У Х В А Л А
про відмову у відкритті апеляційного провадження
Справа № 120/8220/25
05 серпня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Томчука А.В.
суддів: Драчук Т. О. Савицької Н.В. ,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою суду від 21.07.2026 апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків шляхом: 1) звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження; 2) надання документа про сплату судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою в розмірі 2170 грн; 3) надання доказів направлення апеляційної скарги та документів, що до неї додаються в паперовій формі листом з описом вкладення іншим учасникам справи, у яких відсутній електронний кабінет.
На виконання вимог цієї ухвали 31.07.2026 до апеляційного суду надійшли заяви про усунення недоліків апеляційної скарги. В одній із заяв скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.04.2026, вказуючи, що таке вперше апеляційну скаргу на рішення суду було подано відповідачем своєчасно (20.05.2026), проте у зв`язку із невиконанням вимог ухвали від 25.05.2026, апеляційний суд ухвалою від 16.06.2026 повернув апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 . Подібна ситуація склалась при подання апеляційної скарги вдруге (16.06.2026), тоді ухвалою від 13.07.2026 апеляційну скаргу було вдруге повернуто.
Разом з тим, апелянт зауважує, що звернення втретє із апеляційною скаргою та пропуск відповідного строку обумовлений відсутністю коштів для сплати судового збору. З огляду на викладене скаржник просить суд поновити військовій частині НОМЕР_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Водночас у одній із заяв від 31.07.2026 скаржник повідомив про неможливість сплати судового збору у зв`язку з відсутністю коштів та просив надати додатковий час для сплати судового збору.
Розглянувши заяви апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, та ознайомившись із наданими ним матеріалами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору.
За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, процесуальне законодавство встановлює порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
Якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
Отже, встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 22.04.2026 в порядку письмового провадження.
Апеляційна скарга через систему Електронний суд вперше подана відповідачем до суду 20.05.2026.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.05.2026 залишив апеляційну скаргу без руху, при цьому відповідачу запропоновано у п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги. Ухвалою від 01.06.2026 задоволено клопотання апелянта та продовжено скаржнику строк для виконання вимог ухвали, проте у зв`язку із невиконанням вимог ухвали від 25.05.2026, апеляційний суд ухвалою від 15.06.2026 повернув апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 .
16.06.2026 скаржник повторно звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.04.2025.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.06.2026 залишив апеляційну скаргу без руху, при цьому відповідачу запропоновано у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги. Ухвалою від 06.07.2026 задоволено клопотання апелянта та продовжено скаржнику строк для виконання вимог ухвали, проте у зв`язку із невиконанням вимог ухвали від 23.06.2026, апеляційний суд ухвалою від 13.07.2026 повернув апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 .
Втретє із апеляційною скаргою сторона відповідача звернулась до Сьомого апеляційного адміністративного суду 15.07.2026.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2026 апеляційну скаргу залишено без руху.
Колегією суддів встановлено, що, як повернення первісної апеляційної скарги, так і повторне подання апеляційної скарги поза межами визначеного законом відповідного процесуального строку було пов`язано з відсутністю коштів на сплату судового збору та / або організаційними труднощами, пов`язаними з виділенням бюджетних коштів для сплати судового збору.
При чому станом на дату постановляння цієї ухвали скаржник вказує про неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вкотре просить продовжити строк на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, при цьому не вказуючи про очікувану дату надходжень коштів для сплати судового збору.
З цього приводу апеляційний суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19, від 21.09.2023 у справі №160/15387/22, від 09.11.2023 у справі № 560/11237/22 і від 20.11.2023 у справі № 120/18501/21-а, акцентував увагу на тому, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватися принципів належного врядування і адміністрування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, установлених нею ж.
Таким чином, відсутність у кошторисах суб`єктів владних повноважень коштів на оплату судового збору, організаційні труднощі, пов`язані з необхідністю переміщення коштів в межах рахунків відповідних розпорядників, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Верховний Суд в своїх висновках неодноразово звертав увагу на те, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.
Суд відзначає, що суб`єкт владних повноважень, що діє від імені держави, як сторона судового процесу, має рівні права та обов`язки з іншими учасниками справи, а тому само по собі посилання на відсутність фінансування не може бути поважною причиною для поновлення строку.
Повернення апеляційної скарги не позбавляло скаржника права, відповідно до вимог статті 169 КАС України, на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористувався скаржник, звернувшись вдруге з апеляційною скаргою.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами).
Суд констатує, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Відповідачем не доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником, наявність таких обставин не підтверджено належними і допустимими доказами; матеріали справи не свідчать, що відповідачем вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги.
Необхідно зазначити, що КАС України не встановлює переліку підстав для поновлення процесуального строку. Підставами для поновлення процесуального строку можуть бути поважні причини, з яких цей строк був пропущений. У свою чергу, питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права. Обставини, які стосуються фінансування суб`єкта владних повноважень, як і інші обставини, що стосуються його організаційної діяльності, не є поважними причинами, на які суб`єкт владних повноважень може посилатися як на підставу поновлення пропущеного ним процесуального строку.
Колегія суддів вказує, що сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків, зокрема, оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог КАС України при зверненні до суду.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій - гарантія забезпечення рівності сторін та інших учасників справи (пункт 49 постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19).
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Доказів існування непереборних обставин, які перешкоджали апелянту скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, автор апеляційної скарги не зазначає та не надає.
Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у поданому клопотання не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.04.2026.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи зазначене, оскільки наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі.
Керуючись ч. 3 ст. 298, п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Відмовити у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 21 липня 2026 року.
Відмовити у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Томчук А.В.
Судді Драчук Т. О. Савицька Н.В.