ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
11 серпня 2026 року Справа №160/16149/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів в частинах, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення належних при звільненні сум, -
ВСТАНОВИВ:
11.06.2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Жуков Дмитро Олександрович звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 25.04.2026 року № 16 о/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області» в частині притягнення капітана поліції ОСОБА_1 (0122793) до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 23.05.2026 року № 154 о/с «По особовому складу» в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (0122793) зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» та поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області з 24.05.2026 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 24.05.2026 року до дня фактичного поновлення на службі, з урахуванням обов`язкових платежів відповідно до закону;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 належні при звільненні суми, зокрема компенсацію за невикористані відпустки, попередньо: 38 діб, зазначених у наказі № 154 о/с, та 56 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки учасника бойових дій, а всього 94 календарні дні;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі та стягнення середнього грошового забезпечення за один місяць.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів в частинах, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення належних при звільненні сум - повернуто позивачу у звязку із відсутності доказів належного уповноваження Жукова Д.О. на вчинення процесуальних дій від імені позивача у розумінні частини другої статті 59 КАС України.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.06.2026 року ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 року про повернення позову у даній справі скасована, справа направлена для продовження розгляду до суду.
07.08.2026 року складений протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду.
Відповідно до пунктів 3, 5, 6 частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Питання строків звернення до адміністративного суду врегульовано приписами статті 122 КАС України, згідно із частиною першою якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами частини 1 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 цього Кодексу).
Предметом розгляду в даній справі, зокрема, є правомірність наказу № 16 о/с від 25.04.2026 року про притягнення до дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказу № 154 о/с від 23.05.2026 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) далі - Дисциплінарний статут НП України) передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Суддя зазначає, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут НП України.
При цьому, при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29 січня 2019 року у справі №807/257/14.
Тобто у контексті цьому судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут НП України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Згідно із статтею 13 Дисциплінарного статуту НП України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Законодавцем внесено зміни до Дисциплінарного статуту НП України в період дії воєнного стану, зокрема, абзацом 1 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП України визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Тобто цим пунктом охоплено такі види дисциплінарних стягнень, як зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність, пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Абзацом 2 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП України визначено, що у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Суддя зазначає, що такі види дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби мають бути реалізовані шляхом видання наказу по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення, як це передбачено частиною третьою статті 22 Дисциплінарного статуту НП України.
Відповідно до матеріалів справи, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
В позові представник позивача зазначив: « 23.05.2026 видано наказ № 154 о/с про звільнення позивача зі служби з 23.05.2026. Дата фактичного ознайомлення позивача з наказом про закінчення службового розслідування № 16 о/с - 23.05.2026. Дата фактичного ознайомлення з наказом № 154 о/с про звільнення - 27.05.2026».
Слід зазначити, що в обґрунтування поважності причин пропуску строк звернення до суду, установленого частиною третьої статті 122 КАС України, позивач вказує про те, що наказ № 16 о/с видано під час тимчасової непрацездатності позивача та до 22.05.2026 включно позивач перебував на лікарняному.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, у межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вжите у частині другій статті 122 КАС твердження "особа повинна була дізнатися" слід розуміти як презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
Як зазначає представник позивача, з дисциплінарним наказом № 16 о/с від 25.04.2026 року позивач ознайомлений 23.05.2026 року, з наказом про звільнення від 23.05.2026 року № 154 о/с ознайомлений 27.05.2026 року.
Відтак, звернувшись до суду з цим позовом 11.06.2026 року, позивач пропустив строк звернення до суду, установлений частиною третьої статті 122 КАС України в частині оскарження наказу № 16 від 25.04.2026 року.
Поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Зазначені позивачем у позовній заяві мотиви для його поновлення не підтверджують наявності об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню наказу № 16 від 25.04.2026 року.
Отже, суддя не знаходить підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, та приходить до висновку, що звернувшись до суду через підсистему "Електронний суд" 11.06.2026 року, позивач пропустив 15-денний строк звернення до суду із позовом про оскарження наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшла висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з іншими обґрунтованими обставинами та доказами на підтвердження вказаних обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів в частинах, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення належних при звільненні сум - залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви та надати до канцелярії суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин пропуску такого строку, а також докази поважності причин пропуску відповідного строку, оформлене відповідно до вимог статей 161, 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Звернути увагу позивача, що відповідно частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна