ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"12" серпня 2026 р. Справа№ 927/92/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Станіка С.Р.
Корсака В.А.
розглядаючи матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2026 року
у справі №927/92/25 (суддя Мацьор В.В.)
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2026 року у справі №927/92/25 задоволено клопотання ТОВ "ФК"ЕЛ.ЕН.ГРУП" про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, припинено процедуру виконання плану реструктуризації боргів боржника, закрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2025 у справі №927/92/25.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2026 року у справі №927/92/25, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М.,судді: Сотніков С.В., Доманська М.Л.
Ухвалою суду від 14.07.2026 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2026 у справі №927/92/25, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/92/25.
27.07.2026 року супровідним листом Господарського суду Чернігівської області №927/92/25/10-07/814/26 від 16.07.2026 витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 20.07.2026 по 02.08.2026 та 10.08.2026 перебував у відпустці.
У зв`язку з перебуванням судді Доманської М.Л. з 02.08.2026 року по 28.08.2026 року та судді Сотнікова С.В. з 03.08.2026 року по 28.08.2026 року у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2026 року для розгляду справи №927/92/25 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Станік С.Р., Корсак В.А.
Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Так, статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до частини третьої якої до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
В силу положень пп. 7 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній з 16.07.2025 року (на дату подання апеляційної скарги), за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 гривень.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Скаржником в апеляційному порядку оскаржується ухвала Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2026 року про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, а відтак за подання даної апеляційної скарги за допомогою системи "Електронний суд" апелянтом мало бути сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., який розраховано шляхом помноження 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн.) на коефіцієнт пониження розміру ставки судового збору (0,8).
Але, як вбачається із апеляційної скарги, апелянтом, в порушення ст. 258 ГПК України, не подано жодних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.
При цьому, скаржником в апеляційній скарзі викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке мотивовано перебуванням скаржника у скрутному матеріальному становищі, відсутністю у нього достатніх грошових коштів для сплати судового збору, введенням воєнного стану в Україні, що створює обмеженість у сплаті судового збору.
Розглянувши заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до норм ст. 8 Закону України "Про судовий збір" в чинній редакції враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Аналіз наведених положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для (1) відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або (2) розстрочення сплати судового збору, (3) зменшення його розміру чи (4) звільнення сторони від сплати такого.
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення / розстрочення / зменшення сплати судового збору.
Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.
Тобто право звільнення від сплати судового збору (виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності) перебуває у межах дискреції суду (судового розсуду), а не є його обов`язком, що випливає з вимог ГПК України та Закону України "Про судовий збір".
Отже, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від сплати судового збору з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та з урахуванням майнового стану скаржника, який оцінюється судом на підставі наданих доказів.
При цьому, ГПК України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі №420/1582/19, від 17.09.2020 у справі №460/3138/19 тощо).
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/ відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Таким чином, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, з апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Водночас, слід зазначити, що Закон України "Про судовий збір" не містить визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують незадовільний майновий стан особи. Такими документами можуть бути, наприклад, довідка податкового (фіскального) органу про розмір доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік, відповідна довідка органу Пенсійного фонду за цей же період, довідка про перелік розрахункових та інших рахунків, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів тощо.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; п.п. 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, Верховний Суд у постановах від 21.10.2022 року у справі №905/1059/21 та 30.11.2022 року у справі №905/1060/21 зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.
Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №921/2/21(921/463/22), 17.07.2023 у справі №757/14112/20-ц, 03.05.2022 у справі №914/1147/20, 10.11.2021 у справі №922/1429/19, 06.06.2021 у справі №922/1775/19).
Так, в обґрунтування клопотання про звільнення про сплату судового збору скаржником подано до суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 10.07.2026, згідно яких за період з січня по грудень 2025 року скаржником отримано 266667,29 грн. доходу.
Тобто, розмір судового збору, який підлягає сплаті скаржником за подання даної апеляційної скарги, не перевищує 5 відсотків його річного доходу за попередній календарний рік,
Інших беззаперечних доказів на підтвердження свого майнового стану, яким обґрунтовується клопотання про звільнення від сплати судового збору зокрема, відомостей з банківських рахунків із зазначенням коштів на них, інформації про наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, складу сім`ї тощо, скаржником до апеляційного господарського суду не подано.
Саме по собі посилання скаржника на скрутне матеріальне становище, перебування у процедурі неплатоспроможності та воєнний стан не є достатніми підставами для звільнення від сплати судового збору, який в даному конкурентному випадку не є значним.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Суд звертає увагу скаржника, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому відсутність у скаржника коштів для сплати судового збору не може вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.
Під час розгляду клопотання скаржника судова колегія також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.
Таким чином, оскільки скаржником не надано належних доказів в обґрунтування звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, то у суду відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від такої сплати з наведених у ньому мотивів.
Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2026 у справі №927/92/25 підлягає залишенню без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 234, 258, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ:
1.Клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишити без задоволення.
2.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2026 у справі №927/92/25 залишити без руху.
3.Надати ОСОБА_1 строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
4. Попередити скаржника, що у разі невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 2 її резолютивної частини строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику апеляційної скарги.
5.Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді С.Р. Станік
В.А. Корсак