Ухвала № 138922391 у справі № 420/20001/26 від 11.08.2026

Справа № 420/20001/26

У Х В А Л А

11 серпня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про перехід зі спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження з викликом сторін за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 02.07.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого нараховувалась та виплачувалась компенсація за 63 невикористані дні щорічної основної відпустки за період 2022-2024 років;

2. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату компенсації за невикористані нею 63 дні щорічної основної оплачуваної відпустки з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період 2022-2024 роки, з врахуванням раніше виплачених сум.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона проходила службу в поліції на посаді дізнавача Відділення поліції 3 ОРУП 1 ГУНП в Одеській області. Згодом ГУНП в Одеській області виплатило грошову компенсацію за невикористані 63 дні щорічної основної відпустки, але неправильно обчислило суму компенсації. На переконання позивача, Відповідачем безпідставно не включені до суми, з якої обрахована компенсація за невикористані мною дні оплачуваних відпусток, суми додаткової винагороди, встановленої постановою № 168. Оскільки додаткова винагорода, запроваджена постановою № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що виплачувався мені до дня мого звільнення, то указана винагорода входить до складу грошового забезпечення. Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. Тому при обчисленні розміру таких виплат, Відповідач був зобов`язаний урахувати суму додаткової винагороди, яку вона отримувала щомісячно перед звільненням із розрахунку 10 000 грн.

Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ухвалою судді від 06.07.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків.

08.07.2026 від позивачки на усунення недоліків надійшла заява (вх. №ЕС/76741/26).

Ухвалою судді від 13.07.2026 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувати від Головного управління Національної поліції в Одеській області, належним чином засвідчені копії доказів/інформації чи була включена щомісячна додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого нараховувалась та виплачувалась компенсація за 63 невикористані дні щорічної основної відпустки за період 2022-2024 років.

22.07.2026 від представника відповідача ГУНП в Одеській області надійшло клопотання (вх. №ЕС/83176/26) про перехід зі спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження з викликом сторін зазначивши, що спірні правовідносини потребують надання судом правової оцінки низці взаємопов`язаних обставин, зокрема щодо правової природи щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168, порядку її врахування при обчисленні компенсації за невикористану відпустку, а також вирішення заявленого позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду. За таких обставин розгляд справи за правилами загального позовного провадження забезпечить повне та всебічне з`ясування всіх обставин справи. Крім цього, сама позивачка у позовній заяві зазначала, що справа, на її думку, має розглядатися саме за правилами загального позовного провадження, а не спрощеного.

Дослідивши вказане клопотання, суд приходить до наступного.

Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Покликання представника відповідача що вказана справа має важливе значення для сторін, не може бути сприйняте судом як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки будь-який спір, з огляду на дії позивача щодо його ініціювання, є значимим для нього, так само як і для відповідачів, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними. При цьому, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.

Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Водночас норми ст.262 КАС України не передбачають проведення судового засідання та виклику учасників справи, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд також зазначає, що законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.

Суд звертає увагу, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі №826/7244/18, бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Отже, саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Оцінюючи доводи представника відповідача стосовно заявленого клопотання суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зауважує, що з огляду на категорію та складність даної справи, обсяг доказів, кількість сторін, обраний позивачем спосіб захисту у позовній заяві тощо, характер спірних правовідносин, предмет доказування, є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Заявник, у поданому клопотанні не навів жодної належної та достатньої підстави у підтвердження необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження, а так з викликом учасників. Безпосередньо з клопотання представника відповідача не вбачається, які конкретно обставини чи факти, потребують детального встановлення та аналізу саме в судовому засіданні, і не можуть бути встановлені під час розгляду даної справи в порядку письмового провадження, наведені ж доводи є лише припущеннями про можливе існування обставин та фактів, які могли б бути вирішені виключно під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні з викликом та за участю сторін.

Отже, представником відповідача у поданому клопотанні не доведено, та судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, або у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Поряд з викладеним, суд вважає за необхідне звернути увагу представника відповідачів, що в силу приписів КАС України, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати на вказані аргументи з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства, а саме шляхом подання відзиву, заперечень, додаткових пояснень, письмових доказів, тощо.

З урахуванням зазначених обставин, у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці з 27.07.2026 по 10.08.2026 ухвалу постановлено 11.08.2026.

Керуючись ст.ст. 12, 243, 248, 256, 262 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області (вх. №ЕС/83167/26 від 22.07.2026) про перехід зі спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження з викликом сторін - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА