Справа № 643/3710/21
Провадження № 2/643/113/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.08.2026
Салтівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого Тимош О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Глушка С. В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання заповіту недійсним,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні суду перебуває зазначена вище справа.
Представник позивача 31.07.2026 через систему «Електронний суд» подав до суду клопотання про витребування у Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» (61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46) наступні документи: медичну картку про хворобу ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , і знаходилась обліку у 1992 році; дублікат, а у разі не можливості надання дублікату, завірену копію акту судово-психіатричного експерта від 20.12.2014, №1168, відносно здатності ОСОБА_6 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на час складення заповіту.
В обґрунтування клопотання про витребування документів зазначає, що ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 третя особа: Дергачівська державна нотаріальна контора,- про визнання недійсним заповіту ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначені позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_6 на час складення заповіту мала стійкий хронічний психічний розлад у формі деменції, не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У вересні 1992 року ОСОБА_6 затримали співробітники Орджонікідзевського РО ХГУ УМВДУ м. Харкова, вона блукала вулицями Харкова та не змогла назвати своє ім`я і адресу, тому була доставлена в психіатричний стаціонар ХОКПБ №3 для обстеження та лікування, де була поставлена на облік як психічно хвора. Після проведення лікувальних заходів ОСОБА_6 була повернута додому. По цивільній справі №643/760/14-ц, що знаходилась у провадженні Московського районного суду м. Харкова за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про визнання недійсним зазначеного вище заповіту, на підставі медичної картки про хворобу ОСОБА_6 , яка зберігається в архіві психіатричного стаціонару нинішнього КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3», було проведено судово-психіатричну експертизу відносно здатності ОСОБА_6 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на час складення заповіту, акт судово-психіатричного експерта №1168 від 20.12.2014 знаходиться в матеріалах справи. Згідно з висновком експерта, ОСОБА_6 на час складення заповіту мала стійкий хронічний психічний розлад у формі деменції, не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02.03.2015 було визнано недійсним заповіт ОСОБА_6 складений на користь ОСОБА_8 , посвідчений 23.12.1992 року державним нотаріусом Дергачівської нотаріальної контори Маренич Г.П., зареєстрований за №2-3784. В наступному, рішенням судової колегії у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 24.07.2015 вищевказане рішення Московського районного суду м. Харкова було скасоване на підставі того, що позивач ОСОБА_7 не була належним позивачем по справі, оскільки не являється заінтересованою особою, оскільки не прийняла спадщину після ОСОБА_6 у спосіб, передбачений законом.
Як було з`ясовано судом по нинішній справі за позовом ОСОБА_3 , цивільну справу №643/760/14-ц разом з висновком експерта знищено у зв`язку зі спливом строків зберігання. Тобто у суду відсутній оригінал акту експертизи №1168 від 20.12.2014. Оскільки по іншій цивільній справі №643/760/14-ц було проведено судово психіатричну експертизу, з іншим складом сторін, ніж у справі за позовом ОСОБА_3 , сторона позивача вважає, що є необхідність у проведенні у даній цивільній справі первинної посмертної судово-психіатричної експертизи відносно здатності ОСОБА_6 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на час складення заповіту. Для цього необхідно витребувати медичну картку про хворобу ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , що зберігається в архіві психіатричного стаціонару КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3». Також у зв`язку зі знищенням матеріалів цивільної справи №643/760/14-ц разом з оригіналом висновку судово-психіатричної експертизи відносно здатності ОСОБА_6 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на час складення заповіту, викладеного в акті №1168 від 20.12.2014, необхідно витребувати у КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» дублікат зазначеного акту судово-психіатричної експертизи. Оскільки інформація що стосується психічного стану здоров`я є конфіденційною, сторона позивача не має прав самостійно її отримати.
Представник позивача у підготовчому засіданні підтримав клопотання позивача про витребування медичної картки ОСОБА_6 та просив його задовольнити, зазначив, що медична документація необхідна для проведення експертизи, про призначення якої позивачем також було подано клопотання.
Представник відповідачів у підготовчому засіданні заперечувала проти витребування медичної картки ОСОБА_6 , зазначила, що клопотаннями сторона позивача затягує розгляд справи.
Вислухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Ухвалою суду від 24.06.2026 клопотання позивача про витребування медичної документації задоволено; витребувано з Комунального закладу охорони здоров`я «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3» (61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46) медичну карту про хворобу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , і знаходилася на обліку у 1992 році.
На виконання ухвали 15.07.2026 з КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» надійшла відповідь, в якій зазначено що юридичної особи Комунального закладу охорони здоров`я «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3» не існує, відповідно до актуальних відомостей ЄДРЮО зареєстроване найменування підприємства - Комунальне комерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3», тому ухвала повернулася до суду без виконання.
31.07.2026 представником позивача було подано клопотання про витребування доказів (медичної документації) з врахуванням листа медичного закладу.
Відповідно до вимог ч. 1, ч. 3 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Згідно з ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до положень ст. 39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» медичні працівники та інші особи, яким у зв`язку з виконанням професійних або службових обов`язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України "Про інформацію" не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.
Враховуючи вищевикладені норми закону, позивач не може самостійно отримати медичну документацію щодо іншої особи, оскільки вона містить медичну таємницю.
Докази у вигляді медичної документації, які просить витребувати заявник необхідні для вирішення справи (проведення посмертної судово-психіатричної експертизи), самостійно отримати позивач їх не може, тому суд дійшов висновку про задоволення клопотання про витребування зазначених у клопотанні доказів, уточнив при цьому формулювання витребуваного документа (акту).
На підставі викладеного, керуючись ст. 84 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника позивача про витребування доказів задовольнити.
Витребувати з Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» (61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46) наступні документи:
медичну картку про хворобу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , і знаходилася на обліку у 1992 році;
завірену копію акту судово-психіатричного експерта від 20.12.2014 №1168 відносно здатності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на час складення заповіту.
Встановити строк виконання ухвали до 15.09.2026.
Роз`яснити, що відповідно до ч. 7,8 ст. 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення або підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Дата складання повного судового рішення у формі ухвали - 11 серпня 2026 року.
Суддя О. М. Тимош