Справа № 521/13780/26
Номер провадження № 2-з/521/140/26
У Х В А Л А
про забезпечення позову
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 року суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Ганошенко С.А., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Пуленко Анни Геннадіївни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участю третіх осіб - приватного нотаріуса Груєвої Олександри Валеріївни, приватного нотаріуса Буракової Олександри Ігорівни про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання договору дарування недійсним, витребування квартири, -
В С Т А Н О В И В:
До Хаджибейського районного суду м. Одеси звернувся представник ОСОБА_1 - адвокат Пуленко Анна Геннадіївна з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участю третіх осіб - приватного нотаріуса Груєвої Олександри Валеріївни, приватного нотаріуса Буракової Олександри Ігорівни про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання договору дарування недійсним, витребування квартири.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд: накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 ;
Обґрунтовуючи вказану заяву про забезпечення позову представник позивача посилається на те, що квартира позивача, яка йому належить на праві власності була перереєстрована на іншу сторонню особу, у подальшому, може бути відчужена ще багато разів, а невжиття заходу забезпечення позову, зазначеного позивачем може порушити його майнові права та законні інтереси і істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернулася до суду, тому з урахуванням вимог розумності та з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін просить задовольнити дану заяву.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Справа передана на розгляд судді 06.08.2026 року.
Сторони в судове засідання не викликались.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений в своїй власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що предметом розгляду зазначеної справи скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору дарування та витребування спірної квартири, суд вважає за необхідне вжити заходів забезпечення позову у спосіб, який просить позивач, тобто накладення арешту на квартиру. Такий спосіб не обмежує права володіння та користування квартирою власником, але дозволить унеможливити реалізацію права розпорядження спірною квартирою на користь третіх осіб.
Суд звертає увагу, що забезпечення позову направлено на охорону матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер.
Враховуючи, що з наданих суду відомостей не вбачається, що вжиття заходів забезпечення позову в обраний судом спосіб може спричинити збитки відповідачам по справі, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.
Керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, суддя -
У Х В А Л И В:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Пуленко Анни Геннадіївни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участю третіх осіб - приватного нотаріуса Груєвої Олександри Валеріївни, приватного нотаріуса Буракової Олександри Ігорівни про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання договору дарування недійсним, витребування квартири - задовольнити..
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 93,3 кв.м., житловою площею 32,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1016374351101.
Зустрічне забезпечення - не застосовувати.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складений 06.08.2026 року.
Суддя Сергій ГАНОШЕНКО