?
УХВАЛА
07 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 906/257/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Континенталь" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2026 (колегія суддів: Мельник О. В., Гудак А. В., Петухов М. Г.) та рішення Господарського суду Житомирської області від 30.04.2026 (суддя Тимошенко О.М.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФТОРГПЛЮС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Континенталь" про стягнення 2 027 847,85 грн,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФТОРГПЛЮС" (далі - ТОВ "ПРОФТОРГПЛЮС") звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Континенталь" (далі - ТОВ "Агро Континенталь") про стягнення 2 027 847,85 грн, з яких: 157 969,51 грн попередньої оплати, 1 502 390,85 грн штрафу, 208 413,85 грн пені, 159 073,64 грн упущеної вигоди у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором поставки від 28.12.2025 № К-28/12-2025-1.
30.04.2026 Господарський суд Житомирської області ухвалив рішення про часткове задоволення позову. Стягнув з відповідача на користь позивача 157 969,51 грн попередньої оплати, 181 110,13 грн пені, 1 502 390,85 грн штрафу, 22 097,65 грн судового збору. В задоволенні вимог про стягнення 6037,00 грн пені та 159 073,64 грн упущеної вигоди відмовив.
07.07.2026 Північно-західний апеляційний господарський суд ухвали постанову, якою рішення Господарського суду Житомирської області від 30.04.2026 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 181 110,13 грн пені скасував та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові. Рішення Господарського суду Житомирської області від 30.04.2026 в частині стягнення судового збору змінив, стягнувши з відповідача на користь позивача 19 924,32 грн судового збору.
03.08.2026 ТОВ "Агро Континенталь" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і направити справу на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2026 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У цьому випадку необхідно чітко вказати:
- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
При цьому, слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої цієї ж статті (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.
У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Тобто процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
У касаційній скарзі ТОВ "Агро Континенталь" не обґрунтувало підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 287 ГПК України.
Так, звертаючись із касаційною скаргою, скаржник зазначає, що подає скаргу на підставі частини другої статті 287 ГПК України та пункта 3 частини третьої 310 ГПК України, зазначаючи про порушення судами принципу диспозитивності та меж судового розгляду, вказуючи, що суди задовольнили позов у розмірі, від якого позивач офіційно відмовився. При цьому скаржник стверджує, що необхідне поглиблене роз`яснення даного питання з боку Верховного Суду з метою вдосконалення правозастосування, а також посилається на те, що суди не дослідили належним чином всі докази.
Проте, обґрунтовуючи касаційну скаргу підставою, передбаченою пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник не зазначає чітко, щодо застосування якої саме конкретної норми права (пункт, частина, стаття) у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. Скаржник також не обґрунтовує, у чому саме полягає помилка судів при застосуванні такої норми та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися. Натомість доводи касаційної скарги зводяться до загального опису допущених судами порушень принципів господарського судочинства (зокрема, диспозитивності та змагальності) та незгоди з ухваленими рішеннями.
Проте такі узагальнені формулювання не відповідають процесуальним критеріям визначення підстав касаційного оскарження.
Крім того, щодо посилання скаржника на пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України (суд не дослідив зібрані у справі докази), суд касаційної інстанції зазначає, що для належного обґрунтування касаційної скарги з цієї підстави скаржник повинен не лише формально процитувати норму права, але й чітко зазначити, які саме конкретні докази, що були зібрані у матеріалах справи, не були досліджені судами першої та/або апеляційної інстанцій. Крім того, скаржник зобов`язаний обґрунтувати, які саме фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суди не змогли встановити через недослідження саме цих конкретних доказів.
Натомість у поданій касаційній скарзі ТОВ "Агро Континенталь" обмежується абстрактним твердженням про те, що "суди обох інстанцій не дослідили всі докази, що маються в справі, належним чином, здійснили розгляд справи поза межами позовних вимог". Скаржник не наводить жодного переліку доказів, які суд безпідставно залишив поза увагою.
При цьому слід наголосити на тому, що частина друга статті 287 ГПК України надає скаржнику право на оскарження судових рішень у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених цією нормою.
Отже, скаржнику необхідно визначити підстави (підставу) касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанцій та рішення суду першої інстанції та належним чином обґрунтувати їх (її).
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Континенталь" залишити без руху.
2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".
4. Роз`яснити скаржнику, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов