ОКРЕМА ДУМКА
Справа № 560/13202/23
12 серпня 2026 року
м. Вінниця
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року задоволено апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 у справі №560/13202/23 за його позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень; скасовано ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали від 13.09.2023 за нововиявленими обставинами; задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали від 13.09.2023 за нововиявленими обставинами; скасовано ухвалу суду першої інстанції від 13 вересня 2023 року у справі №560/13202/23 в частині залишення без розгляду позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №1309500-2409-2209 та №1309499-2409-2209; справу направлено до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Як встановлено судом з матеріалів справи, 08 грудня 2025 позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд ухвали цього суду від 13.09.2023 за нововиявленими обставинами з посиланням на те, що фактично рішення ДПС України за результатами розгляду скарги 14.03.2023 ним отримано не було, а обставини, які підтверджують це, стали відомі йому лише в 2025 році за результатами службових розслідувань підприємства. Таким чином, встановлені факти мають значення для правильного вирішення процесуального питання, що вирішувалось вказною вище ухвалою.
Так, згідно з ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі №560/13202/23 в частині заявлених позовних вимог ухвалено:
- визнати неповажними причини пропуску фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.10.2022 за номерами №1309500-2409-2209 на суму 514712,48 грн, №1309499-2409-2209 на суму 264140,80 грн, якими ФОП ОСОБА_1 визначено суми податкового зобов`язання за платежами земельний податок з фізичних осіб;
- позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.10.2022 за номерами №1309500-2409-2209 на суму 514712,48 грн, №1309499-2409-2209 на суму 264140,80 грн, якими ФОП ОСОБА_1 визначено суми податкового зобов`язання за платежами земельний податок з фізичних осіб - залишити без розгляду.
В подальшому позивач оскаржив вказане вище судове рішення щодо частини позовних вимог до суду апеляційної інстанції, яке було залишено без змін, апеляційна скарга - без задоволення, згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023.
В ухвалі від 09.04.26 про відмову в задоволенні заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами Хмельницький окружний адміністративний суд зазначає, що вказані позивачем обставини не можуть вважатись такими, що об`єктивно не були або не могли бути відомі йому на момент розгляду справи у 2023 році, адже фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судом обставин. У той же час, зазначене не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Враховуючи викладене, обставини, на які посилається позивач, не змінюють правове регулювання спірних відносин, не доводять факт судової помилки при розгляді спору/питання дотримання строків та не спростовують висновків суду, відображених в ухвалі від 13.09.2023.
Сьомий апеляційний адміністративний суд, переглядаючи в порядку апеляційного провадження ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.04.2026 про відмову в задоволенні заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у цій справі, в обґрунтування висновку про задоволення апеляційної скарги зазначає, що ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.04.2026 постановлена з неправильним застосуванням положень статті 361 КАС України, а доводи відзиву на апеляційну скаргу не спростовують правильності висновків, викладених в апеляційній скарзі, а тому вказана ухвала підлягає скасуванню. Оскільки встановлені заявником обставини стосуються визначального факту, покладеного в основу ухвали від 13.09.2023, колегія суддів вважає наявними підстави для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а ухвалу від 13.09.2023 в частині залишення без розгляду позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.10.2022 № 1309500-2409-2209 та № 1309499-2409-2209 - скасування, з направленням справи в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вважаю за необхідне висловити окрему думку щодо підстав задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
В якості нововиявленої обставини необхідно розуміти фактичну обставину, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.
Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, інших процесуальних заявах, скаргах, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
При цьому ознаку "не були і не могли бути відомі особі" потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за умови добросовісного ставлення до справи, тоді така підстава для перегляду судового рішення відсутня.
У зв`язку з цим посилання заявника на акти службового розслідування, які на його думку підтверджують невручення йому документів податкового органу, є додатково поданими доказами обставин, досліджених судом першої інстанції в ухвалі від 13.09.2023 року
З огляду на наведені в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами доводи, не можна зробити висновок про те, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні цієї заяви, допустив порушення норм процесуального права при ухваленні судового рішення від 09.04.2026 .
Наведені заявником обставини не можна визнати нововиявленими в розумінні ст. 361 КАС України, оскільки вони не могли бути невідомі позивачу на час вирішення процесуального питання (зокрема факт знаходження його на лікуванні у період листування податкового органу) та фактично є додатковими доказами і не спростовують встановлених обставин та висновків суду ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.09.2023, що обґрунтовано взяв до уваги суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами.
Відповідний підхід застосований КАС ВС у формуванні правових позицій при оцінці дотримання судами статті 361 КАС України.
У своїх висновках суд касаційної інстанції вказує, що інститут перегляду судових рішень в адміністративних справах за нововиявленими обставинами є додатковою гарантією та можливістю реалізації основного завдання адміністративного судочинства - ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За своєю суттю він докорінно відрізняється від права на апеляційне або касаційне оскарження судових рішень. Переглянутим за нововиявленими обставинами може бути лише судове рішення, яке набрало законної сили. Сукупність підстав для такого перегляду вказує на те, що вони не пов`язані із порушенням судом норм матеріального або процесуального права при ухваленні рішення, яким закінчено розгляд справи, проте встановлено існування обставин, про які раніше не було відомо суду та відповідній особі, яка звертається із заявою, і які вірогідно вплинули б на прийняте судом рішення якщо були б відомі суду на час ухвалення такого рішення.
Отже інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами спрямований на забезпечення додаткової можливості особі домогтися перегляду судового рішення з підстав наявності таких обставин навіть після використання права апеляційного та/або касаційного перегляду судових рішень, якими закінчено розгляд справи, і особа позбавлена можливості повторно звертатись до суду з таким самим позовом (до того самого відповідача, про той самий предмет спору і з тих самих підстав) і вимагати нового розгляду адміністративного спору з урахуванням нової обставини, яка має суттєве значення для його вирішення, але не була врахована судом при ухваленні судового рішення.
Висновки суду касаційної інстанції вказують на необхідність врахування судами практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у зв`язку з тим, що ЄСПЛ розглядає суди як невіддільну частину державного механізму, тому будь-які рішення, затримки чи помилки національних судів розцінюються як дії самої держави.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata-остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», п.40).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28).
Крім того, необхідність повторного вирішення питання встановлення факту поважності чи неповажності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з урахуванням обставин, які не відповідають критерію необізнаності сторони з їх існуванням, також виключають дотримання норми процесуального закону щодо неприпустимості переоцінки доказів у справі, що передбачено ч. 4 ст. 361 КАС України.
Таким чином, зважаючи на обставини вказаної вище справи, а також особливості чинного правового регулювання вирішення відповідних процесуальних питань, вважаю, що судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права при ухваленні оскарженого судового рішення щодо розгляду заяви позивача у справі - ОСОБА_1 про перегляд ухвали Хмельницькогго окружного адміністративного суду від 13.09.2023.
Суддя Сапальова Т.В.