ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 р. Справа № 520/26600/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2026, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/26600/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 , апелянт) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Харківській області), в якому просила суд:
-визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.
-зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській перевести ОСОБА_1 з призначеної пенсії за віком, на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, чоловіка ОСОБА_2 , відповідно до заяви від 25.08.2025 року з дня, що настав за днем смерті годувальника, а саме, з 20.06.2025 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року по справі № 520/26600/25 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 по справі 520/26600/25 та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт вказує, що 25.08.2025 звернулася до відповідача із заявою про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статей 36-37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», додавши необхідні документи. Однак відповідач не прийняв за результатами розгляду заяви передбаченого законодавством рішення про переведення на відповідний вид пенсії або про відмову в такому переведенні, а обмежився направленням листа від 15.09.2025 № 26916-27770/Т-0/8-2000/25, у якому навів лише посилання на нормативно-правові акти.
На думку позивача, надання листа-відповіді замість належного рішення свідчить про протиправність дій пенсійного органу та недотримання встановленого порядку розгляду заяви. Зауважує, що оскаржуваний лист не містить конкретних фактичних і правових підстав відмови, а також зрозумілих та переконливих мотивів її прийняття, що не відповідає вимогам до обґрунтованості й вмотивованості акта індивідуальної дії та висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18 і від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а.
Також апелянт вказує, що суд першої інстанції дослідив лише лист відповідача, проте не витребував і не дослідив первісну заяву позивача та додані до неї документи, хоча вони перебували у розпорядженні пенсійного органу. Всупереч принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи суд не перевірив правомірність дій відповідача з урахуванням обставин, які існували на час розгляду заяви, та фактично не розглянув позовні вимоги по суті.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є пенсіонером за віком, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
25.08.2025 (вх. Реєстраційний номер 27770/Т-2000-25 від 25.08.2025 року), ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Харківській області з заявою про призначення пенсії в зв`язку із втратою годувальника у відповідності до ст.ст. 36, 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 15 вересня 2025 року (вих. № 26916-27770/Т-03/8-2000/25), ГУ ПФУ у Харківській області, повідомило позивачку, що для розгляду питання переведення з одного виду пенсії на інший їй необхідно звернутися до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісний центр) територіального органу ПФУ з відповідною заявою та документами або скористатись послугами вебпорталу.
Вважаючи вказані дії відповідача щодо відмови у переведенні з одного виду пенсії на інший протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється на підставі належним чином оформленої заяви та необхідних документів, поданих у порядку, визначеному Порядком № 22-1. Оскільки відповідач у листі від 15.09.2025 роз`яснив позивачці порядок подання такої заяви через сервісний центр або вебпортал Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, що пенсійний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законом, а тому підстави для визнання його дій протиправними та зобов`язання перевести позивачку на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відсутні.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року (надалі - Закон №1058-IV).
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
За приписами абзацу першого частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.1. Порядку № 22-1 (тут і далі в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про перерахунок) заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Пунктом 1.8 Порядку № 22-1 встановлено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Відповідно до пункту 4.1. Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. (пункт 4.3 Порядку № 22-1).
Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що переведення особи з одного виду пенсії на інший здійснюється за її зверненням на підставі відповідної заяви та необхідних документів. За результатами розгляду такої заяви пенсійний орган зобов`язаний у встановлений строк прийняти рішення про переведення на інший вид пенсії або про відмову в такому переведенні із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Так, на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року відповідач надав суду копію заяви ОСОБА_1 від 25.08.2025 та копії доданих до неї документів. Зі змісту цієї заяви встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Харківській області з проханням перевести її з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника (її чоловіка ОСОБА_2 ) відповідно до статей 36, 37 Закону № 1058-IV.
За результатами розгляду вказаної заяви ГУ ПФУ в Харківській області листом від 15.09.2025 № 26916-27770/Т-03/8-2000/25 повідомило позивачку, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється на підставі відповідної заяви та необхідних документів. Відповідач роз`яснив, що таку заяву можна подати особисто до будь-якого відділу обслуговування громадян територіального органу Пенсійного фонду України або в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України. У разі електронного звернення до заяви необхідно додати скановані копії оригіналів документів, придатні для сприйняття їхнього змісту, та підписати їх кваліфікованим електронним підписом. З огляду на це позивачці було запропоновано повторно звернутися до пенсійного органу одним із зазначених способів із відповідною заявою та документами.
Отже, зі змісту листа від 15.09.2025 вбачається, що відповідач не розглянув по суті заяву ОСОБА_1 від 25.08.2025 та не надав оцінки наявності у неї права на переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. За результатами розгляду цієї заяви пенсійним органом не прийнято жодного з передбачених Законом № 1058-IV та Порядком № 22-1 рішень - про переведення позивачки на інший вид пенсії або про відмову в такому переведенні із зазначенням відповідних підстав.
Колегія суддів зазначає, що надання роз`яснень щодо порядку звернення не є належним виконанням установленого законом обов`язку щодо розгляду поданої заяви та прийняття за його результатами відповідного рішення.
Дослідивши зміст поданої позивачем заяви про переведення на інший вид пенсії від 25.08.2025 колегія суддів зазначає, що вона містить усі необхідні дані та інформацію, яка однозначно дає змогу оцінити намір заявника, що є достатнім для розгляду її по суті та прийняття рішення в порядку, встановленому чинним законодавством України.
У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин, розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих особою для переведення на інший вид пенсії повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення. Водночас у спірному випадку таке рішення відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання і суперечить вищенаведеним нормам.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22 листопада 2023 року у справі №300/3457/20 та від 23 вересня 2024 року у справі № 620/2027/23.
Отже, встановлені у справі обставини свідчать про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 із застосуванням належного та ефективного способу захисту її порушеного права позивачки.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Водночас суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що в разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Колегія суддів зазначає, що у позовній заяві ОСОБА_1 просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у переведенні її на пенсію у зв`язку з втратою годувальника та зобов`язати перевести її на визначений у заяві вид пенсії.
Разом з цим, як встановлено вище, рішення про відмову в переведенні на інший вид пенсії відповідачем не приймалося.
Порушення прав позивачки полягає саме у неприйнятті за результатами розгляду її заяви від 25.08.2025 передбаченого Законом № 1058-IV та Порядком № 22-1 рішення, тобто у допущенні відповідачем протиправної бездіяльності.
Оскільки відповідач не розглянув заяву позивачки по суті, не перевірив подані нею документи та не встановив наявності всіх умов для переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, вимога про зобов`язання здійснити таке переведення є передчасною. Суд не може підміняти пенсійний орган та вирішувати питання, яке не було предметом належного адміністративного розгляду.
З огляду на викладене, з метою ефективного захисту порушеного права позивачки колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.08.2025 та зобов`язати відповідача повторно розглянути цю заяву по суті, з урахуванням висновків суду, і прийняти за результатами її розгляду рішення відповідно до вимог Закону № 1058-IV та Порядку № 22-1.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується статтею 322 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено у пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відтак, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити постанову про часткове задоволення позову, шляхом визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Харківській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.08.2025 та зобов`язання відповідача повторно розглянути цю заяву по суті, з урахуванням висновків суду, і прийняти за результатами її розгляду рішення відповідно до вимог Закону № 1058-IV. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року по справі № 520/26600/25 - скасувати.
Ухвалити постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.08.2025.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.08.2025 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків, викладених в цій постанові.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін