Судові рішення

Ухвала № 138796820 у справі № 534/1572/26 від 06.08.2026

Ухвала від 06.08.2026 в адміністративній справі № 534/1572/26 (категорія «Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо»). Суд: Другий апеляційний адміністративний суд, суддя Русанова В.Б.

Справа№ 534/1572/26
СудДругий апеляційний адміністративний суд
СуддяРусанова В.Б.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСправи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата ухвалення06.08.2026
Надійшло до реєстру07.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138796820

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

УХВАЛА

06 серпня 2026 р. Справа № 534/1572/26

Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Русанова В.Б., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 24.06.2026 по справі № 534/1572/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Полтавській області третя особа Інспектор відділу поліції №2 Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області Рябець Віталій Русланович

про скасування постанови та притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 24.06.2026 повернуто позов ОСОБА_1 до ГУНП в Полтавській області третя особа Інспектор відділу поліції №2 Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області Рябець Віталій Русланович про скасування постанови та притягнення до адміністративної відповідальності.

На ухвалу суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу разом із заявою про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування заяви зазначає, що є малозабезпеченою особою, особою з інвалідністю 3 групи та користується безоплатною правовою допомогою. В підтвердження незадовільного майнового стану надає довідку Пенсійного фонду України про доходи від 25.05.2026.

Дослідивши клопотання, перевіривши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується з ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.

Отже, з аналізу ч.1 п.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що для визначення майнового стану скаржника, суд має з`ясувати чи перевищує розмір судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Таким чином, належним та допустимим доказом майнового стану заявника є інформація про його доходи за попередній календарний рік.

Оскільки апеляційна скарга подана до суду 01.07.2026, тому належними доказами для визначення майнового стану скаржника мають бути відомості з податкового органу, що містять інформацію про що містять інформацію про розмір його річного доходу за 2025 рік.

В підтвердження неможливості сплати судового збору апелянт надав довідку Пенсійного фонду України про доходи № 6538 5558 0171 2554 за період з 01.11.2025 до 30.04.2026.

Разом з тим, вказана вище довідка не в повній мірі відображає доходи позивача саме за 2025 р., оскільки містить відомості про розмір пенсії лише за два місяці 2025 р.

В свою чергу, наявні в матеріалах справи відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за 2025 рік, з яких вбачається отримання позивачем доходу у 2025 р. в загальному розмірі 20 450,00 грн не є достатнім доказом, на підтвердження майнового стану, за якого неможливо сплатити судовий збір, оскільки ОСОБА_1 отримує пенсію.

Отже, суд не має можливості достовірно пересвідчитись у розмірі отриманого доходу позивачем за весь рік, що передував року подання апеляційної скарги.

Суд враховує, що Закон № 3674-VI не містить вичерпного й чіткого визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію ("Шишков проти Росії", № 26746/05, п. 111). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (Kreuz v. Poland, № 28249/95, п. 60); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи ("FC Mretebi v. Georgia", № 38736/04, п. 47).

З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов`язок сплатити судові збори, встановлені відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Суд наголошує, що Законом України «Про судовий збір» чітко визначено підставу для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору позивач повинен довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Саме такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 30.04.2024 у справі № 520/497/23.

Доказами, на підставі яких суд може вирішити питання щодо звільнення (відстрочення або розстрочення) від сплати судового збору може бути в тому числі довідка про розмір отриманої пенсії за період з січня 2025 р. до грудня 2025 р., а також інші документи, що підтверджують майновий стан сторони.

Наявність у апелянта статусу особи з інвалідністю 3 групи не є достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки не підтверджує незадовільний майновий стан сторони у справі.

Крім того, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», пільг щодо сплати судового збору для інвалідів 3 групи не встановлено.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже надані позивачем докази не є достатніми та належними для визначення майнового стану, а тому клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Суд зауважує, що відмова в клопотанні не позбавляє особу повторно його заявити із наданням відповідних доказів.

Враховуючи вищевикладене , подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п.1 ч.5 ст.296 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору або докази звільнення від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до пп.4 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, викладене, за подання апеляційної скарги, в даному випадку, необхідно сплатити 3 328,00 грн.

З огляду на викладене, заявник апеляційної скарги має надати оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 3 328,00 грн або докази звільнення від сплати судового збору.

Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 3 328,00 грн на реквізити: Отримувач УДКСУ в Основ`янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку - [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди або доказів звільнення від сплати судового збору.

Згідно із ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Положеннями ч.1 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України у разі неусунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 169, п. 1 ч. 5 ст. 296, ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 24.06.2026 по справі № 534/1572/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області третя особа Інспектор відділу поліції №2 Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області Рябець Віталій Русланович про скасування постанови та притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Б. Русанова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
07.09.2026 Ухвала № 139527294 Другий апеляційний адміністративний суд
09.07.2026 Ухвала № 138089585 Другий апеляційний адміністративний суд
24.06.2026 Ухвала № 137666428 Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області
03.06.2026 Ухвала № 137090406 без тексту Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області