ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі
04 серпня 2026 року справа № 380/14620/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
Підставою позову є протиправність, на думку позивача, дій відповідача щодо обчислення з 18 червня 2025 року по 31 грудня 2025 року посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розрахункової величини, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Спір виник з публічно-правових відносин, належить до компетенції адміністративних судів, предметної та територіальної підсудності Львівського окружного адміністративного суду.
У позовній заяві позивач заявив клопотання про поновлення строку звернення з цим позовом до суду, яке мотивоване тим, що він, будучи військовослужбовцем, та під час проходження служби, захищаючи територіальну цілісність країни, не мав часу на проведення підрахунків правильності виплати йому грошового забезпечення. Крім того, військовою частиною не надаються для ознайомлення його картки грошового забезпечення та він фактично не знав про порушення своїх прав. Просить суд визнати поважними причини пропуску та поновити строк звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 20 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу у десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки у спосіб подання до суду доказів, які підтверджують дату отримання позивачем листів-відповідей військових частин від 03 квітня 2026 року № 341 та від 07 квітня 2026 року № 173/607/пс.
На виконання вимог цієї ухвали позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначає, що листи-відповіді військових частин НОМЕР_2 та НОМЕР_4 від 03 квітня 2026 року № 341 та від 07 квітня 2026 року № 173/607/пс він отримав 10 квітня 2026 року та 22 квітня 2026 року відповідно. Просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення з цим позовом до суду та поновити його.
Вирішуючи вказані клопотання позивача, суд відзначає, що спірні у цій справі правовідносини виникли у зв`язку з недотриманням відповідачем, на думку позивача, законодавства про оплату праці.
Утім, положення статті 122 КАС України не містять норм, які б урегульовували строки звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Водночас такі строки встановлені Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).
Так, відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, законодавець установив строк для звернення працівника з позовом до суду про виплату усіх сум, що належать йому при звільненні, який становить три місяці та обчислюється з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Водночас положення частини другої статті 233 КЗпП України не лише визначають строки реалізації права на судовий захист, а й визначають час, з якого починається перебіг такого строку, а саме з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Звідси саме з подією отримання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, законодавець пов`язує перебіг тримісячного строку для звернення з позовом до суду.
При цьому КЗпП України не визначає конкретної форми письмового повідомлення працівника про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Верховний Суд у постанові від 22 січня 2026 року у справі № 420/26951/24 вказав, зокрема, що основним орієнтиром, який дозволив би однозначно визначати момент, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права на виплату належного йому розміру грошового забезпечення, є дата ознайомлення військовослужбовця з документом, що відображає фактичні суми нарахувань та виплат.
Чинне законодавство не передбачає форми документа, що відображає фактичні суми нарахувань та виплат, а також способу його доведення військовослужбовцю. Водночас такими документами можуть бути розрахункові листи, відомості про нараховане і виплачене грошове забезпечення, фінансові повідомлення або інші документи, які б розкривали зміст виплати грошового забезпечення (складові, їх розміри, утримання), які роботодавець зобов`язаний надати під час виплати грошового забезпечення та з яких працівник (військовослужбовець) може об`єктивно встановити розмір виплаченої йому суми, її складові та можливу неповноту виплат.
Саме з моменту ознайомлення з відповідним документом у військовослужбовця виникає реальна можливість і об`єктивна необхідність оцінити правильність здійснених нарахувань, виявити допущені порушення, що і буде усвідомленим сприйняттям особи наявності/відсутності порушеного права щодо належних виплат.
Суд встановив, що згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 31 грудня 2025 року № 365 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 31 грудня 2025 року.
До позовної заяви позивач долучив копію грошового атестата від 22 грудня 2023 року № 2087/фс, який однак, не містить підпису позивача про ознайомлення з його змістом.
Водночас до позовної заяви позивач долучив листи-відповіді військових частин НОМЕР_2 та НОМЕР_4 від 03 квітня 2026 року № 341 та від 07 квітня 2026 року № 173/607/пс, до яких додані архівна відомість про грошове забезпечення позивача за спірний період та довідка-розрахунок грошового забезпечення позивача на дату звільнення.
Тож саме зі змісту доданих до вказаних листів-відповідей документів позивач і дізнався про порушення відповідачем своїх прав на належне грошове забезпечення, що є предметом розгляду в цій справі, а відтак з метою їх захисту звернувся з цим позовом до суду.
За змістом частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд ураховує, що за загальним правилом поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
За сталою позицією Верховного Суду питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, яким підтверджуються обставини та підстави його пропуску. Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, що вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Такі причини визначаються в кожній конкретній ситуації з огляду на обставини справи.
На переконання суду, наведені вище обставини, а саме відсутність письмового повідомлення позивача про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, та отримання такого лише у відповідь на свою заяву, є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, такі є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення позивача і пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, з огляду на що суд уважає за можливе поновити позивачу строк звернення з цим позовом до суду.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
З урахуванням значення справи для сторін, обраного позивачем способу захисту, категорії та незначної складності справи, обсягу та характеру доказів у справі, кількості сторін та інших учасників справи, суддя дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст.12, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити. Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду та поновити його.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Роз`яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Роз`яснити позивачу його право на подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу, протягом п`яти днів з дня вручення відзиву.
Роз`яснити відповідачу його право на подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`яти днів з дня вручення відповіді на відзив.
Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, - http://adm.lv.court.gov.ua/fair/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Суддя Клименко Оксана Миколаївна