УХВАЛА
03 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 490/4646/18
провадження № 61-5012ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 19 травня 2026 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2020 року в справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛКОМ Лізинг», про звернення стягнення на предмет іпотеки та
ВСТАНОВИВ:
У червні 2026 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 19 травня 2026 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва
від 21 травня 2020 року.
30 червня 2026 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для сплати судового збору.
Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У липні 2026 року на адресу Верховного Суду від заявника надійшло клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подачу касаційної скарги на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 19 травня 2026 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва
від 21 травня 2020року.
На обґрунтування вказаного клопотання заявниквказує, що є особою пенсійного віку, його єдиним доходом є пенсія, наразі його стан здоров`я погіршився. Розмір судового збору є для нього значним, ураховуючи те, що він оскаржує до Верховного Суду чотири судових рішення.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон).
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно з частинами першою, другою статті 8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю;
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Відповідно до частини п`ятої статті 136 ЦПК України особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Згідно з частиною третьою статті 8 Закону при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.
Вирішення питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.
До клопотання про звільнення від сплати судового збору заявникомдодано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 14 травня2026 року, з якої вбачається, що за період з січня до грудня 2025 року ОСОБА_1 отримав 24 000,00 грн доходу.
З довідки про доходи пенсіонера ОСОБА_1 встановлено, що з січня до грудня 2025 року ОСОБА_1 отримав 85 341,96 грн пенсійних виплат.
5 відсотків від доходу ОСОБА_1 за 2025 рік складає 5 467,10 грн
(24 000,00 грн +85 341,96 грн/100 %*5 %).
Встановлено, що ОСОБА_1 подано до Верховного Суду п`ять касаційних скарг на ухвали Миколаївського апеляційного суду, розмір судового збору за подачу яких не перевищує 5 відсотків його доходу за попередній (2025) рік.
Тому необхідно відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду, а з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
ЄСПЛ зауважує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції»).
Заявнику необхідно забезпечити доступ до незалежного і безстороннього вирішення спору за встановленою процедурою.
Касаційний суд вбачає наявність підстав для продовження заявнику встановленого судом процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, а саме сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Суд роз`яснює, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Керуючись статтями 127, 185, 392, 393 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Продовжити ОСОБА_1 встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 30 червня 2026 року, на п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Ситнік