Справа № 128/2078/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Шевчук Л.П.,
при секретарі судового засідання Нога Д.А.,
за участі:
представнкиа заявника (боржника) ОСОБА_1 - адвоката Каленяка Е.А.,
стягувачки - ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні заяву представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Каленяка Е.А. про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, -
в с т а н о в и в:
Представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Каленяк Е.А. звернувся до суду з заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.
Заяву мотивовано наступним.
10.06.2026 року Вінницьким районним судом видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліментів на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку, але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.05.2026 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Звертаючись із заявою про видачу наказу про стягнення аліментів, заявник вказувала в заяві, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, діти проживають разом з нею, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов від 15.05.2026. Діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 15.06.2026 року, актом обстеження умов проживання, від 02.07.2024 року, актом обстеження фактичного місця проживання від 16.06.2026 року. При цьому, неповнолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично постійно проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується вказаними актами, неповнолітня дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , періодично проживає то з батьком то з матір`ю. Будинок який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в якій зареєстровані та проживають діти належить батьку ОСОБА_1 . Спір щодо утримання неповнолітніх дітей та їх проживання існує між сторонами з 2023 року, що підтверджується зокрема актом обстеження умов проживання від 02.07.2024 року який складався службою у справах дітей Стрижавської сільської ради на підставі заяви ОСОБА_1 , від 28.06.2024 року №50 з метою визначення місця проживання дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .. Даний спір не вирішений сторонами до цього часу, але при цьому, вказаним актами встановлено, що дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично постійно проживає разом з батьком. Крім того, в своїй заяві про видачу наказу ОСОБА_2 , зазначає, що проживає разом з дітьми за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується нібито актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 15.05.2026. Однак, за вказаною адресою, будь-які житлові приміщення, які придатні для проживання дітей не зареєстровані, ОСОБА_2 , не надала жодних належних та допустимих доказів які б підтверджували факт наявності житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , яке б було придатне для проживання дітей та в якому могли б проживати діти. Враховуючи викладене, у заявника ОСОБА_2 , фактично відсутнє право вимоги на звернення до суду з заявою про видачу наказу про стягнення аліментів, так як заявник не забезпечує умови проживання дітей, діти не перебувають на її утриманні, а фактично проживають з батьком ОСОБА_1 . На даний час, неповнолітні діти проживають разом з батьком, що підтверджується зокрема, відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 15.06.2026, актом обстеження умов проживання від 07.07.2024, актом обстеження фактичного місця проживання від 16.06.2026, тобто, між сторонами у справі наявний спір щодо утримання неповнолітніх дітей та їх проживання, а тому спір про стягнення аліментів слід вирішувати в порядку позовного провадження.
На підставі викладеного, просив визнати виконавчий документ - судовий наказ виданий Вінницьким районним судом Вінницької області 10 червня 2026 року по цивільній справі №128/2078/26 таким, що не підлягає виконанню.
Стягувачем ОСОБА_2 подано заперечення на вказану заяву, у якій зазначає, що виданий судом судовий наказ виданий у встановленому законом порядку, а твердження заявника (боржника) щодо помилковості видачі судового наказу є необгрунтованими. Позивачем не доведено жодної із зазначених законом підстав. Натомість його доводи фактично стосуються спору щодо визначення місця проживання дітей та виконання батьківських обов`язків, що не є предметом розгляду даної справи. Твердження заявника про те, що діти фактично проживають разом із ним, саме по собі не свідчить про помилкову видачу судового наказу та не є підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. У разі зміни обставин або виникнення спору щодо місця проживання дітей чи способу їх утримання заявник має право звернутися до суду із відповідним позовом, однак не вправі використовувати процедуру, передбачену ст. 432 ЦПК України, для фактичного перегляду судового наказу. Крім того, сам по собі факт реєстрації дітей за певною адресою або складення актів обстеження житлово-побутових умов не є беззаперечним доказом їх постійного проживання саме із заявником та не свідчить про відсутність її права на отримання аліментів. Вказані обставини підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами відповідно до вимог ЦПК України та не мають наперед встановленої доказової сили. Посилання заявника на наявність спору щодо місця проживання дітей також не є підставою для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню. У разі виникнення такого спору, він підлягає вирішенню в порядку позовного провадження шляхом пред`явлення відповідного позову про визначення місця проживання дітей або про зміну способу чи розміру стягнення аліментів, але не шляхом визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню. Таким чином, заявник не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували відсутність його обов`язку щодо виконання судового наказу або наявність інших передбачених ст. 432 ЦПК України підстав для визнання його таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного просила в задоволенні заяви відмовити.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Каленяк Е.А. заяву підтримав за викладених обставин, лише уточнивши її вимоги, зокрема, просив визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ виданий Вінницьким районним судом Вінницької області 10 червня 2026 року по цивільній справі №128/2078/26 в частині стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши, що до заяви додано докази, які підтверджують факт проживання дитини з батьком, а тому вважає, що за цих обставин з його довірителя аліменти на утримання дитини не можуть стягуватися.
Стягувачка ОСОБА_2 заперечила щодо задоволення заяви, просила в її задоволенні відмовити з тих підстав, що виключно на її утриманні перебуває дитини. Боржник жодної фінансової участі в утриманні дитини не приймає, всі фінансові витрати пов`язані з утриманням дітей несе виключно вона самостійно. Також додала, що діти зареєстровані за адресою проживання батька, вона також зареєстрована за тією адресою. Проте, дочка ОСОБА_6 постійно не проживає ні з нею ні з батьком, а періодично із ними обома. Також зазначила, що у 2024 році вони із батьком ОСОБА_7 домовилися, що дитина буде відпочивати у заміському таборі та витрати за цей відпочинок вони оплачують порівну, свою частину вона сплатила, а батько дитини відмовився платити кошти за відпочинок дитини, тому вона вимушена була писати відповідну заяву на повернення вже сплачених коштів. Щодо реєстрації місця проживання дітей за адресою проживання батька, то діти там були зареєстровані не відразу після народження, а згодом, оскільки заявник взяв кредит та задля пом`якшення умов кредитування, необхідно було зареєструвати разом із ним неповнолітніх дітей.
Вислухавши пояснення представника заявника (боржника), стягувача, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
10.06.2026 Вінницьким районним судом Вінницької області видано судовий наказ, яким стягуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дітей: - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 травня 2026 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Окрім того, в даному судовому наказі зазначено, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
На думку боржника у нього повністю відсутній обов`язок щодо сплати стягувачу аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за судовим наказом, відповідно до уточнень представника в судовому засіданні, у зв`язку з тим, що діти зареєстровані разом із ним та відповідно до актів обстеження умов проживання, проживають разом із ним. У батьків дітей з 2023 року існує спір щодо утримання та місця проживання дітей.
