ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
10 серпня 2026 року Справа №160/23266/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., перевіривши матеріали справи за позовом адвоката Мудрака Максима Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява адвоката Мудрака Максима Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 20.08.2022 по 18.01.2025 та з 12.04.2026 по 27.06.2026 із застосуванням для розрахунку індексації базового місяця березня 2018 року;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 20.01.2025 по 10.04.2026 із застосуванням для розрахунку індексації базового місяця березня 2018 року;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 20.08.2022 по 18.01.2025 та з 12.04.2026 по 27.06.2026 із застосуванням для розрахунку індексації базового місяця березня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 20.01.2025 по 10.04.2026 із застосуванням для розрахунку індексації базового місяця березня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 20.08.2022 по 19.05.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік»;
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 22.07.2025 по 10.04.2026 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24;
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 12.04.2026 по 27.06.2026 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення), грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії та інших належних виплат за період з 20.08.2022 по 19.05.2023, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення), грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії та інших належних виплат за період з 22.07.2025 по 10.04.2026, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 та «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення), грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії та інших належних виплат за період з 12.04.2026 по 27.06.2026, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є колишнім військовослужбовцем Збройних Сил України. У період з 20.08.2022 по 18.01.2025 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , з 20.01.2025 по 10.04.2026 - у військовій частині НОМЕР_2 , у період з 12.04.2026 по 27.06.2026 - у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.06.2026 №326 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини.
Згідно отриманих відповідей на адвокатські запити від відповідачів, позивачем встановлено порушення його права на отримання грошового забезпечення у належному розмірі та на повну виплату індексації грошового забезпечення, що є підставою звернення до суду.
Відповідно до пунктів 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною першою статті 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI).
За приписами пункту 2 частини першої статті 20 Закону №5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону №5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону №5076-VI).
Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 №41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі - Положення №41).
Так, відповідно до підпункту 12.4. пункту 12 Положення №41 ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що національний законодавець чітко вказав на обов`язок адвоката вказувати в ордері судові органи, в яких він надає правову допомогу, зокрема, в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
Отже, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені ордером або довіреністю, зокрема, у разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, в якому адвокат надає правову допомогу.
Аналогічна позиція щодо зазначення в ордері назви органу, в якому надається правова допомога, була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі №9901/847/18.
Як установлено судом, позовна заява від імені ОСОБА_1 подана та підписана адвокатом Мудрак М.М. На підтвердження повноважень адвоката до матеріалів позовної заяви надано копію ордеру про надання правничої допомоги від 08 червня 2026 року серія АЕ № 1512812, що виданий на підставі договору про надання правничої допомоги/ доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги б/н від 08.06.2026, із зазначенням в ордері у графі «у органах НБУ, ДБР, СБУ, прокуратури, Дніпропетровський ОАС, Третій апеляційний АС, в/ч НОМЕР_3 НГУ, в/ч НОМЕР_1 , в/ч НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Разом з тим, зазначена графа виконана у форматі, який технічно дозволяє внесення змін до його змісту без підтвердження факту такого редагування, зокрема щодо особи, якій надається правнича допомога та назви органу, у якому надається правнича допомога.
За таких обставин суд позбавлений можливості достовірно встановити, що поданий ордер відповідає вимогам законодавства та підтверджує повноваження особи, яка підписала позовну заяву, на представництво інтересів позивача у відповідному суді саме у цій справі.
Зазначені обставини не надають можливості суду встановити відповідність наданої до суду копії ордеру про надання правничої допомоги від 08 червня 2026 року серія АЕ № 1512812 оригіналу електронного документа, позаяк можливість внесення змін у зазначений документ може свідчити про подальше самостійне редагування документа та внесення завідомо неправдивих відомостей в його копію.
Отже, для усунення вказаного недоліку представнику позивача слід надати суду ордер на надання правничої допомоги, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Частиною першої статті 21 КАС України визначено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.
В одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (частина перша статті 172 КАС України).
В адміністративному позові відсутнє обґрунтування заявлення кількох вимог в одній позовній заяві та в чому полягає їх пов`язаність між собою щодо відповідачів.
Позивачем згідно поданого позову жодним чином не обґрунтовано неможливість розгляду заявлених ним позовних вимог в окремих позовних провадженнях, та яким чином об`єднання зазначених вимог в одній позовній заяві буде сприяти встановленню обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які братимуть участь у справі, а також інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи протягом розумного строку, зважаючи на обсяг доказів, які мають бути досліджені при розгляді справи по кожній вимозі.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 169, 172, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву адвоката Мудрака Максима Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду:
- уточнену позовну заяви, в якій навести обґрунтування об`єднання в позові заявлених вимог;
- ордер на надання правничої допомоги у відповідності до вимог чинного законодавства.
У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя К.Є. Петросян