ЄУН 215/6004/26
Провадження № 2/201/6277/2026
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження у справі
27 липня 2026 року Соборний районний суд міста в складі: головуючого - судді Покопцева Д.О., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про захист конституційного права на достатній життєвий рівень, визнання права на статус малозабезпеченої сім`ї, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Рух справи
30.06.2026р. до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області поштою надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про захист конституційного права на достатній життєвий рівень, визнання права на статус малозабезпеченої сім`ї, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, за підписом позивача, датована 28.06.2026р., в якій він просить суд:
- захистити невизнані права на прожитковий мінімум у розмірі 3328 грн Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняттям ненормативного акта після розгляду заяви від 24.04.2026 № 42908\С-0400-26,
- визнати за ним право на статус малозабезпеченої сім`ї та зобов`язати надати допомогу,
- стягнути з бюджету Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на його користь моральну шкоду у розмірі 3 280 000,00 грн,
допустити негайне виконання рішення суду.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.07.2026р. вказану позовну заяву направлено для розгляду за підсудністю до Соборного районного суду міста Дніпра.
Справа отримана Соборним районним судом міста Дніпра 21.07.2026р.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2026р. для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Покопцеву Д.О.
Щодо можливості прийняття справи до провадження
Дослідивши матеріли справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У статті 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення (ч. 2 ст. 124 Конституції України).
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 757/31372/18-ц, провадження № 14-10цс23).
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абз. 1 ч. 1 ст. 19 ЦПК України).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких зазвичай хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 757/31372/18-ц, провадження № 14-10цс23).
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України /далі - КАС України/).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг(п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 757/31372/18-ц, провадження № 14-10цс23).
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 757/31372/18-ц, провадження № 14-10цс23).
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Визначальною ознакою справи адміністративною юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Виходячи зі змісту позовних вимог, предметом позову є захист невизнаних прав, надання статусу малозабезпеченої сім`ї, визнання права на надання грошової допомоги.
При цьому позовні вимоги звернуто до Пенсійного Фонду України, який є суб`єктом владних повноважень, і наділений повноваженнями встановлювати статус і визначати право на отримання чи відмову в отриманні заявником грошової допомоги.
При цьому відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Матеріалами справи встановлено, що звертаючись до суду з адміністративним позовом до суб`єкта владних повноважень (Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги посилалася на положення ЦПК України, однак на думку суду даний спір має характер спору із суб`єктом владних повноважень щодо визнання права та встановлення підстав для виплати чи невиплати грошової допомоги. А стягнення моральної шкоди з суб`єкта владних повноважень заподіяної його протиправними рішеннями чи бездіяльністю або іншим порушенням прав, свобод та інтересів, розглядається адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Таким чином, суд дійшов висновків, що:
- відповідний спір є публічно-правовим, а Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в розумінні ст. 4 КАС України є суб`єктом владних повноважень;
- оскільки спір у даній справі не є спором, який віднесений до категорії справ, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а заявлені позовні вимоги підлягають розгляду в адміністративному судочинстві в порядку, визначеному КАС України.
Частиною 1 статті 20 КАС України визначено категорії спорів, які підсудні місцевим загальним судам, як адміністративним. За змістом ч. 2 цієї статті окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Отже, відповідний спір підсудний окружному адміністративному суду.
За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав помилкову юрисдикційну підвідомчість для звернення з позовною заявою.
Висновки суду
Враховуючи зазначене, суб`єктний склад, предмет спору та характер спірних правовідносин, суд встановив, що спір у даній справі підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За змістом ч. 4 ст. 186, п. 7 ч. 1 ст. 353 ЦПК України ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 186, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про захист конституційного права на достатній життєвий рівень, визнання права на статус малозабезпеченої сім`ї, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи належить до юрисдикції адміністративних судів та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
Ухвала набирає чинності з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Суддя: Д.О. Покопцева