УХВАЛА
05 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 640/29827/21
адміністративне провадження № К/990/33565/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Радишевської О.Р., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі № 640/29827/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Офісу Генерального прокурора, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора № 1338ц від 16 вересня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва, управління організації та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини спеціальної категорії Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України;
- визнати протиправним та скасувати рішення № 3 від 10 серпня 2021 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації» Кадрової комісії Офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратурі України» про те, що « ОСОБА_1 . ... для проходження іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, не з`явились, про поважні причини неявки не повідомили»;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 100 000 грн, спричиненої у наслідок підриву ділової репутації при винесенні протиправного рішення № 3 від 10 серпня 2021 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації» Кадровою комісією Офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратурі України, поширенням недостовірної інформації, що стало підставою для прийняття Генеральним прокурором наказу № 1338ц від 16 вересня 2021 року про звільнення з посади;
- зобов`язати Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора спростувати поширену Офісом Генерального прокурора недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_1 про неуспішне проходження прокурором атестації зазначену Кадровою комісією Офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратурі України у рішенні № 3 від 10 серпня 2021 року та Генеральним прокурором у наказі № 1338ц від 16 вересня 2021 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погодившись з судовими рішеннями суду щодо відмови у задоволенні позову, позивач звернувся із апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження та витребувано із Київського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи № 640/29827/21.
15 червня 2026 року до суду надійшла заява позивача про відвід судді Горобцової Я. В., в обґрунтування якої зазначено про порушення строків розгляду поданих позивачем зауважень до протоколів судових засідань від 15 квітня 2026 року, 18 квітня 2026 року та 19 квітня 2026 року.
Крім того, позивач зазначає, що його заяви про ознайомлення з матеріалами справи від 15 квітня 2026 року, 13 травня 2026 року, 28 травня 2026 року та 30 травня 2026 року залишилися нерозглянутими, що, на його думку, викликає сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 15 червня 2026 року заяву позивача про відвід судді в адміністративній справі № 640/29827/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - повернув заявнику без розгляду.
Повертаючи заяву без розгляду на підставі статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд першої інстанції виходив з того, що заява про відвід судді подана позивачем після завершення розгляду справи та ухвалення рішення від 15 квітня 2026 року, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Суд першої інстанції зазначив, що положеннями статей 39, 40 КАС України врегульовано порядок та строки заявлення відводу судді.
КАС України не передбачає можливості заявлення відводу судді після ухвалення рішення у справі та завершення її розгляду судом першої інстанції.
Не погодившись із таким судовим рішенням позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року про повернення без розгляду заяви про відвід судді у справі № 640/29827/21 повернув апелянту разом із доданими до скарги матеріалами.
17 липня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі № 640/29827/21.
Скаржник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким справу № 640/29827/21 направити до суду апеляційної інстанції на новий судовий розгляд.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Щодо ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Оскільки ухвала Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року не була предметом перегляду в суді апеляційної інстанції, то вона не може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року необхідно відмовити.
Щодо ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2026 року.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
З матеріалів касаційної скарги та відомостей з Єдиного Державного реєстру судових рішень вбачається, що підставою для повернення скаржнику апеляційної скарги разом із доданими до неї матеріалами на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі № 640/29827/21 суд апеляційної інстанції зазначив, що така ухвала не є ухвалою про повернення позовної заяви чи іншої заяви, з поданням якої процесуальний закон пов`язує відкриття відповідного судового провадження, а також не є ухвалою про залишення позову або заяви без розгляду в розумінні пункту 12 частини першої статті 294 КАС України.
Судом першої інстанції вирішено процесуальне питання щодо заяви про відвід судді, поданої після завершення розгляду справи, а ухвали з такого питання не включені до вичерпного переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду.
Отже, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року про повернення без розгляду заяви про відвід судді не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, оскільки така ухвала не передбачена статтею 294 КАС України як така, що може бути предметом самостійного апеляційного перегляду.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, що відповідно до частини третьої статті 293 КАС України є підставою для повернення її заявнику.
Колегія суддів вважає, що повертаючи апеляційну скаргу із зазначених підстав, апеляційним судом вірно застосовано положення статей 293 та 294 КАС України, правильне їх застосування є очевидним, застосування та тлумачення зазначених норм процесуального права не викликають сумніву, а доводи касаційної скарги не спростовують мотивів суду апеляційної інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частиною другою статті 333 КАС України встановлено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Ураховуючи викладене, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтею 248, 328, 333 КАС України,
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі № 640/29827/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Судді Ж.М. Мельник-Томенко О.Р. Радишевська В.М. Соколов