На підтвердження викладених у заяві про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, боржником надано:
- нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу житлового будинку від 13.09.2004, відповідно до якого ОСОБА_8 продав, а ОСОБА_1 купив житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 ;
- реєстраційне посвідчення від 29.09.2004 відповідно до якого право власності ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , зареєстровано в КП «ВООБТІ»;
- акт обстеження умов проживання від 02.07.2024, відповідно до якого начальник ССД Стрижавської с/р Войтюк А.С., головний спеціаліст ССД Стрижавської с/р Галіброда І.Г., ПОГ СВГ ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області Марчук П.В., за заявою ОСОБА_1 від 28.06.2024 з метою визначення місця проживання дітей: ОСОБА_5 , 2007 року народження, ОСОБА_3 , 2013 року народження, ОСОБА_4 , 2016 року народження, провели обстеження домоволодіння по АДРЕСА_1 ; встановили з чого воно складається; встановили, що за даною адресою мають постійне місце проживання: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - батько, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (не проживає) - мати, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (не проживає), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (проживає), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , (проживає). Зі слів ОСОБА_9 із дітьми: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 стосунки доброзичливі та довірливі, із ОСОБА_13 стосунки складні;
- акт обстеження фактичного місця проживання від 16.06.2026, що здійснено комісією у складі: депутата Сабатовського В.А., сусідів - ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , при перевірці обстеження місця реєстрації/проживання/перебування встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зі слів сусідів, дійсно проживає за вищевказаною адресою та зареєстрований там же. Також за цією адресою зареєстровані діти: дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але на даний момент вони проживають за адресою: АДРЕСА_2 . Дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за вищевказаною адресою та проживає за цією ж адресою з 02.07.2024;
- відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №229 від 15.06.2026, що надані Стрижавської селищною радою власнику житлового приміщення ОСОБА_1 , відповідно до яких за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 28.05.2010 по т.ч., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 16.03.2005 по т.ч., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23.10.2021 по т.ч., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 23.10.2021 по т.ч., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 28.05.2010 по т.ч.
Стягувачем ОСОБА_2 на підтвердження викладеної нею позиції у запереченнях проти визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, надано наступні докази:
- квитанції та платіжні інструкції за період 2024-2026 роки, з яких вбачається, що платник ОСОБА_2 перераховувала грошові кошти за навчання, абонемент, харчування ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ;
- квитанцію про перерахування коштів в сумі 7250,00 грн. за організацію відпочинку ОСОБА_3 та заяву про повернення грошових коштів сплачених за організацію відпочинку ОСОБА_3 у зв`язку із тим, що батько дитини відмовився оплачувати другу половину необхідних для відпочину дитини коштів;
- довідки батьківського комітету 5-А класу КЗ «Ліцей №1 селища Стрижавка», про те, що мати учениці ОСОБА_4 - ОСОБА_2 систематично, протягом 4 класів і початок 5 класу перераховує кошти для шкільних посібників, особисто та своєчасно фінансує всі потреби дитини, пов`язані з навчанням і дозвіллям, оплачує харчування, шкільні екскурсії та ін.. За наявною у батьківського комітету інформацією та на підставі фактичних обставин, батько дитини ОСОБА_1 у вказаний період участі у фінансовому забезпечені дитини в межах навчального процесу не брав, коштів не здавав;
- характеристику на ученицю КЗ «Ліцей №1 селища Стрижавка» ОСОБА_18 , що надана класним керівником, відповідно до якої Мати ОСОБА_19 бере активну участь у житті класу, батько дитини - ОСОБА_20 із класним керівником не спілкувався, на з`язок не виходив, на батьківські збори не з`язок не виходив, участі в позакласних заходах не приймав;
- аналогічного змісту довідки та характеристики ОСОБА_2 надано і щодо дитини - ОСОБА_3 ;
- довідки керівника театру-студії сценічно-циркової та трюкової пластики «Sweet Fire» ОСОБА_21 , згідно яких ОСОБА_2 самостійно та в повному обсязі забезпечує фінансування всіх витрат, пов`язаних з участю ОСОБА_17 у заходах театру-студії.
Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Тобто, обоє батьків повинні нести обов`язок належного забезпечення своїй дитині належних умов для життя та гармонійного розвитку.
Відповідно до положень ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України у судовому наказі зазначаються повідомлення про те, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
За змістом ч. 3 ст. 431 ЦПК України судовий наказ є видом виконавчого документу.
За змістом ст.ст. 160, 161 ЦПК України та гл. 15 СК України право на звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів належить особі, з якою проживають діти, та є безумовним, тобто таким, що не обтяжено необхідністю існування жодної умови чи то дотримання якогось порядку. Тобто таке право є абсолютним, належить особі з якою проживають діти та яка забезпечує умови їх проживання та не ставиться в залежність, ані від розірвання шлюбу, ні від перебування у фактичних шлюбних відносинах.
