СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
12 серпня 2026 року м. Харків Справа № 917/952/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Жельне С.Ч., суддя Тихий П.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Еко-Край", Лубенський район, Полтавська область, с.Засулля, (вх.№1699 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 23.04.2026 у справі №917/952/25 (суддя Кльопов І.Г., ухвалене в м.Полтава, дата складення повного тексту - 04.05.2026)
за позовом: Фермерського господарства "Еко-Край", Лубенський район, Полтавська область, с.Засулля,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ", Полтавська область, Миргородський район, с.Піски,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Зоря-Агро", Полтавська область, Миргородський район, с. Солонці,
про стягнення 9707182,40грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ"
до відповідача: Фермерського господарства "Еко - Край", Лубенський район, Полтавська область, с.Засулля,
про визнання недійсним договору №11/08 про відступлення права вимоги від 11.08.2023,
ВСТАНОВИВ:
13.05.2026 Фермерське господарство "Еко - Край" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" про стягнення 9707182,40грн.
12.06.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" подано до господарського суду Полтавської області зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору №11/08 про відступлення права вимоги від 11.08.2023, укладеного між ФГ "Еко - Край" та ТОВ Агрофірма "ЧБГ".
Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.04.2026 у справі №917/952/25 відмовлено в задоволенні первісного позову; позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" за зустрічним позовом задоволено повністю; визнано недійсним договір №11/08 про відступлення права вимоги від 11.08.2023, укладений між ФГ "Еко - Край" та ТОВ Агрофірма "ЧБГ".
Фермерське господарство "Еко-Край" з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 23.04.2026 у справі №917/952/25 та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю; відмовити в задоволенні зустрічного позову.
Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 23.04.2026 у справі №917/952/25.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 113, 116 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
Положеннями частин 2 та 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України врегульовано правила поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Як вбачається з матеріалів справи, повний текст рішення складено 04.05.2026, тобто, строк подання апеляційної скарги сплив 25.05.2026 (з урахуванням вихідних днів).
Проте, апеляційна скарга була подана скаржником 07.08.2026, що свідчить про те, що апеляційна скарга подана з пропуском встановленого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України строку.
В обґрунтування наявності підстав для його поновлення апелянт посилається на те, що не погодився з оскаржуваним рішенням та 08.05.2026 уклав договір про надання правничої допомоги з адвокатом Костюченком Павлом Олександровичем, з метою підготовки та подачі до Східного апеляційного господарського суду апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 23.04.2026 у справі №917/952/25, відповідно до умов якого безпосередній зміст правничої допомоги адвоката за цим договором полягає в тому, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання, яке надалі іменується доручення, під час строку дії цього договору, підготувати і подати апеляційну скаргу на рішення господарського суду Полтавської області від 23.04.2026 у справі №917/952/25 та здійснити представництво інтересів клієнта у Східному апеляційному господарському суді у господарській справі №917/952/25 за позовною заявою Фермерського господарства "Еко - Край" та ТОВ Агрофірма "ЧБГ" про стягнення грошових коштів.
Адвокат Костюченко П.О. прийняв на себе зобов`язання підготувати та подати до апеляційну скаргу, проте свої зобов`язання не виконав.
Скаржник зазначає, що 20-ти денний строк визначений ГПК України, для оскарження рішення закінчувався 25.05.2026, на письмову претензію ФГ "Еко - Край" щодо виконання договору адвокат не відповів.
В той же час голова ФГ "Еко - Край" Орошан В.Г. в період часу наданий законом для оскарження рішення суду першої інстанції знаходився у відрядженні, в тому числі за кордоном України, та не мав змоги укласти договір з іншим адвокатом для подання позову, або подати його самостійно. Так, за запрошенням фірми «AETERN INVENTO EOOD» (Болгарія) від 11.05.2026 Орошан В.Г. перебував у м. Варна у період часу з 14 по 24 травня 2026 року, по прибуттю в Україну у період з 25 по 28 травня 2026 року ОСОБА_1 знаходився у відрядженні до с. Шишківці Дністровського району Чернівецької області.
Вказані обставини, на думку скаржника, свідчать про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 2 частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України ).
За загальним правилом частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судова колегія зазначає, що сам факт подання відповідного клопотання не передбачає обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої причини такий строк було пропущено заявником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин справи оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Суд у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Колегія суддів також зауважує, що статтею 6 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Як вбачається з відомостей, які містяться у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, Фермерське господарство "Еко-Край" має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
З матеріалів справи вбачається, що рішення господарського суду Харківської області від 23.04.2026 у справі №917/952/25 надіслано та доставлено до зареєстрованого Електронного кабінету ФГ "Еко-Край" у підсистемі "Електронний суд" в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі 05.05.2026 о 13:34год., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа підписаною відповідальним працівником (т.3 а.с.61).
Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Наведене свідчить про те, що оскаржуване рішення було вручено апелянту 05.05.2026 та саме з цієї дати він вважається обізнаним про прийняття такого рішення.
Слід також зазначити, що згідно з частин 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Рішення господарського суду Харківської області від 05.05.2026 було "Надіслано судом: 05.05.2026. Зареєстровано: 05.05.2026. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2026" на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, в свою чергу частиною 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Отже, скаржник мав можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі, в тому числі оскаржуваним рішенням в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З огляду на вищевикладене, враховуючи виконання судом обов`язку щодо надсилання копії оскаржуваного рішення у даній справі до Електронного кабінету скаржника, а також невідкладне розміщення зазначеного рішення Єдиному державному реєстрі судових рішень, судом першої інстанції дотримані вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про рух справи.
Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Колегія суддів вирішуючи питання щодо поважності пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 23.04.2026 у справі №917/952/25, з огляду на підстави, наведені скаржником в апеляційній скарзі, зазначає наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 22.05.2026 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ Агрофірма "ЧБГ" надійшла апеляційна скарга, в якій скаржник просив суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 23.04.2026 у справі №917/952/25 повністю та прийняти нове рішення.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 у даній справі прийняти відмову ТОВ Агрофірма "ЧБГ" від зустрічного позову у справі №917/952/25; визнано нечинним рішення господарського суду Полтавської області від 23.04.2026 у справі №917/952/25 в частині вирішення зустрічного позову; закрито провадження у справі №917/952/25 в частині зустрічного позову ТОВ Агрофірма "ЧБГ" до Фермерського господарства "Еко-Край" про визнання недійсним договору №11/08 про відступлення права вимоги від 11.08.2023; в іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 23.04.2026 у справі №917/952/25 залишити без змін.
Згідно протоколу судового засідання Східного апеляційного господарського суду №6821826, яке відбулось 28.07.2026, в судове засідання з`явився в тому числі представник позивача за первісним позовом - адвокат Костюченко Павло Олександрович, який діяв на підставі довіреності від 01.01.2026.
Отже, за наведених обставин, доводи апелянта про неналежне виконання адвокатом Костюченко Павло Олександровичем своїх зобов`язань щодо представництва інтересів Фермерського господарства "Еко-Край" у Східному апеляційному господарському суді в господарській справі №917/952/25 є суперечливими.
Крім того, судова колегія зауважує, що перебування керівника Фермерського господарства "Еко-Край" у відрядженні за кордоном також не є достатньо обґрунтованою причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Апелянт є юридичною особою, яка для здійснення своєї господарської діяльності має відповідну організаційну структуру, включно зі штатними працівниками, відповідальними за виконання професійних та організаційних обов`язків. Труднощі у забезпеченні належної та своєчасної роботи працівників юридичної особи, у тому числі щодо контролю за судовими провадженнями, отриманням кореспонденції та реалізацією процесуальних прав, є виключно проблемою внутрішньої організації діяльності такого суб`єкта господарювання.
Отже, наведені апелянтом обставини не можуть вважатися такими, що об`єктивно перешкоджали подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк, оскільки вони мають суб`єктивний характер і залежать лише від належної організації роботи позивача за первісним позовом.
Натомість позивач за первісним позовом, який є юридичною особою, володіючи інформацією про ухвалене судове рішення, повідомлення про яке було здійснено належним чином, повинен був, діючи добросовісно, розумно та з належною обачливістю, вжити своєчасних заходів для його оскарження, однак апеляційну скаргу подано з істотним пропуском встановленого процесуального строку.
У постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з незалежних від скаржника обставин унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, а також процесуальних строків її подання.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) заява №11681/85).
З огляду на вищенаведене, судова колегія дійшла висновку про те, що наведені апелянтом обставини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними та об`єктивно непереборними, а є виключно суб`єктивними та такими, що залежали від волі самого заявника та жодним чином не виправдовують пропуск строку на оскарження вказаного рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апелянтом було пропущено строк на апеляційне оскарження, а наведені обставини для його поновлення не є обґрунтованими, оскільки спосіб та можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер.
Частиною 4 статті 261 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки наведені Фермерським господарством "Еко-Край" підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнаються судом неповажними, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Еко-Край" на рішення господарського суду Полтавської області від 23.04.2026 у справі №917/952/25 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 3, 119, 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Еко-Край" на рішення господарського суду Полтавської області від 23.04.2026 у справі №917/952/25.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя С.Ч. Жельне
Суддя П.В. Тихий