Справа №712/4528/25
Провадження №2-ві/712/8/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - Чапліної Н.М.,
за участі секретаря судового засідання - Дрінясової П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Пересунька Я.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсними, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні судді Соснівського районного суду м.Черкаси Пересунька Я.В. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсними.
04 серпня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Пересунька Я.В.
В обґрунтування заяви про відвід зазначено, що в ухвалі Соснівського районного суду м.Черкаси від 01.10.2025, про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи у справі, суддею безпідставно враховано покази свідка ОСОБА_3 , а також зазначена недостовірна інформація, нібито з показань свідка, яку свідок не надавав. Заявник вважає, що вказані факти, суперечать завданням та основним принципам цивільного судочинства, викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості судді у розгляді справи та об`єктивності бачення фактів у справі, в зв`язку з чим підлягає відводу.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.08.2026 визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Соснівського районного суду м. Черкаси у цивільній справі №712/4528/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсними необґрунтованою.
Матеріали справи №712/4528/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсними передано до канцелярії Соснівського районного суду м. Черкаси для визначення судді, яким буде вирішуватись питання про відвід, у порядку, встановленому частиною першою ст. 33 ЦПК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про відвід передано судді Соснівського районного суду м. Черкаси Чапліній Н.М.
Відповідно до ч. 7 ст.40 ЦПК України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Частиною 8 ст.40 ЦПК України визначено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали заяви про відвід, суд вважає, що обґрунтування, наведені в заяві, не можуть розцінюватись як підстава для відводу судді по справі, з огляду на наступне.
Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.
Згідно з ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Судом встановлено, що Кравчук В.О. у поданій заяві посилається на обставини, що викликають, на його думку, необ`єктивність, упередженість судді щодо розгляду даної справи.
Положеннями ч. 3 ст. 39 ЦПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.
При цьому ч. 4 ст. 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Також ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу. Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані «справа Гаусшильдта» (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188).
Доводи ОСОБА_1 про відвід судді Пересунька Я.В. обґрунтовані виключно припущеннями, нічим не доведені, не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді. В заяві фактично викладено незгоду заявника із викладом обставин у процесуальному рішенні судді Пересунька Я.В., що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді, і не свідчить про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Заявник не підтвердив наведені у заяві обставини жодними доказами.
Особа, яка вважає, що діями судді порушуються вимоги закону, має право на оскарження таких дій в порядку передбаченому законодавством.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 оскаржував ухвалу Соснівського районного суду м.Черкаси від 01.10.2025, про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсними, до Черкаського апеляційного суду, в тому числі і з підстав, зазначених у заяві про відвід судді Пересунька Я.В. Постановою Черкаського апеляційного суду від 06.11.2025, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу суду без змін.
Статтею 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Учасники справи не можуть використовувати інститут відводу судді з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення.
Ухвалені суддею судові рішення не можуть свідчити про упередженість чи необ`єктивність судді, а є реалізацією суддею своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами ЦПК України.
Таким чином, оскільки доводи заявника у заяві про відвід не дають підстав для обґрунтованого сумніву у неупередженості та об`єктивності судді Пересунька Я.В., вважаю, що заява ОСОБА_1 про відвід судді є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 39 40, 247, 261 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Пересунька Я.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсними - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Чапліна