УХВАЛА
07 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/2529/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Холод Віроніки Геннадіївни на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2026 (колегія суддів: Іванов О. Г., Чередко А. Є., Парусніков Ю. Б.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2025 (суддя Новікова Р. Г.) у справі
за позовом фізичної особи-підприємця Холод Віроніки Геннадіївни до Павлоградської міської ради про визнання частково недійсним рішення ради,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець Холод Віроніка Геннадіївна (далі - ФОП Холод В. Г.) звернулася з позовом до Павлоградської міської ради (далі - Міська рада) про визнання частково недійсним рішення ради.
13.10.2025 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2026, повний текст якого складений 30.04.2026, про відмову у задоволенні позову.
27.07.2026 ФОП Холод В. Г. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Крім того, скаржник просить поновити йому строк на касаційне оскарження.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2026 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу (частина друга статті 288 ГПК України).
Відповідно до приписів частини шостої статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до відомостей комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" копію оскаржуваної постанови було доставлено до електронного кабінету представника скаржника - Савченка Сергія Анатолійовича, який подав касаційну скаргу від імені ФОП Холод В. Г., 30.04.2026 о 15:24. Зазначена обставина також підтверджується змістом касаційної скарги, в якій представник скаржника прямо вказує на дату отримання постанови.
Як зазначалося раніше, Центральний апеляційний господарський суд прийняв постанову 23.04.2026 та склав її повний текст 30.04.2026, тому останній день для оскарження цієї припав на 20.05.2026, тоді як скаржник звернувся з касаційною скаргою 27.07.2026 (дата формування документа в системі "Електронний суд"), тобто з пропуском визначеного статтею 288 ГПК України строку оскарження.
У клопотанні скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що постанову апеляційного суду отримав 30.04.2026 через систему "Електронний суд", після чого своєчасно подав первісну касаційну скаргу.
Також скаржник зазначає, що касаційне провадження було відкрито, однак згодом закрито без розгляду справи, у зв`язку з цим вважає, що його право на касаційне оскарження не було реалізовано в повному обсязі, та просить поновити пропущений строк.
Розглянувши аргументи скаржника на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що такі причини не можуть вважатися поважними з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Тож суд, ураховуючи конкретні обставини справи, має оцінити поважність причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення чи відмову в поновленні цього строку (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Із норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).
Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина друга статті 114 ГПК України).
Доводи скаржника щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не підтверджують наявності об`єктивних і непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду касаційної інстанції.
Скаржник посилається на те, що повний текст постанови апеляційного суду отримав через систему "Електронний суд" 30.04.2026. Водночас саме ця дата відповідно до частини шостої статті 242 ГПК України є днем вручення судового рішення та визначає початок перебігу строку на його касаційне оскарження згідно з частиною другою статті 288 ГПК України.
Отже, останнім днем для подання касаційної скарги було 20.05.2026. Проте з повторною касаційною скаргою скаржник звернувся лише 22.07.2026, тобто після спливу встановленого частиною другою статті 288 ГПК України двадцятиденного строку.
Посилання скаржника на те, що ним раніше було подано іншу касаційну скаргу з інших підстав касаційного оскарження, за якою було відкрито, а згодом закрито касаційне провадження, не свідчить про поважність причин пропуску процесуального строку. Закриття касаційного провадження не поновлює перебіг строку на касаційне оскарження та не створює нового строку для повторного звернення до суду касаційної інстанції.
Крім того, недодержання скаржником процесуальних вимог під час подання касаційної скарги є наслідком його власної процесуальної поведінки та не може визнаватися об`єктивною й непереборною перешкодою для своєчасного звернення до суду.
Таким чином, наведені скаржником обставини не підтверджують наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та не є підставою для його поновлення відповідно до статей 119 та 288 ГПК України.
Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В контексті наведеного Верховний Суд зазначає, що участь у судовому процесі передбачає обов`язок сторони забезпечити належну організацію представництва, здійснювати контроль за перебігом справи, добросовісно реалізовувати процесуальні права.
Отже, можливість подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення у встановлений ГПК України строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого скаржника, а пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників.
Наведені обставини пропуску строку на касаційне оскарження Верховний Суд визнає неповажними, у зв`язку з чим скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.
За змістом частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Таким чином, касаційна скарга ФОП Холод В. підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом подання суду клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску такого строку.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Холод Віроніки Геннадіївни залишити без руху.
2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач