Ухвала № 138787790 у справі № 235/8920/21 від 06.08.2026

УХВАЛА

06 серпня 2026року

м. Київ

справа № 235/8920/21

провадження № 61-9648ск26

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про припинення обтяження нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі -ТОВ «Український промисловий банк»), Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про припинення обтяження нерухомого майна.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Припинено обтяження у вигляді заборони на відчуження нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 5811889, підстава обтяження: договір іпотеки № 8853 від 10 жовтня 2007 року, який зареєстрований приватним нотаріусом Богатовою І. О.; обтяження зареєстровано 10 жовтня 2007 року за №5811889, реєстратор: приватний нотаріус Богатова І. О., 85300, АДРЕСА_2; об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_1 , номер РПВН: 20337784; власник: ОСОБА_1 .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2026 року апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2025 року залишено без змін.

19 липня 2026 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» із касаційною скаргою на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2026 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення у частині задоволених позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволені цих вимог.

Касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження.

Заявником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіботримав постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2026 року (повний текст якої складено 17 червня 2026 року) 19 червня 2026 року, про що надано докази, а саме: підтвердження надсилання постанови суду до електронного кабінету заявника у підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається заявник, свідчать про поважність причин його пропуску.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

За змістом касаційної скарги заявник порушує питання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, на обґрунтування зазначає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є юридичною особою публічного права, яка виконує спеціальну функцію у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання (частина п`ята статті 136 ЦПК України).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, з урахуванням положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд наділений правом відстрочення, розстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише, щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав визначених пунктом 3 вказаної норми.

При цьому, суд касаційної інстанції враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, а саме, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Також суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21), про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір» можливість звільнення/відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком й застосовується, як правило, у виключних випадках.

Оскільки заявником не надано жодних доказів та не наведено достатніх доводів, які б давали підстави для відстрочення сплати судового збору, у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зважаючи на те, що позов пред`явлено у 2021 році, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2021 року.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року становив 2 270 грн.

Ставка судового збору за подання до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн) (редакція Закону України «Про судовий збір» на момент подання позовної заяви).

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду юридичною особою становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Розмір судового збору за подання до суду касаційної скарги становить 200 відсотків ставки судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру 1 452,80 грн (908,00 грн х 200% х 0,8)).

Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 452,80 грн

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): [рахунок приховано], ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Не усунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Поновити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строк на касаційне оскарження рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2025 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2026 року.

Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2026 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити, що у випадку, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк