Справа № 521/13780/26
Номер провадження № 2/521/9010/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2026 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси С.А. Ганошенко, розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шаврова Ігора Іігоровича від 12.08.2026 року (вх. № 58965) про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , за участю третіх осіб - приватного нотаріуса Груєвої Олександри Валеріївни, приватного нотаріуса Буракової Олександри Ігорівни про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання договору дарування недійсним, витребування квартири, -
В С Т А Н О В И В:
До Хаджибейського районного суду м. Одеси звернувся з позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , за участю третіх осіб - приватного нотаріуса Груєвої Олександри Валеріївни, приватного нотаріуса Буракової Олександри Ігорівни про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання договору дарування недійсним, витребування квартири.
Так, ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 18.08.2026 року у справі № 521/13780/26 було відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, призначено дату підготовчого судового засідання.
Раніше, ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 06.08.2026 року у справі № 521/13780/26 заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Пуленко Анни Геннадіївни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , за участю третіх осіб - приватного нотаріуса Груєвої Олександри Валеріївни, приватного нотаріуса Буракової Олександри Ігорівни про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання договору дарування недійсним, витребування квартири - задоволено.
Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 93,3кв.м., житловою площею32,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1016374351101.
Постановлено зустрічне забезпечення не застосовувати.
12.08.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шаврова Ігора Іігоровича від 12.08.2026 року (вх. № 58965) про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , за участю третіх осіб - приватного нотаріуса Груєвої Олександри Валеріївни, приватного нотаріуса Буракової Олександри Ігорівни про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання договору дарування недійсним, витребування квартири. У вказаній заяві заявник просить суд: заяву про зустрічне забезпечення позову задовольнити повністю; у порядку зустрічного забезпечення позову зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок Хаджибейського районного суду м. Одеси грошові кошти у розмірі 500 000,00 грн., що співмірним предмету позову.
Зокрема, заява про зустрічне забезпечення позову обґрунтована тим, що в провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси знаходилася справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , за участю третіх осіб - приватного нотаріуса Груєвої Олександри Валеріївни, приватного нотаріуса Буракової Олександри Ігорівни про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання договору дарування недійсним, витребування квартири.
Заявник вважає, що позивачем здійснюється «використання права на зло» тобто, особа формально діє в межах своїх законних прав, але її єдиною або переважною метою є завдання шкоди іншій особі, створення перешкод або досягнення іншої недобросовісної мети. Такі припущення відповідача базуються на тому, що позивач декілька разів звертався до Хаджибейського районного суду м. Одеси з тотожними позовними вимогами, разом з тим судом допускалося забезпечення позову, які потім були скасовані тим же судом, внаслідок залишення позову без розгляду.
Заява про зустрічне забезпечення позову до судді С.А. Ганошенка надійшла 14.08.2026 року.
Дослідивши матеріали наявні у справі, заяву про зустрічне забезпечення, суд виснує наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 154 ЦПК суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за відсутності обставин, які є обов`язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов`язком суду. Це питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Отже питання щодо зустрічного забезпечення є правом, а не обов`язком суду, що і було вирішено судом при постановленні ухвали від 06.08.2026 року у цивільній справі № 521/13780/26.
Відповідно до ст. 154 ЦПК України, зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку з забезпеченням позову.
Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення.
Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом і не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.
Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.
Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тобто, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів за заявою позивача.
Одночасно з цим суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову мають гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Так, у даному разі, на обґрунтування доводів про застосування у даній справі зустрічного забезпечення заявник не надає жодних доводів того, що поніс збитки внаслідок застосування заходів забезпечення позову, оскільки обмежують саме розпорядження об`єктом нерухомості, при цьому не обмежують право користування та володіння майном відповідача.
Водночас, як встановлено судом у даній справі, заявник, звертаючись до суду із заявою про зустрічне забезпечення, не надав суду будь-яких доказів того, що дії позивача можуть якимось чином ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення у випадку відмови судом у задоволенні позовних вимог саме за наслідками розгляду справи, яка наразі перебуває у провадженні суду. Також представником заявника суду не надано будь-яких доказів щодо орієнтовного розміру збитків відповідача, пов`язаних із застосуванням у даній справі заходів забезпечення позову.
Тобто, у даному разі, заява про зустрічне забезпечення позову у справі № 521/13780/26 в недостатній мірі обґрунтована та не підтверджена належними та допустимими доказами, що, в свою чергу, є підставою для залишення її без задоволення.
У пункті 5 частини першої статті 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зустрічного забезпечення або зміни чи скасування зустрічного забезпечення.
Разом з тим, відповідно до правового висновку, висловленого у Верховним Судом у постановах від 31 жовтня 2019 року у справі № 521/18597/18 від 20 грудня 2019 року у справі № 306/513/16-ц і від 19 листопада 2020 року у справі № 520/14591/18, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про зустрічне забезпечення не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення, тобто, оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду по суті спору.
Такого висновку дійшов КЦС ВС у Постанові від 17.03.22021 року у справі № 439/1347/19.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 154 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси,-
УХВАЛИВ:
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шаврова Ігора Іігоровича від 12.08.2026 року (вх. № 58965) про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , за участю третіх осіб - приватного нотаріуса Груєвої Олександри Валеріївни, приватного нотаріуса Буракової Олександри Ігорівни про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання договору дарування недійсним, витребування квартири - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення, тобто, оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду по суті спору.
Повний текст ухвали складено та підписано 19.08.2026 року.
Суддя Сергій ГАНОШЕНКО