Справа № 560/14211/26
УХВАЛА
03 серпня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:
1. Визнати протиправними та скасувати накази командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 10.11.2024 № 3080 та від 09.05.2025 № 1526 про притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 18.06.2026 № 1891/падг про притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви позивачеві необхідно було усунути шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення;
- належних та допустимих доказів на підтвердження того, що про накази командира військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2024 №3080 та від 09.05.2025 №1526 позивач дізнався лише 26.06.2026, або зазначити інші обставини та надати докази, які свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
До суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду, в якій останній просить поновити строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2024 №3080 та від 09.05.2025 №1526.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що про існування вказаних наказів дізнався лише 26.06.2026 під час ознайомлення з матеріалами службового розслідування, оскільки раніше з ними не був ознайомлений, копії наказів йому не вручалися, а про їх прийняття він не знав. Також позивач посилається на те, що після видання оскаржуваних наказів був переведений до іншої військової частини, проходив військову службу та безпосередньо брав участь у заходах із захисту держави, у зв`язку з чим, на його думку, був позбавлений можливості дізнатися про прийняття зазначених наказів.
Крім того, позивач зазначає, що відсутність утримань із його грошового забезпечення свідчила про нереалізацію відповідних наказів, а тому він не мав підстав вважати, що такі накази були видані.
Щодо цієї заяви суд зазначає та враховує наступне.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, спеціальним строком для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України. Так, у справах щодо проходження публічної служби законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до адміністративного суду з позовом за їх захистом.
Предметом спору у цій справі є правомірність наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2024 № 3080 та від 09.05.2025 № 1526 про притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності, а також наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 18.06.2026 № 1891/падг про притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності.
Адміністративний позов позивач подав до суду 20.07.2026, тобто місячний строк звернення, визначений частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем пропущений.
Суд зауважує, що положення статті 122 КАС України визначають момент, з якого починається перебіг строку звернення до адміністративного суду: це або момент, коли особа дізналася, або момент, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, початок перебігу строку звернення до суду визначається не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2020 №340/1019/19. Також зазначену позицію підтримано і Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 26.10.2023 (справа №990/139/23) та від 01.02.2024 (справа №990/270/23)
Подана позивачем заява про поновлення строку звернення до суду не усуває недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду про залишення позову без руху. Наведені позивачем доводи зводяться до повторення обставин, викладених у позовній заяві, та ґрунтуються виключно на його власних твердженнях про необізнаність щодо існування оскаржуваних наказів.
На підтвердження доводів про дотримання строку звернення до суду позивач повторно зазначає, що про накази командира військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2024 №3080 та від 09.05.2025 №1526 йому стало відомо лише 26.06.2026 під час ознайомлення з наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 18.06.2026 №1891/падг.
Разом із тим, подані на виконання ухвали суду матеріали не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що саме 26.06.2026 позивач уперше дізнався про існування зазначених наказів. Наданий аркуш доведення наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 18.06.2026 №1891/падг підтверджує виключно факт ознайомлення позивача 26.06.2026 із цим наказом.
Таким чином, належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що про накази командира військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2024 №3080 та від 09.05.2025 №1526 позивач дізнався лише 26.06.2026, позивач не надав.
Крім того, посилання позивача на проходження військової служби та участь у бойових діях саме по собі не свідчить про неможливість своєчасного звернення до суду, оскільки не підтверджує відсутність можливості дізнатися про прийняття оскаржуваних наказів чи оскаржити їх у встановлений законом строк.
Посилання позивача на те, що суд безпідставно покладає на нього обов`язок доказування, є необґрунтованими. За правилами частини 1 статті 77 КАС України тягар доведення наявності поважних причин пропуску процесуального строку на звернення до суду з наданням відповідних доказів покладається саме на позивача.
За таких обставин суд дійшов висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до адміністративного суду не підтверджують наявності об`єктивних та непереборних перешкод для своєчасного подання позову, а тому є неповажними.
Відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що слід продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду письмової заяви, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду, якщо такі є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 121, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до суду, вказані у заяві позивача від 29.07.2026.
Продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду протягом 5 днів з отримання цієї ухвали заяви, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду, якщо такі є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Д.А. Божук