П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/13202/23
Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
11 серпня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому, з-поміж іншого, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.10.2022 № 1309500-2409-2209 на суму 514 712,48 грн та № 1309499-2409-2209 на суму 264 140,80 грн, якими ФОП ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.09.2023 визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом у зазначеній частині; позовну заяву в цій частині залишено без розгляду. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги позивача в адміністративному порядку отримано останнім 14.03.2023, тоді як до суду він звернувся лише 19.07.2023, тобто з пропуском передбаченого пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України місячного строку звернення до суду, а посилання позивача на 1095-денний строк давності відхилено як безпідставні.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.09.2023 залишено без змін.
08.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд ухвали від 13.09.2023 за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що фактично рішення ДПС України за результатами розгляду скарги 14.03.2023 ним отримано не було, а обставини, які підтверджують це, стали відомі йому лише в 2025 році за результатами проведених службових розслідувань.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали від 13.09.2023 за нововиявленими обставинами відмовлено, а вказану ухвалу залишено в силі.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що наявними у справі доказами не спростовується факт отримання позивачем відповіді на скаргу 14.03.2023, а обставини щодо організації отримання поштової кореспонденції за місцем провадження позивачем діяльності перебувають у сфері його власного контролю. Суд також зазначив, що про факт перебування на лікуванні 14.03.2023 позивачу було відомо ще на час первісного розгляду справи у 2023 році, а тому наведені обставини не є такими, що об`єктивно не були або не могли бути йому відомі, і фактично зводяться до переоцінки вже досліджених судом доказів.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.04.2026 скасувати, заяву про перегляд за нововиявленими обставинами - задовольнити, ухвалу від 13.09.2023 в оскаржуваній частині скасувати, а справу в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що предметом його заяви є не сам факт перебування на лікуванні як такий, а сукупність обставин, встановлених лише в 2025 році, які спростовують факт особистого отримання ним 14.03.2023 рішення ДПС України. Зокрема, апелянт посилається на те, що за результатами службових розслідувань, проведених у грудні 2025 року щодо ПП "Чемеровецька будівельна компанія" та найманих працівників ФОП ОСОБА_1 , встановлено, що поштові відправлення № 316[телефон приховано] та № 316[телефон приховано] не надходили ні на юридичну адресу ФОП ОСОБА_1 , ні до жодного з його найманих працівників, облік кореспонденції, адресованої ОСОБА_1 як фізичній особі, не ведеться.
Крім того, скаржник зазначає, що підписання графи "отримав" на вказаних поштових відправленнях не заперечується колишньою працівницею ПП "Чемеровецька будівельна компанія" ОСОБА_2 , яка відповідала за прийом кореспонденції цього підприємства, тоді як інформація про подальшу передачу цієї кореспонденції ОСОБА_1 відсутня, а відповідно до відповідів АТ "Укрпошта" від 10.06.2025, 11.08.2025, 15.09.2025 та 20.01.2026 відомості щодо спірних поштових відправлень в автоматизованій системі відстеження відсутні у зв`язку із закінченням строків їх зберігання, що унеможливлює перевірку обставин вручення.
Апелянт зазначає, що відповідно до консультативних висновків Львівського національного медичного університету від 14.03.2023, 07.05.2023 та 11.05.2023, саме 14.03.2023 позивач перебував на обстеженні в м. Львові, а отже не міг того ж дня особисто отримати поштове відправлення за адресою в смт Чемерівці.
Таким чином, наявна на копії рішення ДПС України відмітка про вхідний номер від 14.03.2023, на яку послався суд першої інстанції, не спростовує, а навпаки підтверджує позицію апелянта, оскільки облік вхідної кореспонденції з проставленням такої відмітки притаманний саме юридичним особам, а не фізичним особам, що узгоджується з встановленим фактом надходження кореспонденції за адресою ПП "Чемеровецька будівельна компанія".
Апелянт також зазначає, що аналогічна практика доставки поштової кореспонденції ГУ ДПС у Хмельницькій області не за адресою фізичної особи, а за адресою вказаного підприємства, встановлена і в інших справах за його позовами (№ 560/2530/22, № 560/18992/23), в яких податкові повідомлення-рішення за 2018-2021 та 2023 роки скасовано судом по суті, тоді як законність нарахування земельного податку за 2022 рік у цій справі досі не перевірена судом через застосування наслідків пропуску процесуального строку.
Крім того, апелянт посилається на практику Європейського суду з прав людини щодо необхідності застосування процесуальних строків без надмірного формалізму, з урахуванням конкретних обставин справи, та практику Великої Палати Верховного Суду щодо змісту поняття нововиявлених обставин, постанови від 22.01.2019 у справі № 127/10129/17, від 25.05.2021 у справі № 752/4995/17.
20.05.2026 на адресу суду надійшов відзив ГУ ДПС у Хмельницькій області на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів апелянта та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
17.06.2026 представником апелянта подано клопотання про відстрочення виконання судового рішення у справі № 560/13202/23 до закінчення розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, обґрунтоване відкриттям виконавчого провадження № 79528583 щодо примусового стягнення з позивача податкового боргу.
На обґрунтування клопотання зазначено, що на підставі виконавчого листа відкрито виконавче провадження №79528583, у межах якого вчиняються виконавчі дії щодо примусового виконання судового рішення, а подальше виконання може призвести до негативних майнових наслідків для заявника.
01 липня 2026 року до суду надійшло заперечення відповідача на клопотання про відстрочення виконання судового рішення
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення, викладені у відзиві на неї, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 361 КАС України).
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що нововиявленими можуть визнаватись не лише обставини, які прямо встановлюють протилежні факти порівняно з тими, що покладені в основу судового рішення, а й такі обставини, що ставлять під обґрунтований сумнів фактичні висновки суду, які були визначальними для ухвалення відповідного рішення. Аналогічна правова позиція послідовно висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 22.01.2019 у справі № 127/10129/17 та від 25.05.2021 у справі № 752/4995/17.
Колегія суддів враховує і наведену відповідачем практику Верховного Суду щодо ознак нововиявлених обставин, зокрема викладену у постановах від 02.05.2018 у справах №2а-7523/10/1270 та № 303/3535/16-а, від 04.09.2018 у справі № 809/824/17, від 22.11.2018 у справі № 826/14224/15, від 06.02.2019 у справі № 822/862/15, проте зазначає, що вона визначає загальні критерії, а не виключає застосування інституту нововиявлених обставин у спорах, подібних до цього, за умови встановлення відповідності конкретних обставин цим критеріям, що і підлягає з`ясуванню в цій справі.
Щодо доводу викладеному у відзиві на апеляційну скаргу про пропуск позивачем тридцятиденного строку, встановленого пунктом 1 частини першої статті 363 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Із матеріалів справи вбачається, що акт службового розслідування ПП "Чемеровецька будівельна компанія" (вих. № 274) складено 02.12.2025, а із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами позивач звернувся 08.12.2025, тобто в межах установленого законом тридцятиденного строку з моменту, коли йому об`єктивно могло стати відомо про результати такого розслідування.
Натомість, відповідачем не надано суду доказів того, що позивачу могло бути відомо про ці обставини раніше зазначеної дати, тому вказаний довід колегія суддів відхиляє як необґрунтований.
Стосовно номера поштового відправлення, яким фактично пересилалося рішення ДПС України (№ 0405352868957 за версією відповідача, на противагу номерам №316[телефон приховано] та №316[телефон приховано], зазначеним позивачем, колегія суддів звертає увагу, що встановлення того, яким саме поштовим відправленням фактично надсилалося та вручалося спірне рішення, є питанням дослідження доказів по суті спору. Наявність суперечливих відомостей сторін щодо самого ідентифікатора поштового відправлення додатково підтверджує обґрунтованість сумнівів апелянта щодо обставин вручення та зайвий раз свідчить на користь необхідності повторного дослідження цього питання судом першої інстанції з наданням сторонам можливості подати докази щодо кожного із зазначених відправлень, а не є самостійною підставою для відмови в перегляді судового рішення.
Щодо посилання відповідача на сумніви в об`єктивності актів службових розслідувань, складених за ініціативою позивача, колегія суддів зазначає, що заперечення проти доказової сили конкретних документів є питанням оцінки доказів по суті, яке підлягає перевірці судом першої інстанції під час нового розгляду справи в оскаржуваній частині, і не може бути підставою для відмови в самій можливості такого розгляду на стадії вирішення питання про наявність нововиявлених обставин.
Оцінюючи доводи відповідача про те, що позивач не посилався на обставини неотримання рішення ДПС України в інших провадженнях за первісним позовом, у справі № 560/20362/23 про стягнення податкового боргу, у заяві про розстрочення виконання судового рішення, колегія суддів зазначає, що предметом цих проваджень були інші правовідносини, а обставини, на які посилається апелянт у цій справі, встановлені лише за результатами службових розслідувань, проведених у грудні 2025 року, тобто вже після відповідних звернень. Ненаведення цих обставин у інших справах з іншим предметом розгляду саме по собі не спростовує їх нововиявленого характеру в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.
Крім того, фіскальний орган посилається на Правила надання послуг поштового зв`язку та практику Верховного Суду стосовно презумпції добросовісного виконання АТ "Укрпошта" своїх обов`язків, а також на практику щодо обов`язку платника податків забезпечити отримання кореспонденції за задекларованою адресою.
Поряд із цим, колегія суддів зазначає, що зазначена практика та презумпція добросовісності не є безспірними і можуть бути спростовані належними доказами, у тому числі отриманими після ухвалення відповідного судового рішення.
Наведені відповідачем правові позиції стосуються загального обов`язку суб`єкта забезпечити отримання кореспонденції за задекларованою адресою, тоді як предметом заяви позивача є обставини щодо конкретного факту вручення поштового відправлення особі, повноваження якої на отримання кореспонденції, адресованої фізичній особі ОСОБА_1 , за наведеними позивачем даними, не встановлені. Це питання підлягає перевірці судом першої інстанції з урахуванням усіх доказів у їх сукупності, а не може бути вирішене на етапі розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами на користь лише однієї зі сторін.
Щодо посилання відповідача на невідповідність наданих консультативних висновків формі первинної облікової документації № 028/о, колегія суддів зазначає, що зауваження до форми документа стосуються його доказової ваги та підлягають оцінці судом першої інстанції під час нового розгляду справи в сукупності з іншими доказами, а сама собою розбіжність у формі документа не є підставою для висновку про відсутність нововиявлених обставин, оскільки факт перебування позивача на лікуванні в м. Львові 14.03.2023 не є єдиною обставиною, на яку посилається апелянт.
Колегія суддів також враховує, що надана до матеріалів справи копія рішення ДПС України містить лише рукописний запис "Вх. № 111 14.03.2023 р." без зазначення особи, яка внесла такий запис, без підпису, без зазначення суб`єкта реєстрації та без інших реквізитів, які б однозначно дозволяли встановити походження цієї відмітки. За таких обставин сама по собі наявність зазначеного напису не може беззаперечно підтверджувати факт особистого отримання рішення саме ОСОБА_1 14.03.2023, а надані відповідачем заперечення щодо цього напису не спростовують наведеного висновку.
Суд першої інстанції, відмовляючи у перегляді судового рішення, фактично здійснив оцінку достовірності поданих заявником доказів та наперед дійшов висновку про недоведеність відповідних обставин, обмежившись відтворенням позиції відповідача. Водночас при вирішенні питання про наявність нововиявлених обставин суд повинен насамперед встановити, чи є наведені заявником обставини істотними для справи та чи могли вони вплинути на висновки суду, покладені в основу рішення, яке переглядається, не підміняючи цим саму процедуру повторного розгляду справи по суті. На переконання колегії суддів, зазначені критерії у даному випадку наявні, а наведені у відзиві заперечення відповідача стосуються переважно питань, які підлягають з`ясуванню під час нового розгляду справи в оскаржуваній частині, а не спростовують самої наявності підстав для такого розгляду.
Колегія суддів також враховує усталену практику Європейського суду з прав людини щодо застосування процесуальних строків, згідно з якою право на доступ до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним, однак реалізація державою свого права встановлювати обмеження щодо доступу до суду не повинна призводити до надмірного формалізму (рішення у справах "Белле проти Франції" від 04.12.1995 та "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992). Правило застосування строку звернення до суду має застосовуватись із певною гнучкістю, без надзвичайного формалізму, з урахуванням конкретних обставин справи.