Частиною 1 ст.181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Водночас ч. 3 ст. 181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законнних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Таким чином, у випадку коли сторони не змогли досягнути домовленості щодо утримання своєї дитини законодавець визначив можливість вирішення даного питання шляхом звернення до суду. Тобто, у разі недостатності чи то неналежного виконання батьком (матір`ю) дитини свого аліментного обов`язку в добровільному порядку, мати (батько) дитини має право забезпечити матеріальні умови існування дитини таким чином, щоб гарантував їй певну юридичну визначеність, стабільність та можливість примусового забезпечення надходжень, - шляхом отримання відповідного рішення суду. Мається на увазі, що право на звернення до суду та отримання рішення про стягнення аліментів є безумовним та не обмежене в тому числі й перебуванням у зареєстрованому шлюбі чи то фактичним проживанням в одному помешканні.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 2 ЦПК України обов`язковість судового рішення є однією з основних засад цивільного судочинства.
За приписами ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Тобто, обов`язку виконання судового рішення, що набрало законної сили, так само не ставиться в передумову волевиявлення боржника та він (обов`язок виконання рішення суду) не залежить від того чи розірвано шлюб між сторонами та чи проживають вони окремо.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 173 ЦПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.
Статтею 432 ЦПК передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.
При цьому, суд вважає необхідним зазначити, що подання заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не може бути пов`язане із оспоренням такого судового рішення по суті заявлених вимог, оскільки визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, належить до процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень, тобто, рішень, які набрали законної сили та підлягають виконанню у примусовому порядку.
Законодавець передбачив можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, у випадку, якщо наявні обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема, видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 20.02.2019 у справі №32-4671/11, від 09.09.2021 у справі № 824/67/20.
Таким чином, до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об`єктивно відсутній обов`язок боржника, або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа, або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.
Разом з тим, з матеріалів заяви про видачу судового наказу вбачається, що судовий наказ було видано не помилково, а за заявою заявника про стягнення аліментів та на законних підставах, на сьогоднішній день боржником не надано суду доказів того, що його обов`язок виконати судовий наказ припинився. Матеріали справи не містять належних доказів припинення зобов`язань боржника за судовим наказом, яким з нього стягнуто аліменти на утримання дітей.
Слід зауважити, що долучені представником заявника акти обстеження умов проживання від 02.07.2024 та від 16.06.2026 можуть констатувати певні факти лише на час такого обстеження. До того ж, як вбачається зі змісту даних актів, їх складено зі слів заявника - ОСОБА_1 та зі слів сусідів.
Суд також бере до уваги, що представником заявника в судовому засіданні не спростовано повідомлені стягувачкою ОСОБА_2 відомості, що дитина - ОСОБА_22 постійно не проживає ні з нею ні з заявником - батьком, а періодично з кожним із ним.
При цьому, суд враховує, що заявником та його представником не спростовано надані стягувачкою докази щодо матеріального забезпечення дитини.
Тобто, факт періодичного проживання дитини разом із батьком, не звільняє його від обов`язку в утриманні власної дитини, в тому числі, й шляхом сплати аліментів.
Отже, суд вважає, що відсутні підстави для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, з підстав, на які посилається представник боржника.
З огляду на те, що матеріально-правові та процесуально-правові підстави для невиконання оспорюваного судового наказу відсутні, тому суд приходить до висновку щодо безпідставності вимог заявника (боржника) про визнання судового наказу від 10.06.2026 таким, що не підлягає виконанню.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, враховуючи, що в судовому засіданні не встановлено підстав для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, передбачених ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 173, 259-261, 353, 432 ЦПК України, суд -
п о с т а н о в и в:
В задоволенні заяви представника заявника (боржника) ОСОБА_1 - адвоката Каленяка Е.А. про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Л.П. Шевчук