КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
10 серпня 2026 року №320/31978/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Військово-медичного управління Служби безпеки України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, скасування наказів, висновку, виплату середнього заробітку,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Служби безпеки України, Військово-медичного управління Служби безпеки України, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування Служби безпеки України від 09.06.2026 року № 891 ОС/ДСК про скасування допуску до державної таємниці старшому лейтенанту ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними дії посадових осіб Військово-медичного управління Служби безпеки України щодо внесення до електронної системи охорони здоров`я (ЕСОЗ) завідомо недостовірних відомостей про діагнози «маревний синдром»/«маревний розлад» та «соматоформний біль» стосовно ОСОБА_1 та зобов`язати ВМУ СБУ вилучити (спростувати) ці відомості з ЕСОЗ;
- визнати протиправним та скасувати висновок (постанову) Госпітальної військово-лікарської комісії (ГВЛК) Військово-медичного управління Служби безпеки України від 16 квітня 2026 року в частині встановлення ОСОБА_1 діагнозу «соматоформний біль»;
- визнати протиправним та скасувати наказ про виведення старшого лейтенанта ОСОБА_1 у розпорядження начальника Департаменту оперативно-технічних заходів (ДОТЗ) Служби безпеки України (реквізити якого будуть встановлені після витребування судом);
- поновити старшого лейтенанта ОСОБА_1 на попередній штатній посаді спеціаліст з ОТЗ з дати виведення у розпорядження;
- стягнути з ДОТЗ СБУ на користь ОСОБА_1 середній заробіток (різницю у грошовому забезпеченні) за час вимушеного перебування у розпорядженні по день прийняття судового рішення.
Одночасно з подачею позовної заяви на адресу суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, у якій просить суд:
- зупинити дію наказу Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування СБ України № 891-ОС/ДСК від 09.06.2026 року про скасування допуску до державної таємниці ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;
- заборонити командуванню ДОТЗ СБ України, кадровим та іншим уповноваженим органам і посадовим особам СБ України приймати рішення, вчиняти дії та видавати накази про переведення Позивача на інші посади або її виведення (звільнення) в запас на підставі чи у зв`язку зі скасуванням їй допуску до державної таємниці наказом № 891-ОС/ДСК від 09.06.2026 року до вирішення цієї справи по суті;
- заборонити командуванню ДОТЗ СБ України та фінансово-економічному підрозділу (фінансовій службі) ДОТЗ СБ України припиняти, обмежувати або зменшувати виплату щомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 (зокрема щомісячної премії та інших надбавок, встановлених за останньою штатною посадою), у зв`язку із закінченням двомісячного строку перебування у розпорядженні - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1-3 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивачем вказано на те, що предметом спору є протиправні рішення щодо позбавлення доступу до державної таємниці, виведення у розпорядження та обмеження премії.
На думку позивача, у випадку невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення її порушених прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд в даному випадку не вбачає необхідності у призначенні судового засідання та вважає за можливе здійснювати розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії індивідуального акта, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78022699).
Дослідивши заяву про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або унеможливили б захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких прав при виконанні рішення у разі задоволення позову.
З аналізу заяви про забезпечення позову, судом вбачається, що позивачем не надані докази того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, що є очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Крім цього, згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі № 800/521/17, позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
Посилання представника заявника про те, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень зумовить настання негативних та незворотних наслідків для позивача, не підтверджені достатніми доказами. Безумовно, рішення чи дії контролюючих органів справляють певний вплив на позивача. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які заявник оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Виходячи з викладених позивачем обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Військово-медичного управління Служби безпеки України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, скасування наказів, висновку, виплату середнього заробітку, відмовити.
Копію ухвали надіслати (вручити, надати) заявнику (його представнику).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Панченко Н.Д.