стрижавська виправна колонія (№81)" до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування пунктів вимоги
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом Державної установи "Стрижавська виправна колонія (№81)" до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування пунктів вимоги, зокрема, пункти 5 та 6 Вимоги Північного офісу Державної аудиторської служби України «Про усунення виявлених порушень» №260211-14/762-2025 від 20.02.2025.
Ухвалою від 21.07.2026 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав, що можуть свідчити про поважність пропуску такого строку з підтверджуючими відповідні обставини доказами.
29.07.2026 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Заява мотивована тим, що оскаржувана вимога, на думку позивача, має характер індивідуального акта, правові наслідки якого продовжують існувати у часі. На момент подання позову вимога не втратила чинності, не була скасована та продовжує покладати на позивача обов`язок щодо її виконання. Тобто, позивач вважає, що порушення його прав та законних інтересів не має виключно ретроспективного характеру та не обмежується моментом отримання оскаржуваної вимоги, а негативні правові наслідки цієї вимоги продовжують існувати та є актуальними на момент звернення позивача до суду.
За таких обставин позивач просить поновити строк звернення до суду з цією позовною заявою.
Оцінюючи заяву про усунення недоліків позовної заяви, вказую наступне.
Особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними.
Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
З позовної заяви слідує, що позивач оскаржує пункти 5 та 6 вимоги Північного офісу Державної аудиторської служби України «Про усунення виявлених порушень» №260211-14/762-2025 від 20.02.2025, яка була отримана позивачем 24.02.2025, що підтверджується проставленим штампом вхідної кореспонденції позивача.
Водночас, з цим позовом позивач звернувся до суду 15.07.2026, тобто, із пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України.
Суд відхиляє доводи позивача про триваючий характер оскаржуваної вимоги, оскільки остання за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії.
Відповідно до сталої практики Верховного Суду, чинність акта індивідуальної дії та обов`язковість його виконання у майбутньому не перетворюють цей акт на триваючий та не змінюють моменту, коли особа дізналася про порушення свого права. Оскільки правові наслідки для позивача виникли безпосередньо в момент отримання вимоги у 2025 році, саме з цього часу розпочався перебіг строку звернення до суду.
Невиконання установою вимог індивідуального акта протягом тривалого часу не може слугувати підставою для штучного відновлення процесуальних строків, оскільки це суперечить принципу правової визначеності.
Відтак, зазначені аргументи позивача у заяві про усунення недоліків від 29.07.2026 не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та не можуть бути підставою для поновлення такого строку.
За таких обставин слід дійти висновку, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, адже оскаржувану вимогу позивач отримав 24.02.2025, натомість до суду з даним позовом позивач звернулася лише 15.07.2026.
Визначаючись із наявністю підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків, що містить позовна заява, слід врахувати наступне.
Особливості інституту процесуальних строків врегульовано главою 6 розділу І КАС України.
Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (частина 1 статті 118 КАС України).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відтак пропущений з поважної причини процесуальний строк може бути поновлений за заявою учасника справи, а встановлений судом процесуальний строк - продовжений судом, який встановив такий строк, як за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, про що в письмовому провадженні постановляється відповідна ухвала суду.
З огляду на викладене позивачеві слід продовжити строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом зазначення інших обставин (з наданням відповідних доказів), які перешкодили вчасно звернутися із цим позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску Державною установою «Стрижавська виправна колонія (№81)» строку звернення до суду.
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, на 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом зазначення інших обставин (з наданням відповідних доказів), які перешкодили вчасно звернутися із цим позовом до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна