СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
05 серпня 2026 року м. Харків Справа №922/683/23 (922/3924/25)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Васильєв Є.О., суддя Істоміна О.А., суддя Тихий П.В.,
при секретарі судового засідання Горюшко В.С., за участю арбітражного керуючого (ліквідатора) ТОВ "Діадема Батерфляй" Савченка Б.Г., адвоката Андрійко О.В. - представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , адвоката Харченка К.С. - представника відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент",
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №1355 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від у справі №922/683/23 (922
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй"
до ОСОБА_1 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Крауч"; Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України; Фізична особа - підприємець Світайло Павло Юрійович; Товариство з обмеженою відповідальністю "Таміра"
про покладення субсидіарної відповідальності та стягнення коштів (в межах справи про банкрутство)
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" в особі ліквідатора Савченка Богдана Григоровича звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент", треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Крауч", Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Фізична особа - підприємець Світайло Павло Юрійович, ТОВ "Таміра", в якій, з урахуванням уточнень, просило суд:
- покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "Діадема Батерфляй" на ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент";
- стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 , ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент", на користь ТОВ "Діадема Батерфляй" грошові кошти у сумі 42 527 769,83 грн;
- судові витрати покласти на відповідачів.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.05.2026 позов задоволено частково шляхом покладення субсидіарної відповідальності у розмірі 42 527 769,83 грн на ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" грошові кошти у сумі 42 527 769,83 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" 6 056,00 грн витрат зі сплати судового збору. В решті позовних вимог стосовно покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" на ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" - відмовлено.
Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, ОСОБА_1 19.06.2026 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, нез`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2026 у справі № 922/683/23 (922/3924/25) в частині: пункту 1 резолютивної частини рішення щодо покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Діадема Батерфляй" у розмірі 42 527 769,83 грн; пункту 2 резолютивної частини рішення щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Діадема Батерфляй" грошових коштів у сумі 42 527 769,83 грн; пункту 3 резолютивної частини рішення щодо стягнення з ОСОБА_1 судового збору та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ліквідатора ТОВ "Діадема Батерфляй" арбітражного керуючого Савченка Богдана Григоровича до ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Діадема Батерфляй" та стягнення грошових коштів.
Крім того, 22.06.2026 апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2026 (вх. №1405 Х/3) було подано Товариством з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" в особі ліквідатора Савченка Б.Г. В цій скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, нез`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2026 року у справі №922/683/23 (922/3924/25) в частині відмови в задоволенні позовних вимог про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" на ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" та ухвалити нове судове рішення, яким покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "Діадема Батерфляй" на зазначених осіб та стягнути з них грошові кошти у сумі 42 527 769,83 грн. Також ліквідатор просив змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2026 року у справі № 922/683/23 (922/3924/25), а саме доповнити мотивувальну частину рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2026 року у справі № 922/683/23 (922/3924/25) підставою покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності через його протиправну бездіяльність щодо невжиття заходів з повернення законному власнику нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , доходів, отриманих (які могли бути отримані) Товариством з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" (як незаконним та недобросовісним володільцем) від користування таким нерухомим майном.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 в порядку, регламентованому статтею 32 ГПК України, визначено склад суду у справі: головуючий (суддя-доповідач) Васильєв Є.О., суддя Істоміна О.А., суддя Тихий П.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2026 витребувано матеріали справи № 922/683/23 (922/3924/25) з Господарського суду Харківської області. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2026 до надходження матеріалів зазначеної справи.
Матеріали справи №922/683/23 (922/3924/25) 01.07.2026 надійшли на адресу Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" в особі ліквідатора Савченка Б.Г. на рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2026 у справі №922/683/23 (922/3924/25), встановлено учасникам справи п`ятнадцятиденний строк, протягом якого вони можуть подати до Східного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі, оформлений відповідно до вимог статті 263 Господарського процесуального кодексу України, та/або заяви і клопотання у справі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2026 справу №922/683/23 (922/3924/25) призначено до розгляду на "05" серпня 2026 р. о 12:30 у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №131.
В судовому засіданні 05.08.2026 Східним апеляційним господарським судом було встановлено що, одним з ключових доводів апеляційної скарги є посилання на виникнення неплатоспроможності ТОВ "Діадема Батерфляй" внаслідок дій колишнього учасника товариства - ОСОБА_6 . В обґрунтування цих доводів апеляційна скарга містить посилання на висновок місцевого господарського суду про те, що причиною вибуття основного активу боржника, виникнення кредиторської заборгованості перед ТОВ "Таміра" в сумі 33 911 832,57 грн та відкриття провадження у справі про банкрутство були недобросовісні дії колишнього засновника ОСОБА_6 , і прямо зазначивши про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями цієї особи та доведенням боржника до банкрутства, дійшов протилежного за змістом висновку про покладення відповідальності на ОСОБА_1 .
На думку апелянта, суд першої інстанції, встановивши, що всі елементи складу правопорушення наявні в діях ОСОБА_6 , суд не надав оцінки питанню належності суб`єкта відповідальності та наслідкам незалучення цієї особи до участі у справі. Аналогічні пояснення було надано представником відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокатом Андрійко О.В.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 267 ГПК України у разі встановлення, що рішення господарського суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, суд залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Відповідно до частин першої та другої статті 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Натомість ухвалення судом рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, процесуальний закон вважає неприпустимим, у зв`язку з чим це є обов`язковою підставою для скасування ухваленого рішення (пункт 4 частини третьої статті 277, пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України).
Відповідаючи на питання про те, що є рішенням суду про права, інтереси та (або) обов`язки особи, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки особи можуть міститись в мотивувальній та резолютивній частині рішення. Ці висновки мають різне значення.
Процесуальний закон містить норми, які забезпечують, аби судове рішення, ухвалене у справі, не було протиставлене особі, яка не брала участі в цій справі.
Згідно з частиною четвертою статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) перелік обставин, які є предметом доказування у справі; 2) перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; 3) висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів; 4) мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; 5) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; 6) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; 7) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 8) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
Тобто мотивувальна частина містить мотиви рішення суду - відповіді на питання факту (висновки про встановлені обставини, які мають значення для вирішення справи) і питання права (юридична кваліфікація цих обставин, висновки про наслідки, з якими право пов`язує встановлені обставини).
Процесуальний закон не допускає, аби ці висновки були протиставлені особі, яка не брала участь у розгляді справи.
Дійсно, певні висновки суду, викладені у мотивувальній частині рішення, можуть мати обов`язкове (преюдиціальне) значення поза справою, у якій вони зроблені судом.
Правила про преюдицію викладені у статті 75 ГПК України.
Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Наведені висновки викладені у пунктах 10.8-10.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.03.2026 у справі № 922/5241/21 (провадження № 12-34гс25).
Водночас у пунктах 10.15-10.19 та 10.41 цієї ж постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що преюдиціальне значення надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин; що висновки суду про встановлені обставини не мають зобов`язуючого (преюдиціального) значення для особи, яка не брала участі у справі, а правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, взагалі не є обов`язковою для господарського суду; що будь-які висновки про права, інтереси та (або) обов`язки особи у рішенні суду, яким вирішується приватноправовий спір, не мають для особи, яка не брала участь у розгляді справи, зобов`язуючого значення, тобто не є рішенням про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи; і що наявність у мотивувальній частині рішення висновків про правову кваліфікацію дій незалученої особи не є рішенням про її права, інтереси або обов`язки.
При цьому у пункті 10.39 зазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду відступила від протилежних за змістом висновків, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2019 у справі №908/1141/15-г та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №916/4093/21 (пункт 108).
З огляду на наведене суд апеляційної інстанції наголошує, що цією ухвалою він не встановлює наявності підстави, передбаченої пунктом 4 частини третьої статті 277 ГПК України, і не вирішує наперед питання про скасування рішення суду першої інстанції. Питання про залучення ОСОБА_6 вирішується виключно на підставі частин першої та другої статті 50 і пункту 1 частини першої статті 267 ГПК України, тобто у зв`язку з тим, що рішення у справі може вплинути на права або обов`язки цієї особи, а не у зв`язку з тим, що рішення ухвалене про її права.
Відповідно до частини першої статті 51 ГПК України, якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі та подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
У цій справі суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення від 20.05.2026 виснував, що причиною вибуття основного активу боржника, виникнення кредиторської заборгованості перед ТОВ «Таміра» у сумі 33 911 832,57 грн та відкриття провадження у справі про банкрутство були недобросовісні дії колишнього засновника ОСОБА_6 , і констатував наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями цієї особи та доведенням боржника до банкрутства. Оскільки за частиною другою статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства до кола осіб, на яких може бути покладено субсидіарну відповідальність, належать будь-які особи, наслідком дій або бездіяльності яких стало банкрутство юридичної особи (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16), наведені висновки за своїм змістом становлять кваліфікацію поведінки ОСОБА_6 як господарського правопорушення, за вчинення якого законом передбачено майнову відповідальність.
Перевірка цих висновків становить предмет апеляційного перегляду за скаргами обох апелянтів, а їх підтвердження або спростування безпосередньо позначиться на правовому становищі ОСОБА_6 : залежно від результатів перегляду ліквідатор боржника може набути підставу для звернення до цієї особи з вимогою за частиною другою статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, а відповідач ОСОБА_1 - підставу для зворотної вимоги до неї. Отже, рішення у цій справі може вплинути на права або обов`язки ОСОБА_6 щодо однієї із сторін у розумінні частини першої статті 50 ГПК України.
З урахуванням позиції відповідачів, які пов`язують виникнення неплатоспроможності боржника з діями ОСОБА_6 , які встановлені судовими рішеннями, суд дійшов до висновку, що рішення у цій справи, за результатами розгляду цих справ може впливати на права та інтереси ОСОБА_6 .
Вирішуючи це питання, суд враховує, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні від 06.11.2018 у справі «Vicent Del Campo проти Іспанії» (заява № 25527/13) Європейський суд з прав людини визнав порушення статті 8 Конвенції у ситуації, коли національний суд у рішенні, ухваленому за позовом до роботодавця, поіменно назвав заявника особою, яка вчинила психологічне цькування, тоді як заявник не був стороною цього провадження і дізнався про рішення лише з повідомлень преси. Європейський суд зазначив, що з огляду на обов`язок держави захищати право особи на репутацію національний суд мав вжити належних заходів для захисту права заявника на повагу до приватного життя при складенні рішення, а допущене втручання не було достатньо виправданим і виявилося непропорційним.
Суд бере до уваги, що передбачені частиною другою статті 51 та частиною п`ятою статті 75 ГПК України механізми усувають доказове значення встановлених обставин для інших спорів за участю такої особи, проте не усувають наслідків того, що судове рішення, яке містить поіменну констатацію недобросовісної поведінки фізичної особи, підлягає оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень. За таких умов єдиним ефективним способом забезпечити цій особі можливість бути вислуханою є її залучення до участі у справі.
Суд також враховує, що покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями юридичної особи на фізичних осіб становить втручання у право, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, сумісність якого з Конвенцією забезпечується, зокрема, наявністю належних процесуальних гарантій (рішення Великої Палати Європейського суду з прав людини від 11.12.2018 у справі «Lekiж проти Словенії», заява № 36480/07; рішення від 21.05.2002 у справі «Jokela проти Фінляндії», заява № 28856/95, § 45), а право на доступ до суду має бути практичним і ефективним, тобто особа повинна мати чітку практичну можливість оспорити акт, який становить втручання в її права (рішення від 04.12.1995 у справі «Bellet проти Франції», §§ 36, 38; рішення від 15.10.2002 у справі «Caсete de Goсi проти Іспанії», заява № 55782/00, § 36).
На підставі викладеного, Східний апеляційний господарський суд, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи та встановлення всіх обставин спору, вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 , оскільки рішення у даній справі може вплинути на його права або обов`язки.
Водночас суд наголошує, що залучення ОСОБА_6 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не змінює меж перегляду справи, визначених статтею 269 ГПК України, і не означає можливості вирішення в цій справі питання про покладення субсидіарної відповідальності на цю особу. За частиною п`ятою статті 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а залучення співвідповідача за статтею 48 ГПК України можливе лише до закінчення підготовчого провадження у суді першої інстанції.
Установлений частиною другою статті 50 ГПК України обов`язок суду залучити третю особу не обмежений стадією провадження, а відповідно до частини четвертої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.
Враховуючи викладене, для надання залученій третій особі можливості реалізувати свої процесуальні права, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне оголосити перерву в судовому засіданні.
Керуючись статтями 42, 50, 51, 216, 234, 267, 269, 270 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Залучити ОСОБА_6 до участі у справі №922/683/23 (922/3924/25) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
2. Оголосити перерву в судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду у справі №922/683/23 (922/3924/25) до 10:00 09 вересня 2026 року.
Наступне судове засідання відбудеться у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №131.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Повна ухвала складена та підписана 07.08.2026.
Головуючий суддя Є.О. Васильєв
Суддя О.А. Істоміна
Суддя П.В. Тихий