Погоджуючись із загальним принципом, на який посилається відповідач, про те, що інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами є винятком з принципу правової визначеності, колегія суддів наголошує, що саме для таких виняткових випадків, коли після набрання рішенням законної сили встановлюються істотні обставини, які об`єктивно не могли бути відомі учаснику справи раніше, законодавець і передбачив цей процесуальний механізм. Застосування цього інституту в цій справі не порушує принципу правової визначеності, а навпаки, відповідає меті, з якою його запроваджено.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.04.2026 постановлена з неправильним застосуванням положень статті 361 КАС України, а доводи відзиву на апеляційну скаргу не спростовують правильності висновків, викладених в апеляційній скарзі, а тому вказана ухвала підлягає скасуванню. Оскільки встановлені заявником обставини стосуються визначального факту, покладеного в основу ухвали від 13.09.2023, колегія суддів вважає наявними підстави для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а ухвалу від 13.09.2023 в частині залишення без розгляду позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.10.2022 № 1309500-2409-2209 та № 1309499-2409-2209 - скасування, з направленням справи в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Колегія суддів наголошує, що скасування ухвали від 13.09.2023 в оскаржуваній частині не є встановленням факту поважності чи неповажності причин пропуску позивачем строку звернення до суду по суті, а обумовлює необхідність повторного вирішення цього питання судом першої інстанції з урахуванням встановлених нововиявлених обставин, доводів обох сторін, у тому числі наведених у відзиві на апеляційну скаргу заперечень щодо поштового ідентифікатора відправлення, доказової ваги актів службових розслідувань та консультативних висновків, та в межах наданих сторонам процесуальних гарантій.
Щодо заявленого апелянтом клопотання про відстрочення виконання судового рішення у справі № 560/13202/23 до закінчення розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Отже, повноваження щодо вирішення питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення прямо віднесені законом до компетенції суду першої інстанції, який розглядав справу по суті.
Предметом апеляційного перегляду у цій справі є законність ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.04.2026 про відмову у перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами. При цьому КАС України не наділяє суд апеляційної інстанції повноваженнями вирішувати питання про відстрочення виконання судового рішення в порядку статті 378 КАС України під час перегляду ухвали про відмову у перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами. Подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, як і подання апеляційної скарги на ухвалу про відмову в такому перегляді, саме по собі не зупиняє виконання судового рішення та не створює для суду апеляційної інстанції процесуальних підстав для вирішення питання про його відстрочення.
Колегія суддів також звертає увагу, що заявник фактично просить відстрочити виконання рішення у справі № 560/13202/23, тоді як ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.09.2023 позовну заяву в частині позовних вимог залишено без розгляду. Така ухвала не містить приписів майнового чи немайнового характеру, які підлягають примусовому виконанню в порядку Закону України "Про виконавче провадження", а відтак не є судовим рішенням, виконання якого може бути відстрочено або розстрочено відповідно до статті 378 КАС України.
Із змісту клопотання вбачається, що заявник фактично пов`язує необхідність відстрочення з відкриттям виконавчого провадження № 79528583 та вчиненням виконавчих дій щодо стягнення податкового боргу. Разом із тим зазначене виконавче провадження здійснюється не на виконання ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.09.2023 про залишення позову без розгляду, а на підставі іншого виконавчого документа, виданого в іншій справі. Отже, вимога заявника не узгоджується з предметом апеляційного перегляду у цій справі та фактично спрямована на вирішення питань, які не є предметом цього судового провадження.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення, з роз`ясненням заявнику права звернутися з відповідною заявою до Хмельницького окружного адміністративного суду як суду першої інстанції в порядку статті 378 КАС України. Скасування цією постановою ухвали від 09.04.2026 та направлення справи в оскаржуваній частині для продовження розгляду не позбавляє заявника такого права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині ухвалити нове рішення чи змінити рішення.
Згідно з частиною першою статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.04.2026 підлягає скасуванню, апеляційна скарга ОСОБА_1 - задоволенню, заява про перегляд ухвали від 13.09.2023 за нововиявленими обставинами - задоволенню, а справа в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.10.2022 № 1309500-2409-2209 та № 1309499-2409-2209 - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення у справі №560/13202/23 - відмовити.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
3. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області - скасувати.
4. Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року задовольнити.
5. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі № 560/13202/23 в частині залишення без розгляду позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 1309500-2409-2209 та № 1309499-2409-2209 скасувати.
6. Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.